Раніше цього тижня Путін заявив, що Захід буде брати участь «у війні» з Росією, якщо дозволить Україні завдавати ударів західними ракетами дальньої дії.
Голова Військового комітету НАТО заявив, що питання про те, чи дозволити Україні завдавати ударів углиб Росії ракетами далекого радіусу дії західного виробництва, є «політичною дискусією», але з військової точки зору це буде в межах законного права України. Нідерландський адмірал Роб Бауер в інтерв’ю Радіо Свобода 14 вересня сказав, що скасування обмежень не є питанням, яке обговорює НАТО, але, на його думку як військового керівника, відповідь була б «так».
«Відповідно до статуту ООН і відповідно до права збройних конфліктів, якщо на вас нападає інша держава, то вам дозволяється захищатися, – сказав Бауер. – Цей захист не зупиняється на ваших кордонах. Вам дозволено атакувати ворога на його власній території».
Бауер поспілкувався з Радіо Свобода, коли Військовий комітет НАТО – найвищий військовий орган Альянсу – зібрався у Празі на дводенну конференцію, щоб обговорити стратегічні події в НАТО у світлі рішень, ухвалених під час саміту НАТО в липні.
Зустріч відбулася через день після зустрічі прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера з президентом США Джо Байденом у Білому домі, на якій мали обговорити, чи схвалювати прохання Києва використовувати ракети великої дальності проти цілей у Росії.
Бауер сказав, що погрози, озвучені президентом Росії Володимиром Путіним і колишнім президентом Дмитром Медведєвим у відповідь на ці дискусії, показали їхнє занепокоєння тим, як триває війна через два з половиною роки після її початку Росією.
«Думаю, що це в першу чергу доказ того, наскільки вони розчаровані тим, що Росія не досягла жодної зі своїх стратегічних цілей в Україні», – сказав Бауер.
Раніше цього тижня президент Росії Володимир Путін заявив, що Захід буде брати участь «у війні» з Росією, якщо дозволить Україні завдавати далекобійних ударів західними ракетами, а Медведєв 14 вересня сказав, що Росія може знищити столицю України Київ, якщо Захід скасує свої обмеження. Медведєв, який зараз є заступником голови Ради безпеки Росії, також заявив, що Москва може вдатися до ядерної зброї.
Бауер сказав, що погрози потрібно сприймати серйозно, але те, що роблять НАТО й інші союзники України, «відповідає статуту ООН, міжнародному праву. І ми будемо продовжувати це робити».
У своїй промові на конференції Бауер похвалив українських військових за те, що вони довели світові, що «немає нічого, що вони не можуть зробити», і їм потрібна лише підтримка союзників для досягнення своїх цілей.
«І вони матимуть її – не тільки зараз, не тільки протягом війни, але й у наступні десятиліття», – сказав Бауер у коментарях на конференції.
Союзники по НАТО на чолі зі США пожертвували військове обладнання на десятки мільярдів доларів, щоб допомогти Україні вести війну, і, за словами Бауера, українські збройні сили з кожним днем стають «все більш сумісними» з силами НАТО, наближаючи країну до членства в Альянсі.
«Одного разу ми станемо пліч-о-пліч під прапором НАТО, – сказав він. – Україна заслуговує на нашу невпинну підтримку не лише через те, ким вони є як народ, але й через те, ким ми є як НАТО».
Бауер також сказав, що НАТО потребує значно більшого оборонного виробничого потенціалу, і його необхідно краще координувати, щоб посилити стримування.
«Чим більше ми нарощуємо стримування, тим більше у нас шансів захистити свободи, якими ми дорожимо, і запобігти війні на нашій території», – сказав він.
Генерал-лейтенант армії Карел Река, начальник Генерального штабу збройних сил Чехії, також прокоментував війну Росії проти України, зазначивши, що йдеться про питання виживання України і боротьби за принципи демократії, суверенітету й територіальної цілісності, для захисту яких існує НАТО.
«Надзвичайно важливо, щоб ми – верхівка наших військових – надали всю необхідну допомогу Україні,чи у формі навчання, чи постачання зброї й іншого військового обладнання, – сказав Река у зверненні до конференції 14 вересня. – Підтримуючи Україну, ми також зміцнюємо нашу єдність і стримуємо російську загрозу».
І Бауер, і Река погодилися з необхідністю збільшення витрат на оборону, причому Река сказав: «Очевидно, що двох відсотків ВВП на витрати на оборону буде недостатньо».
Начальник чеського Генштабу також попередив, що загрози з боку Росії надходять не лише на полі бою, але й у формі гібридної тактики, кібератак, кампаній із дезінформації.
«Усі ці дії спрямовані на те, щоб посіяти страх і підірвати єдність наших суспільств. Тому ми повинні застосувати широкий підхід… який об’єднує наші звичайні військові можливості з надійним кіберзахистом і міцною цивільно-військовою співпрацею», – наголосив він.
Раніше країни Заходу не дозволяли Україні завдавати ударів по міжнародно визнаній території Росії високоточними далекобійними системами, які вони постачають Києву. Проте за підсумками візиту міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Леммі та державного секретаря США Ентоні Блінкена Лондон міг зняти таке обмеження – офіційно про це не повідомлялося, однак із посиланням на джерела про це написала газета The Guardian. Блінкен під час візиту також натякнув, що США можуть зняти заборону аналогічного застосування ATACMS.