Ігор Черкаський, голова Держфінмоніторингу, у своїй колонці для YouControl аналізує виклики та плани на 2024 рік у сфері фінансового моніторингу.
Він зосереджується на тому, як це вплине на корпоративний сектор.
Роль Держфінмоніторингу у захисті фінансової системи країни
Як голова Держфінмоніторингу, я пишаюся нашою роботою у захисті фінансової системи країни, особливо в умовах воєнного стану. Наша робота з фокусом на виявленні та перешкоджанні фінансування тероризму виявилася критично важливою. За останній період ми виявили та проаналізували підозрілі фінансові операції на суму понад 147 млрд гривень. Це більш ніж 1800 матеріалів за період дії воєнного стану.
Зрозуміло, що зараз ми фокусуємось на аналітичних розслідуваннях, пов’язаних з фінансуванням тероризму, сепаратизму та військовою агресією з боку росії, а також на розслідуваннях, пов’язаних із колабораційною та корупційною діяльністю. Зараз розслідуються 347 кейсів щодо підозр у державній зраді. Держфінмоніторинг передав правоохоронним органам інформацію щодо 487 колаборантів і зрадників. Заблоковано 2500+ рахунків.
Використання ризик-орієнтованого підходу звітування
Впровадження ризик-орієнтованого підходу стало ключовим кроком у нашій роботі. Це дозволило нам ефективніше виявляти фінансові злочини та підвищити якість інформації, яку ми отримуємо від фінансових інституцій.
Ще з 2020 року суб’єкти фінансового моніторингу дотримуються кейсового (ризик-орієнтованого) звітування про підозрілі операції клієнтів та їхню діяльність.
Наведу приклад. Якщо протягом 2022 року до Держфінмоніторингу подали більше 52 000 кейсових повідомлень, то лише за 11 місяців 2023 року ми взяли на облік інформацію про 132 000 таких кейсів.
Йдеться не просто про технічні повідомлення, а ґрунтовні та якісні кейси з підозрами, що виявлені на основі ризик-орієнтованого підходу.
Буду відвертий – якість інформації від фінансового сектору, що надходить до Держфінмоніторингу за останні роки зросла. Це означає, що зростає і рівень застосування приватним сектором ризик-орієнтованого підходу.
Стан і захист фінансової системи України
Сучасний стан фінансової системи України та її захист від глобальних загроз стоять у центрі уваги Держфінмоніторингу. Особливо в контексті російської агресії проти України, яка безумовно носить терористичний характер. Наша робота зосереджена на протидії фінансуванню тероризму та інших протиправних дій, які підривають глобальний порядок та безпеку.
Ми свідомі того, що сучасні стандарти боротьби з фінансуванням тероризму традиційно зосереджені на терористичних групах і особах, а не на державах. Саме тому дії та реакції на російську війну в Україні стали безпрецедентними для глобальних фінансових інституцій, таких як FATF, MONEYVAL та Egmont Group. Важливим кроком стало зупинення членства росії в цих організаціях та її відключення від міжнародного обміну розвідувальною інформацією.
Водночас, внесення країни до "чорного списку" FATF є складним і тривалим процесом, який вимагає детальної оцінки ризиків та загроз. Ми підтримуємо активну співпрацю з FATF, працюючи над тим, щоб забезпечити адекватний захист глобальної фінансової системи від різноманітних загроз, що виходять від Росії. Ця робота є конфіденційною, але я можу запевнити, що наша команда та наші міжнародні партнери працюють невпинно, і справедливість обов'язково візьме верх. Про конкретні наступні рішення буде повідомлено відповідно.
Законодавчі зміни у сфері фінмоніторингу
Закон № 3419-ІХ, який нещодавно був ухвалений і отримав значну увагу та критику, суттєво впливає на сферу фінансового моніторингу. Я вважаю, що цей закон зіграє ключову роль у прозорості визначення політично значущих осіб, що є важливим кроком на шляху до євроінтеграції України.
Цей закон змінює визначення терміну "національні публічні діячі", вводячи статус публічного діяча без обмеження терміном перебування на посаді. Це питання було ключовим у контексті наших євроінтеграційних зусиль та обговорювалося на високому рівні. Зусилля виконавчої та законодавчої влади дозволили знайти компроміс та ухвалити виважене рішення. Цей механізм є загальноприйнятим у більшості цивілізованих країн, і Україна не є виключенням. На практиці це не призводить до кардинальних змін у порядку фінансового моніторингу публічних діячів. Ми фактично повернулися до законодавства, що діяло у 2020-2022 роках, вносячи необхідні уточнення для його покращення.
Одним з важливих аспектів нашої роботи в Держфінмоніторингу є взаємодія з суб'єктами первинного фінансового моніторингу, особливо в контексті ідентифікації політично значущих осіб (PEP). Ми розуміємо, що для банків та інших фінансових інституцій це може стати дилемою, адже часто простіше відмовити потенційно ризиковому клієнту, ніж ризикувати порушенням законодавства. Тому, наша служба активно працює над роз'яснювальною діяльністю, надаючи чіткі керівні настанови щодо визначення PEP, щоб допомогти приватному сектору правильно застосовувати норми закону.
Щодо створення окремого реєстру національних публічних діячів, ми дотримуємося позиції, що слідування міжнародному досвіду є найкращим рішенням. Важливо врахувати, що створення такого реєстру не підтримується міжнародною спільнотою, а його підтримка потребувала б значних ресурсів. Крім того, існує ризик, що фінансові інституції будуть покладатися виключно на цей реєстр, що може призвести до недостатньої оцінки ризиків. Водночас наша основна мета – забезпечення ефективності та дотримання міжнародних стандартів у сфері фінансового моніторингу.
План дій на 2024
За 21 рік існування, Державна служба фінансового моніторингу України досягла значних успіхів у своїй роботі, розвиваючись відповідно до європейських стандартів. Незважаючи на конфіденційність багатьох наших процесів, ми прагнемо бути відкритими та прозорими у комунікації з громадськістю. Основним нашим завданням є забезпечення функціонування фінансової розвідки.
Одним із суттєвих результатів нашої роботи стало відсторонення росії від міжнародних фінансових організацій, таких як FATF та Egmont Group. В умовах військового стану ми будемо сприяти перемозі України. Ми маємо чітко визначені пріоритети та повну підтримку на вищому політичному рівні, що дозволяє нам ефективно працювати на благо національної безпеки.
У майбутньому ми зосередимося на подальшому розвитку та адаптації фінансового моніторингу до сучасних викликів. Ми плануємо впровадити нові ІТ-рішення, розширити міжнародне співробітництво та забезпечити більш тісну взаємодію з приватним сектором. Хочемо створити міцну, прозору та ефективну систему фінансового моніторингу, яка зможе адекватно реагувати на сучасні фінансові загрози та сприяти економічному розвитку України.
Я вірю, що разом ми зможемо побудувати міцну та стабільну фінансову систему, яка стане фундаментом для процвітання нашої країни.