Експерти сходяться на думці, що жодна зі сторін до угоди не готова, і бар'єри на шляху будь-якого врегулювання величезні.
Більшість українців, як і раніше, виступають проти передачі будь-якої території Росії. Але опитування громадської думки і нещодавні заяви лідерів країни вказують на відчутний зсув у бік мирних переговорів - від принципу "жодної угоди ніколи" до принципу "можливо, в якийсь момент буде досягнуто компромісу", пише The New York Times.
"Дедалі більше розчарованих українців, судячи з усього, відкриваються ідеї миру шляхом переговорів, навіть попри те, що вони, як і раніше, неясно розуміють, що це означає", - ідеться в статті.
Зазначається, що опитування в середині липня показало, що близько 44% українців виступають за початок офіційних переговорів з Росією, трохи згодом результати іншого опитування засвідчили, що майже третина українців погодилася б поступитися частиною території Росії, щоб покласти край війні, і це більше, ніж утричі більше, ніж роком раніше. Водночас 55% учасників цього опитування виступили проти будь-яких територіальних поступок.
"На півдні, в одному з регіонів, які найбільше постраждали від війни, зміна ставлення за останній рік була вражаючою. Більше половини респондентів заявили, що або підтримують поступку якоюсь територією, або не зовсім упевнені. Лише 46% заявили, що виступають проти будь-яких поступок. Рік тому 86% жителів цього регіону (включно з Дніпром, Запоріжжям, Миколаєвом, Херсоном та Одесою) заявили, що виступають проти передання будь-якої території Росії", - пише видання.
За словами виконавчого директора Київського міжнародного інституту соціології Антона Грушецького, головна причина - невиправдані очікування минулого року, надії багатьох українців впали, особливо через затримку військової допомоги США.
У статті вказується, що міжнародний тиск на Україну і Росію посилюється, щоб вони дійшли якоїсь угоди, хоча експерти сходяться на думці, що жодна зі сторін до цього не готова, і бар'єри на шляху будь-якого врегулювання величезні.
Видання нагадало, що в червні Путін заявив, що віддасть наказ про припинення вогню і вступить у переговори з Україною тільки в тому разі, якщо Київ піде з регіонів, на які претендує Москва, але які ще не повністю контролює, і відмовиться від прагнення вступити в НАТО. Але в останні тижні Кремль також дав зрозуміти, що може вступити в переговори, навіть якщо Київ не виконає червневі вимоги Путіна. Проте багато західних чиновників і аналітиків задаються питанням, чи готовий Путін насправді вести переговори про що-небудь інше, крім мирної угоди на його умовах.
Нагадаємо, днями радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що Україна готова до переговорного процесу. Відповідну заяву він зробив, коментуючи візит до КНР міністра закордонних справ Дмитра Кулеби: "Ми готові до переговорного процесу. Тобто, не треба звинувачувати Україну, що вона хоче тільки війни. Ні. По-перше, ми не починали війну. По-друге, у нас не було жодних експансіоністських намірів. Єдиним агресором є Росія. Утім, ми готові до переговорного процесу на справедливих умовах. На тих умовах, які справді приведуть до сталого, справедливого миру. До них не готова Росія".
Всі новини