Про деталі цього етапу в житті Трапезникова, розповіла російська газета Московский комсомолец з посиланням на двох джерел, які не стали називати свої імена з міркувань безпеки, пише "Країна".
Ось їхня розповідь про події початку 2000-х років.
"Коли постало питання про впорядкування роботи з уболівальниками, фан-клуби в університетах вже були, і одним з чотирьох, ДАСА (Донбаська академія будівництва і архітектури в місті Макіївці), керував цей самий Діма, 19-річний такий активний і рожевощокий хлопчина. Ну і його тодішній віце-президент футбольного клубу Марк Левицький і підтягнув на керівництво.
Фан-клуб зробили окремою структурою з окремим офісом і серйозним фінансуванням - гроші на транспорт, розповсюдження квитків, проживання фанатів за кордоном, атрибутику йшли тільки через фан-клуб. У 2002 році хлопця звозили на виїзд в Брюгге "повчитися", а потім клуб став возити по півтори сотні вболівальників в Європу на кожну виїзну гру за свій рахунок - аж до оформлення закордонних паспортів.
Передбачалося, що місця на виїзд будуть поширюватися по жеребкуванню, але у президента фан-клубу Дмитра Трапезникова відразу виникла квота, потім правило було, що лідери громадських фан-спільнот в районах повинні теж їздити. Ну і понеслося... Потім на виїзди по Україні автобуси наймалися, возили тоді тисячами, і витрати на харчування людей і оплата автобусів йшли через Трапезникова...
Тоді у студента в 21 рік з'явилися автомобіль і квартира в центрі міста, але в цей час у клубі з'явився новий генеральний директор Сергій Палкін, почалася службова перевірка. Вона дала такі результати, що в 2004 році фан-клуб як такий скасували, а Трапезникова звільнили.
Хлопець пожив як Гарун-аль-Рашид, мамі Європи показав, дружину собі з фанаток знайшов, життя забезпечив і зіскочив! Навряд чи у нього зв'язки з сучасним "Шахтарем" і тим більше його президентом після такого залишилися", - розповіли джерела з структури маркетингу клубу в 2000-х роках.
Решта новин