Війна в Україні

Надмірне захоплення піаром без конкретних результатів може зіграти в негатив.

Призначення Юрія Луценка генпрокурором пройшло за прискореним режимом і з рідко застосовуються в нашій політиці переписуванням на ходу законодавства під конкретну людину. Цей безпрецедентний бліцкриг нового господаря головного кабінету на Різницькій найближчим часом доведеться відпрацьовувати не тільки гучними заявами, але й ділами.

Тривала до непристойності епопея з призначенням нового генпрокурора і визначенням його повноважень завершилася перемогою Луценка. Верховна Рада проголосувала за нього з достатнім запасом, хоча висвітився на табло результат 264 "за" ще не раз відгукнеться йому критикою з боку опонентів. Як і при призначенні уряду Володимира Гройсмана, коаліція не змогла впоратися із завданням самостійно, і їй на допомогу прийшли групи "Воля народу" та "Відродження", в яких прописалося чимало колишніх регіоналів. Пошук критиками ознак лояльності нового генпрокурора до представників правлячої партії минулих років і олігархам буде супроводжувати весь час його перебування на Різницькій.

Зміна законодавства про прокуратуру дозволило Луценко не тільки піднятися на нову кар'єрну вершину без юридичної освіти, але й зберегти усі повноваження свого попередника. Нехай і всього лише на рік, але прокурорське самоврядування призупинено.

До того ж і сам Луценко планує пропрацювати не довше півтора років, обіцяючи залишити наступникові оновлене і очищене відомство. Він домігся того, щоб не бути декоративним генпрокурором, і зможе самостійно розставляти людей по всій вертикалі. Головне, щоб найближчим часом не почали говорити про тотальної мобілізації кадрів з якогось одного регіону і повальне призов в прокуратуру друзів дитинства і юності "нової мітли".

Подання Луценка в Генпрокуратурі

Варто зазначити, що процес припливу нової крові в систему будуть уважно моніторити не лише в Україні, але й на Заході, де на реформування правоохоронних органів нашої країни покладають великі надії. Цікаво, що всупереч нинішній моді, запрошувати закордонних фахівців в допомогу Луценко не поспішає. Можливо, вважає, що зламати вітчизняну прокурорську систему можуть тільки добре знайомі з українськими реаліями і які відчули її жорсткість на власній шкурі. Хоча, швидше за все, прагне уникнути проблем, що виникли із заступниками у Віктора Шокіна. Бунтів проти Луценка серед його підлеглих очікувати не варто, а ось тихий результат низки кадрів з відомства найближчим часом цілком можливий.

Ставка Луценка на першочергове завершення розслідування резонансних справ щодо Віктора Януковича і Ко, а також скоєних злочинів під час Евромайдана, безумовно, виправдана. Але українське суспільство і західні лідери розраховують також нарешті побачити посильний внесок Генпрокуратури і в зниженні нинішнього рівня корупції, з-за якого навіть припинили надання Україні фінансової допомоги.

У цьому контексті відсутність у Луценка "списку на посадку", швидше, слід зарахувати в його пасив. Без порушення гучних справ і покарання помітних фігур зароблений за останні роки запас довіри може вичерпатися набагато швидше, ніж вважає новий генпрокурор.

Розв'язані руки у головного обвинувача країни і деклароване відсутність будь-яких зобов'язань перед політичними силами тягне за собою, насамперед, відповідальність за роботу всієї системи. Запас часу для реформування "генерального могильника" занадто малий і, можливо, лише у політика, що володіє харизмою і прекрасними ораторськими даними укупі з бажанням не завершити свою політичну кар'єру на мінорній ноті, є шанс його провести.

У Луценка не буде нестачі в інформаційних майданчиках для роз'яснення своїх дій, чи то тотальні чистки в прокуратурі або впровадження чужих прокурорським працівникам новацій. Навіть вступати в соцзмагання з фейсбучным міністром Арсеном Аваковим не доведеться. Але надмірне захоплення піаром без конкретних результатів може зіграти в негатив. Втім, виправдати імітацію бурхливої діяльності правоохоронці цілком можуть передачею почесного звання "могильника справ судам. До серйозного реформування судової системи, що передбачає внесення змін до Конституції, у законодавців найближчим часом руки навряд чи дійдуть, розклад сил в парламенті не дозволяє.

Наталія Гейчук