Війна в Україні

Банкіри проаналізували наслідки підвищення облікової ставки на 1,5% річних.

Слідом за підвищенням Нацбанком облікової ставки з 14,5% до 16% річних почнуть рости і депозитні відсотки за гривневими вкладами для населення. Фінансисти чекають збільшення прибутковості за вкладами до 2% річних, - пише на UBR.ua .

«Ставки за депозитами, швидше за все, будуть змінюватися тільки на короткі терміни — в основному на 3 місяці. Зміни можуть бути в діапазоні 0,5-2% річних. Найменше змін зазнають ставки на 12-місячні депозити», — розповів директор департаменту розвитку банківських продуктів Ідея Банк Сергій Міщенко.

У цьому випадку він допускає вирівнювання доходностей 3-х та 12-місячних вкладів населення. На поточний момент за короткостроковими депозитами в середньому платять 13,5-14,3% річних, а за річними вкладами — 14,4-14,5% річних.

Є й ті, хто допускає підвищення дохідності за 12-місячними внесками, але таких банків не дуже багато.

«Враховуючи третє поспіль підвищення облікової ставки, можна очікувати зростання всієї кривої ставок, тобто для всіх строків залучення депозитів, а не тільки в коротких строках 3-6 місяців, як це було в результаті попередніх двох підвищень облікової ставки. Але, знову ж таки, беручи до уваги підвищені раніше ставки в термінах 3-6 місяців, в яких ставки виявилися вище, ніж в термінах рік і більше, то більш відчутна корекція в абсолютному вираженні торкнеться довгих ставок», — запевнив директор казначейства Альфа-Банку Україна Володимир Лотоцький.

Найменше з підвищенням відсотків будуть поспішати банки з європейським капіталом, у яких портфелі і так ломляться від депозитів населення. Як би в Нацбанку не фантазували на тему зростання довіри до банківської системи, люди як і раніше не дуже довіряють українським структурам після повального закриття банків в останні роки (з різних причин, було прикрите понад 90 банків). Тому активно несуть гроші до «іноземцям» незважаючи на те, що вони платять за гривневими вкладами лише 7-9% річних. І, швидше за все, продовжать нести, якщо ті будуть зволікати із зростанням відсотків або взагалі не стануть їх переглядати.

Більш оперативного підвищення прибутковості чекають від банків з українськими акціонерами і від держструктур.

«Велика частина ринку, і держбанки в першу чергу, підуть слідом за обліковою ставкою, так як це новий орієнтир безризикового вкладення. У випадку ж з держбанками, які відчувають дефіцит ліквідності і звертаються за рефінансуванням до НБУ, їх альтернативна вартість залучення зросла зараз до 18%. Відповідно, такі банки можуть спокійно підніматися за ставками до даного рівня, щоб закривати дефіцит ліквідності з ринку замість звернення до НБУ», — вважає Лотоцький.

Валюту — на стіл

Хто перший відчує на собі підвищення облікової ставки — це бізнес. Саме йому повинні в першу чергу підняти прибутковості по депозитах.

«У зв'язку із збільшенням дисконтної ставки НБУ на 1,5%, короткострокові ставки в гривні для юросіб також можуть зрости на 1-1,5%», — сказав директор департаменту казначейства Піреус Банку Ігор Якобчук.

Цього і домагався Нацбанк, коли став агресивно підвищувати свою ставку — простимулювати гривневі вклади бізнесу. Найбільше чиновники зацікавлені в розташуванні експортерів — щоб ті активніше продавали, зароблену за кордоном ВКВ. Сьогодні компанії притримують вільну частину валютної виручки: конвертують у гривню тільки обов'язкові 50%, а другу половину тримають в доларах чи євро. Це головна проблема гривні, з-за якої вона девальвує.

«Зростання ставок по депозитах буде сприяти збільшенню залишків на рахунках юросіб. На даний момент багато експортери намагаються не продавати валюту понад законодавчої норми. Однак, ближче до закінчення опалювального сезону з розвороту тренда на валютному ринку експортерам буде вигідно вийти з валюти в гривню і отримати додатковий дохід від підвищених ставок», — зазначив начальник відділу по роботі з інвесторами Банку Кредит Дніпро Андрій Приходько.

Разом з фінустановами свої прибутковості не повинні підвищувати і влади. Нацбанк автоматично підніме ставки по своїх депозитних сертифікатах, і відповідної реакції чекають від Мінфіну — за облігаціями внутрішньої держпозики. Підвищеними ставками зможуть скористатися не тільки банки, які вже звикли вкладати в нацбанківські сертифікати і у ОВДП, але й іноземці. Останніх активно заманюють в Україну. НБУ дуже подобається, коли нерезиденти заводять в країну долар і після його продажу закуповують наші держоблігації. Адже ця валюта не тільки дозволяє підтримати курс гривні, але і дає центробанку збільшити його золотовалютні резерви.

«У 2017 році на тлі уповільнення девальвації (курс на кінець 2017-го зріс лише на 3,2%) інвестиції у гривневі інструменти в минулому році принесли істотний прибуток. Купивши гривневий ОВДП з прибутковістю 15% на початку року інвестор таким чином міг заробити в доларі близько 12% річних за 2017 р. Для порівняння середня прибутковість по українських євробондах коливається на рівні 7-8%», — зазначив Приходько.

кредитування

Зростання депозитних відсотків неодмінно виллється в підвищення і кредитних. Банки дуже швидко піднімуть ціни на свої позики, і найбільше від цього постраждає саме бізнес. Йому першому на 1,5-2% річних піднімуть відсотки за кредитними лініями. З одного боку, нацбанківці пригальмують внутрішнє виробництво в країні і спровокують зростання цін — нових кредитів стануть брати менше, а за діючими кредитними лініями доведеться заплатити більше. Що, звичайно ж, буде закладено в ціну товарів на полицях магазинів. А з іншого — експортери стануть менше користуватися позиковими засобами.

«Але висока альтернативна вартість розміщення гривні скоротить попит з боку корпоративних позичальників через відчутно більш високої ціни, що змусить ряд експортерів продати частину валюти. А це, в свою чергу, знизить тиск на курс гривні», — спрогнозував Володимир Лотоцький.

У теж час доведеться забути про відновлення кредитування, про яку час від часу ностальгує Нацбанк.

«Підвищення облікової ставки неминуче позначиться на темпах кредитування економіки комерційними банками, менш ризикові вкладення в депозитні сертифікати та ОВДП будуть відтягувати на себе гривневу ліквідність», — спрогнозував директор департаменту по роботі з корпоративними клієнтами Піреус Банку Олексій Аніпер.