26 червня 1945 року указом Президії Верховної Ради СРСР було введено вище військове звання — Генералісимус Радянського Союзу». Був цей чин і в військовій системі царської Росії. Правда, цього почесного звання за три століття удостоїлися лише одиниці. Хтось за бойові подвиги, хтось за приналежність до імператорської сім'ї. Сьогодні ми згадаємо, хто були ці обрані.
Петро I, будучи підлітком, справив своїх сподвижників Федора Юрійовича Ромодановського та Івана Івановича Бутурліна в «генералісимуси потішних військ». Ці звання використовувалися під час веселощів царя і всерйоз не сприймалися.
Незважаючи на те, що звання генералісимуса зустрічається лише у Військовому статуті 1716 року, вперше звання «найголовнішого в армії» присвоїли у 1696 році. Ним став соратник Петра I, боярин Олексій Семенович Шеїн. В Азовських походах він командував спочатку Семенівським і Преображенським полком, а потім і всіма сухопутними військами. Після взяття Азова за військові заслуги Петро I звів Шеїна в звання генералісимуса.
Другим став генералісимусом ще один найближчий сподвижник Петра I, князь Олександр Данилович Меншиков. З його ім'ям пов'язані великі перемоги російських військ у Північній війні. Однак незважаючи на прихильність правителя в генералісимуси фельдмаршала Меншикова справив не Петро і, а його онук Петро I. I. ст. 1727 році. «Я сьогодні хочу знищити фельдмаршала!», — промовив імператор, шокуючи публіку. А потім вручив князю патент на вищий військовий чин.
Поряд з найбільшими полководцями вищого військового чину удостоївся і член імператорської династії, не мав бойових заслуг. Княгиня Анна Леопольдівна (матір Іоана VI) під час свого короткого правління присвоїла звання генералісимуса свого чоловіка, герцога Антона Ульріха Брауншвейгскому. Вищий військовий чин недовго був привілеєм чоловіка Анни Леопольдівни: після приходу до влади Єлизавети Петрівни, герцог Брауншвейзький був позбавлений всіх звань і відправлений у заслання.
Єдиним генералісимусом, дійсно заслужив вищий військовий чин, був Олександр Васильович Суворов. Прославився в ході Італійського та Швейцарського походів, він по праву вважається великим полководцем. «Воювати не числом, а вмінням», — говорив Суворов і завжди дотримувався цього правила. Не дарма більшість його перемог було здобуто при чисельній перевазі супротивника.
Звання генералісимуса повернулося в армію тільки через півтора століття після перемоги СРСР над Німеччиною у 1945 році. Першим і єдиним вищого військового звання в СРСР удостоївся Йосип Віссаріонович Сталін. Він же став останнім генералісимусом — це звання було скасовано в 1993 році.
Решта новин