Нещодавно в Горлівці партизани ліквідували генерал-майора Збройних сил Росії Ігоря Тимофєєва, був командиром "3-ї окремої мотострілкової бригади" окупаційних військ на Донбасі. За словами експертів, противник надзвичайно серйозно ставиться до діяльності українських партизанів, які діють самостійно.
Організувати рух опору зусиллями держави зараз дуже складно. Головним чином тому, що активісти, які вже зараз намагаються вести партизанську боротьбу на окупованих територіях Донбасу, не довіряють держструктурам з-за великої кількості шпигунів в їх рядах.
ПАРТИЗАНСЬКИМИ СТЕЖКАМИ. Генерал-майор Ігор Тимофєєв діяв в Україні під прізвищем Соколов. Він командував "3-ї окремої мотострілкової бригади" окупаційних військ РФ на Донбасі. Його ліквідували в Горлівці. За повідомленням українських хакерів, які зламали ряд терористичних сайтів, це зробили партизани шляхом підриву. Це вже не перша акція партизанів, які діють на Донбасі з самого початку війни. Як пояснили в Генштабі, організація руху опору є одним із способів протидії гібридної агресії, так само як і формування батальйонів територіальної оборони для посилення охорони важливих державних об'єктів.
Втім, зараз партизанський рух в Україні має здебільшого стихійний характер і єдиним центром не регулюється. Теоретично його основою могли б стати батальйони теробороны, яких з весни 2014 року в Україні створено вже близько півсотні. Однак, за словами військового експерта Юрія Повха, це тепер навряд чи можливо, оскільки тербаты вже стали "найбільш ударною частиною збройних сил": "Це якщо не найбільш боєздатні, то вже точно найбільш мотивовані військові частини. Я особисто був свідком того, як командири цих батальйонів зверталися до міністра оборони з проханням доукомплектувати і довооружить особовий склад. Ми не хочемо зустрічати російські танки під Запоріжжям, Полтавою або Кіровоградом, так пояснювали командири своє прохання". Винятком з цього правила експерт назвав лише батальйон "Прикарпаття", який в серпні 2014 року залишив свої позиції в районі Іловайська і був за це розформовано.
Юрій Повх також зазначив, що існують два шляхи організації партизанського руху. Перший — консолідоване рух під керівництвом державних структур, наприклад, оперативних командувань ВСУ. При цьому партизанські загони повинні формуватися, забезпечуватися і отримувати розпорядження з єдиного центру. І другий — стихійний рух патріотично налаштованих громадян.
ЩО Є ЗАРАЗ. Українські партизани вже зараз діють на територіях, підконтрольних так званим "ДНР" і "ЛНР". Як повідомив голова Єдиного координаційного центру "Донбас", уродженець окупованій Горлівки Олег Саакян, партизани формують диверсійно-розвідувальні групи, які працюють як самостійно, так і у співпраці з силовими структурами. "Підривна діяльність цих ДРГ дуже відчутна для окупаційних "влади", — підкреслив Саакян. За його словами, таких диверсійних груп могло бути створено набагато більше, якби активісти мали чітке уявлення, якими шляхами українська влада має намір звільняти зайняті противником території.
За словами Саакяна, здебільшого українські партизани намагаються діяти самостійно, уникаючи ставити до відома силові структури. "Є гіркий досвід, коли координація з силовиками коштувала хлопцям життя і свободи", — пояснив Саакян. В якості прикладу він навів ситуацію з партизанською групою "Равлик", дев'ять активістів якої були затримані рік тому міліцією Донецької області неподалік від лінії розмежування за підозрою в спробі "віджати приватний бізнес". З'ясувалося, правда, що "терористи" діяли в зв'язці з контррозвідкою СБУ і вже допомогли знешкодити не одну групу бойовиків. "Це була так звана кадрова група, однак співпрацю з СБУ не допомогло їм уникнути проблем з законом", — пояснив Саакян.
Друга причина недовіри до держструктурам полягає в тому, що в їхніх лавах перебуває велика кількість ворожих агентів, здатних "злити" партизанську групу. Наявність шпигунів визнають і в СБУ. Минулого тижня прес-центр Служби безпеки повідомив, що за останній рік в Україні було ліквідовано 30 диверсійних груп, підготовлених російськими спецслужбами для підривної діяльності, як в районах проведення антитерористичної операції, так і в мирних українських регіонах. "Під слідством знаходяться тринадцять агентів російських спецслужб: заступник начальника штабу АТО, підполковник Національної гвардії, співробітник відділу кадрів військової частини і військовослужбовці Збройних сил. Серед них також кілька жителів різних областей, які перебували на оперативному зв'язку зі спецслужбами РФ і передавали інформацію з обмеженим доступом", — повідомили в СБУ.
Відсутність довіри між владою і громадянським суспільством як раз і є головною причиною, чому держструктури ще не скоро зможуть організувати партизанський рух.
ХТО МІГ БИ ОБ'ЄДНАТИ ПАРТИЗАНІВ. Державною структурою, яка теоретично могла б об'єднати розрізнені партизанські групи і перетворити їх у потужне централізоване рух, могли б стати Сили спеціальних операцій (ССО). Як вже повідомляла "Сьогодні", командування ССО було сформовано ще на початку року очолив структуру генерал-майор Ігор Луньов), а в середині червня Верховна Рада прийняла закон, згідно з яким СЗГ стали окремими військовими силами.
Як зазначив Юрій Повх, специфіка роботи СЗГ відрізняється від дій, наприклад, Високомобільних десантних військ, яким потрібно висунутися в певний район, виконати поставлене завдання, а потім ретируватися. "Це професіонали, які можуть створювати агентуру, здатну не тільки підривати мости і організовувати різні диверсії, але і ліквідувати неугодних осіб, а також змінювати владу в окремих містах", — зазначив Юрій Повх.
Підрив мостів і диверсії на території ворога — це якраз справа партизанів, з якими представники СЗГ могли б налагодити співпрацю. Однак організація СЗГ — процес нешвидкий. Як показує світовий досвід, для цього потрібно не менше двох років", — уточнив Юрій Повх. Наприклад, у США основні підрозділи, що увійшли потім до складу Сил спеціальних операцій цієї країни, створювалися після завершення Другої світової війни. Але лише починаючи з 1987 року ССО США були об'єднані під єдиним командуванням. Серед іншого, ССО США якраз і виконують "партизанські" функції, які полягають у знищенні важливих об'єктів і дезорганізації роботи тилу противника.
Решта новин