На прохання «Медузи» журналіст Дмитро Голубовський поговорив з автором статті — виконавчим директором OCCRP Паулем Ради — про те, як вдалося виявити зв'язок компаній, що за гроші вони переказували один одному і яке відношення до цього всього має мексиканський наркокартель Сіналоа.
— Як ви знайшли зв'язок між компаніями, зареєстрованими на Ролдугіна, і компаніями, пов'язаними зі «справою Магнітського»? З якої сторони шукали?
— З боку Магнітського. Це досить довга історія. Почалося все у 2010 році, коли ми розслідували корупцію в Східній Європі. Ми помітили, що при відмиванні грошей використовуються абсолютно однакові схеми. Я вирішив, що нам потрібно вивчити інфраструктуру, яка дозволяє ці схеми реалізувати. Так почався наш перший проект — Offshore Crime Inc. Ми шукали реєстраторів, які обслуговували злочинців і створювали для цього дуже складну, багатошарову структуру з компаній — майже завжди латвійських, литовських або естонських. До деяких з таких реєстраторів нам вдалося проникнути під прикриттям. Результатом стало наше розслідування «Непроникні довірені особи» (The Proxy Platform).
В якийсь момент ми написали про компанію під назвою Tormex. Вона фігурувала в публічному звіті канадських спецслужб, які стверджували, що вона відмиває гроші для мексиканських наркоторговців — картелю Сіналоа (один з його лідерів — Хоакін «Коротун» Гусман — прим. «Медузи»). І раптом нам зателефонував один дрібний підприємець з Румунії і сказав: «Слухайте, цей Tormex вкрав у мене півмільйона доларів». Ого! Де тут зв'язок? Виявилося, що цей бізнесмен торгує шини для тракторів і спецтехніки — імпортує їх з Росії, Білорусії, Молдавії. Кожен раз [його молдавські партнери] говорили йому переводити гроші на нові банківські рахунки, що належали різним офшорним компаніям. І от коли у нього повинна була пройти найбільша операція — на півмільйона, йому сказали перевести все на рахунок Tormex в Baltic International Bank. Гроші він переклав, але ніяких коліс не отримав. Бізнесмен пішов у молдовський суд, поліція почала розслідування, в ході якого Латвія запросила звітність Tormex за два роки. Виявилося, що через неї пройшло близько 600 мільйонів доларів. Ми з колегою отримали доступ до документів і вирішили, що треба розібратися, звідки всі ці гроші. І ось тут спливла зв'язок зі «справою Магнітського». Нам вдалося отримати в Молдавії банківські документи двох компаній — Bunicon і Elenast, які брали участь у виведенні грошей з Росії.
— А як вдалося виявити зв'язок з Ролдугиным?
— Історія дуже проста. Ми подивилися наявні у нас банківські документи і побачили, що є цілий ряд компаній, які переказували один одному гроші, причому за невеликий відрізок часу, на початку 2008 року, коли з Росії виводили гроші «справи Магнітського». Ще ми побачили, що кілька місяців тому, у травні, одна з цих компаній, Delco, перевела гроші панамської International Overseas Media, яка в той час перебувала у власності Сергія Ролдугіна. Близько 800 тисяч доларів за 70 тисяч акцій «Роснафти».
— Виходить приблизно по $11,5 за штуку. Саме тоді, в середині 2008 року, акції «Роснефти» досягли свого піку на Лондонській біржі — $12. Тобто цілком ринкова ціна. Інші транзакції ролдугинских компаній були куди більш підозрілими. У чому природа цієї конкретної угоди?
— Я, чесно кажучи, не знаю. У нас є договір між Delco і International Overseas Media. У документі вказана саме така ціна. Тому ми не писали, що є що-небудь підозріле в саму ціну. Єдине, що вдалося накопати, — це сам факт угоди.
— 800 тисяч доларів — це лише невелика частина з 230 мільйонів доларів, розкрадання яких розслідував Сергій Магнітський. А чи вдалося вам відстежити в цей період якісь ще підозрілі транзакції між IMO і Delco?
— Це єдина транзакція, яку нам вдалося виявити. Більше того, можна стверджувати, що гроші, які надійшли на рахунки International Overseas Media, — це буквально ті ж самі гроші зі «справи Магнітського», виведені з податкової в Москві, хоча це не виключено. Але що можна стверджувати напевно, так це те, що компанії, які замішані в справі Магнітського, переводили гроші пану Ролдугину. Тут потрібно розуміти: система влаштована дуже складним чином. Ті компанії, які були причетні до «справи Магнітського», причетні також і до безлічі інших випадків відмивання грошей — в основному з Росії. Вони акумулюють кошти з різних джерел. Це схоже на сервіс зразок Tor — тільки для відмивання грошей. Спочатку ви рассредоточиваете кошти, а потім збираєте в одному місці і роздаєте тим, хто є частиною цієї мережі.
— А що ви маєте на увазі під «іншими джерелами»?
— Така ж схема використовувалася і у відмиванні грошей Сіналоа, і у російській «мегапрачечной». Так ми назвали наше розслідування про виведення близько 20 мільярдів доларів, які йшли з Росії через молдавський банк. Разом з колегами з Росії, Молдови та Латвії ми тоді з'ясували, що найважливіші транзакції йшли через банки, пов'язані з Олександром Григор'євим — діловим партнером Ігоря Путіна, двоюрідного брата Володимира Путіна. Ми знайшли їх інвестиції в Чорногорії. Потім Григор'єв був заарештований в листопаді 2015 року, за підозрою у виведенні з Росії 46 мільярдів доларів — прим. «Медузи»).
Що стосується тих же самих Bunicon і Elenast, то вони тримали гроші в Banca de Economii a Moldovei, який закрили в минулому році — після того, як через нього був викрадений мільярд доларів з молдавських банків. Литовський UKIO Bankas, в якому були рахунку у Delco та інших компаній з цієї схеми, був оштрафований за численні порушення. Дуже добре ця проблема з перекладами через Латвію і Литву видно по справі «мегапрачечной» і двадцяти мільярдів доларів, виведених з Росії. Зовсім недавно закрили Trasta Komercbanka: спочатку вони втратили свій рейтинг Moody's, а потім їх закрили. Вони спочатку нас звинувачували в упередженості, неякісної журналістиці і все таке інше, але потім те, про що ми писали, підтвердилося.
— Я мав на увазі інші підозрілі джерела грошей Delco і IMO.
— Мені про таких невідомо — принаймні поки що. Але ми працюємо над цим.
— Як тісно ви співпрацювали з російськими журналістами в історії Delco — IMO?
— Вибачте, але це я не можу обговорювати.
— Чому статтю опублікували ви, а не вони?
— А, ну тут просто все було зав'язано на молдавські документи, ще починаючи з Offshore Inc. Хоча, зрозуміло, величезну частину роботи зробили ваші колеги з Росії. Їх внесок був просто приголомшливий.
— Частина «Панамського архіву» скоро буде відкрита, яка саме?
— Інформація про 200 тисяч компаній або близько того. Самих документів, листування, транзакцій, особистих даних там не буде, але будь-який бажаючий зможе знайти компанію, яка може бути причетна до якої-небудь історії, і зв'язатися з ICIJ (Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів, що займався підготовкою статей про «Панамському архіві» — прим. «Медузи»), щоб її розслідували.
— А які були головні труднощі в роботі над архівом?
— Ну, зрозуміло, потрібно було забезпечити певний рівень безпеки, шифрувати дані, і з цим чудово впорався ICIJ. Але найскладніше, звичайно, сам процес розслідування. Навіть у тих випадках, коли документи дозволяють зазирнути в цю тіньову індустрію, потрібно виконати величезну роботу, щоб вийшло розслідування. Історій там величезна кількість. Але ось хтось спливає в «Панамському архіві» — починаєш розслідувати, і з'являються нові компанії, про які в архіві нічого немає. Mossack Fonseca адже навіть не найбільший реєстратор у Панамі. Є ще Morgan & Morgan. От якби була витік звідти... загалом, це було б ще більш вражаюче, ніж «Панамський архів».
Дмитро Голубовський
Москва
Решта новин