В середині лютого польські фермери перейшли до нового етапу страйку, який триває вже кілька місяців, та перекрили великі автошляхи та кільцеві розв’язки по країні. Одночасно вони почали блокувати усі пункти пропуску на кордоні з Україною.
Суспільне пояснює, чого вимагають аграрії та чи підтримують протести самі поляки.
Що відбувається
9 лютого польські фермери оголосили про початок 30-денного страйку та заявили, що підуть у Варшаву на "діалог" з урядом. Марш запланували на 20 лютого, але потім перенесли на тиждень. Тож 27 лютого тисячі фермерів вийшли на вулиці у польській столиці та рушили до Сейму.
Вимог в аграріїв декілька, зокрема, вони стосуються взаємин з ЄС. В першу чергу мова йде про "зелений курс", який є частиною загальної політики Євросоюзу з досягнення "кліматичної нейтральності" до 2050 року. "Зелений курс" вимагає підвищення якості продуктів, а отже зменшення використання пестицидів, добрив та антибіотиків у сільському господарстві. Польські протестувальники закликають "врятувати Польщу" та покінчити з нібито "кліматичною брехнею" та "екотероризмом".
Окрім цього фермери вимагають розширити пільгове кредитування та зняти обмеження на використання азотних добрив. Обурення фермерів викликає й вимога ЄС зберігати щорічно незасіяними щонайменше 4% орних земель, щоб зберегти родючість ґрунту та біорізноманіття.
Також польські аграрії вимагають ембарго на українське зерно. Україна заявила, що вже 5 місяців не постачає його на польський ринок, проте від 6 листопада 2023-го польські фермери блокують кордон.
22 лютого прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що польська влада внесе прикордонні переходи з Україною, а також ділянки автомобільних і залізничних доріг до переліку об'єктів критичної інфраструктури, що дозволить прибрати перепони для постачань зброї та гуманітарної допомоги, які через блокування потрапляють у черги. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що Київ запропонував план деблокади кордону. 28 березня у Варшаві мають зустрітися уряди Польщі та України, щоб розв'язати цю проблему.
Чи підтримують поляки протести
Дослідження, проведене для видання Rzeczpospolita, показало, що більш як 54% поляків повністю підтримують вимоги фермерів, а загалом підтримку протестам висловили понад 77% опитаних.
Проте, самі протестувальники говорять, що зіткнулися з "хвилею ненависті" від співгромадян. Приводом для цього стали, зокрема, відео, на яких мітингарі блокують дорогу автомобілям швидкої допомоги. Відомо про щонайменше три подібних випадки. Окрім того, не зустріла позитивної реакції й акція, під час якої фермери закидали яйцями будівлю Єврокомісії у Вроцлаві.
Скандал викликала й антиукраїнська та проросійська символіка на протестах. Так, один з тракторів протестувальників, що їхали в колоні в Гожичках, мав прапор СРСР та банер "Путін, наведи порядок з Україною, Брюсселем і нашими можновладцями". Поліція конфіскувала прапор і банер, а його власнику загрожує до 5 років позбавлення волі у справі про "публічну пропаганду нацистського, комуністичного, фашистського чи іншого тоталітарного ладу".
В МЗС Польщі заявили, що подібні гасла шкодять репутації країни, яка однією з перших почала допомагати Україні. Проте, це не єдиний подібний епізод: антиукраїнський плакат також був помічений, наприклад, на прикордонному переході в Медиці.
Частина протестувальників намагається дистанціюватися від подібної символіки, а деякі з них стверджують, що до падіння цін на ринку призвів імпорт саме російської аграрної продукції, а не української.
Як реагує польська влада
Декілька міністрів від "Польської селянської партії" (PSL), що входить в урядову коаліцію, підтримали вимоги фермерів. Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський, заявив, що польський ринок нібито переповнений українською замороженою малиною.
Політики з опозиційних до уряду Туска партій, в тому числі з колишньої правлячої "Право і справедливість" (PiS), вимагають реакції на дії фермерів. Ексміністр сільського господарства від PiS — Роберт Телус, звинуватив новий уряд у тому, що той "перебуває при владі 60 днів, але нічого не зробив для польського фермера".
Протести спровокували суперечку між представниками минулого уряду та правлячою коаліцією. З критикою в сторону PiS виступили спікер Сейму Шимон Головня, який заявив, що протести спровокували дії попереднього уряду та віцепрем'єр Косіняк-Камиш. Заступник міністра сільського господарства Міхал Колодейчак припустив, що принаймні за деякими з протестів фермерів стоять політики PiS.
У відповідь на вимоги протестувальників міністр сільського господарства Польщі заявив про можливість "спрощення" екологічної політики, але мова не йтиме про відмову від неї. Чинний польський уряд виступає проти скасування "зеленого курсу", але у квітні цього року у Польщі пройдуть місцеві вибори, тож влада має враховувати електоральні вподобання. Згідно з ними PiS лише на 2% поступається правлячій коаліції, 84% прихильників колишнього уряду підтримують протести, тоді як лише 34% виборців правлячої коаліції згідні з вимогами фермерів.
Окрім того, "Польська селянська партія", яка має в Сеймі 32 депутати, не відмовиться від підтримки фермерів. Без неї правляча коаліція розпадеться та втратить більшість у Сеймі, тому цій партії та контрольованим нею міністерствам — а це, зокрема, міністерство оборони та міністерство сільського господарства й сільського розвитку, легше диктувати умови уряду Туска.
З іншого боку, Туск намагається уникнути конфронтації з Єврокомісією — як щодо питання імпорту українського зерна, так і щодо політики "зеленого курсу". Його партія "Громадянська платформа" уникає різких заяв про протести. Соціологічні дослідження вказують, що більш як 40% поляків вважають саме коаліцію Туска переможцями майбутніх місцевих виборів, попри невисокий відрив від PiS.
Решта новин