Обіцянка євроінтеграції була однією з ключових від влади на нещодавніх виборах.
Грузинська поліція за допомогою спецзасобів, зокрема водометів, розігнала протест і відтіснила протестувальників від будівлі парламенту в Тбілісі - затримали 43 людини. Чергова масштабна акція почалася після того, як прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе оголосив про рішення відкласти будь-які переговори про вступ до ЄС до 2028 року.
При цьому обіцянка євроінтеграції була однією з ключових від влади на нещодавніх виборах.
Опозиція Грузії вже закликала громадян вийти на нову акцію протесту біля парламенту у Тбілісі в п’ятницю, щоб висловити незгоду з відмовою чинної влади від переговорів про вступ до ЄС.
Противники влади наголошують, що курс до ЄС закріплений в конституції країни, а тому дії влади є антиконституційними.
Як розганяли протест, били і ловили по аптеках
У Тбілісі 28 листопада протестувальники зібралися одразу в кількох місцях, зокрема біля офісу керівної партії "Грузинська мрія" та перед парламентом на проспекті Руставелі.
В акції взяли участь тисячі людей. Увечері поліція і спецсили почали розганяти протестувальників, застосовуючи сльозогінний газ і водомети, а також затримуючи учасників акції.
Ті, хто потрапив під струмені водомета, повідомляють про опіки шкіри й очей.
Проспект Руставелі виглядав, як поле бою, пише грузинська служба "Радіо Свобода". Протестувальники намагалися будувати барикади, палити шини, спецпризначенці зносили їх водометами.
Температура повітря в Тбілісі вночі становила 4°C.
Демонстранти кидали яйця і різні предмети в бік поліцейських, в обидва боки також лилися словесні образи.
Місцеві ЗМІ вказують, що від дій поліції постраждали понад десять журналістів, до яких також застосували силу.
Співрозмовник ВВС Україна у Тбілісі каже, що щонайменше троє його друзів журналістів "жахливо побиті".
Показово, що силовики після розгону акції ловили її учасників по місту, зокрема і в аптеках, де люди намагались сховатись.
У МВС Грузії заявили, що "маніфестація біля будівлі парламенту перевищила норми, встановлені законом".
"Учасники маніфестації фізично чинили опір й словесно ображали працівників правоохоронних органів. [...] У їхній бік кидали різні предмети, внаслідок чого постраждали троє співробітників МВС. Двох з них доправили до медичного закладу. [...] Для деескалації ситуації поліцейські вдалися до встановлених законом заходів і застосували спецзасоби", - йдеться в повідомленні поліції.
Згодом поліція повідомила про затримання 43 учасників протестів.
Тим часом неурядова організація "Асоціація молодих юристів Грузії" заявляє, що розгін протесту вкотре здійснюється зі "звичною незаконною і непропорційною силою".
Там твердять, що мають докази порушення стандартів застосування активних спецзасобів, зокрема навмисного розпилення перцевого спрею в обличчя, а також змішування двох спецзасобів: водомета й хімічних подразників.
Під час розгону мирної акції постраждала лідерка партії "Дроа" Елене Хоштарія. Імовірно, їй в обличчя потрапив перцевий спрей.
Від дій силовиків також постраждали журналісти, які висвітлювали події в центрі Тбілісі. Про постраждалих працівників повідомляли, зокрема, видання "Публіка", телекомпанія "Пірвелі", грузинська служба "Радіо Свобода" та російське агентство "РИА Новости".
"Я підтримую грузинські ЗМІ, які зазнають невиправданих нападів, виконуючи свою роботу і безперервно повідомляючи про те, що відбувається", — написала у соцмережі X президент Грузії Саломе Зурабішвілі.
Вона також прокоментувала кадри затримання мітингувальників, зокрема й в одній з аптек Тбілісі. Вона зазначила, що в Грузії не залишилося безпечного місця: ні в церковному дворі, ні в аптеці, оскільки всюди за протестувальниками "ганяються робокопи".
"Російський уряд, російські методи", – написала Зурабішвілі, пишучи про чинний грузинський уряд та силовий розгін мирного протесту.
Лідер "Стратегії Агмашенебелі" Георгій Вашадзе тим часом закликає до загального страйку і повної громадянської непокори, наголошуючи на необхідності масової мобілізації для відстоювання своїх вимог.
До заклику приєднався лідер "Лело" і коаліції "Сильна Грузія" Мамука Хазарадзе.
Учасники проєвропейського мітингу у Тбілісі у розмові з ВВС Україна вказують, що ці події їм нагадують Євромайдан у Києві в 2013 році, коли влада Віктора Януковича попри обіцянки відмовилась від євроінтеграції.
В Україні теж бачать такі аналогії.
"Грузини швидко перескочили в 30 листопада. Сподіваюся їм вдасться зробити і 1 грудня, і революцію, яка вижене російську агентуру з влади", - оцінив ці події учасник Революції гідності та депутат Верховної Ради Володимир В'ятрович.
Він натякає, що після силового розгону студентів у ніч на 30 листопада 2013 року у Києві 1 грудня на протести вийшли сотні тисяч людей.
Ексміністр закордонних справ України Дмитро Кулеба також написав, що Грузія повторює сценарій, який у Києві пройшли у листопаді 2013 року, коли відмова Януковича від європейської інтеграції призвела до Євромайдану та Революції гідності.
Чому Грузія відмовилась від євроінтеграції
Заяву правлячої партії "Грузинська мрія" про перенесення переговорів з ЄС прем'єр зачитав лише за кілька годин після того, як депутати затвердили оновлений уряд країни. Опозиція легітимність нового парламенту не визнає.
У четвер прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе звинуватив "частину європейських політиків і бюрократів" у втручанні в парламентські вибори в Грузії.
"Сьогодні ми ухвалили рішення до кінця 2028 року не ставити на порядок денний питання про початок переговорів з ЄС. Також до кінця 2028 року ми відмовляємося від отримання будь-яких бюджетних грантів від Євросоюзу", - сказав Кобахідзе.
За його словами, наприкінці 2028 року Грузія буде економічна готова до переговорів про вступ до ЄС у 2030 році. Кобахідзе додав, що розширення Євросоюзу у східному напрямку все одно не планується, а з технічного погляду від початку переговорів до вступу треба лише півтора-два роки.
"Це показує, наскільки штучним і тому вкрай образливим є шантаж, до якого деякі європейські політики й бюрократи вдаються щодо Грузії у питанні переговорів", - заявив він.
За його словами, від Грузії вимагають не реформ, а кроків, які означають "відмову від гідності". До них він відніс скасування закону про прозорість неурядових організацій (так званий закон "про іноагентів", який опозиція прирівнює до аналогічного, ухваленого в Росії); закону проти "ЛГБТ-пропаганди", а також запровадження санкцій щодо Росії та звільнення експрезидента Міхеіла Саакашвілі.
У Грузії, згідно з опитуваннями, близько 70-80% населення підтримує майбутнє країни в ЄС.
Країна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у грудні минулого року, але після ухвалення закону про прозорість іноземного впливу ("закону про іноагентів") представники ЄС заявляли, що процес вступу Грузії до союзу фактично зупинено.
У ЄС також заявили про зниження контактів із грузинською владою і призупинення фінансової допомоги Тбілісі через відкат у демократії.
Але, як кажуть оглядачі у Тбілісі, причиною для таких різких кроків влади, яка ще вчора формально обіцяла євроінтеграцію, могла стати резолюція Європарламенту з невизнанням результатів нещодавніх виборів та закликом накласти санкції щодо головного спонсора партії влади Бідзіни Іванішвілі.
"У нього там є активи, а дії ЄС поставили їх під загрозу арешту, це могло розізлити", - припускає співрозмовник у Тбілісі.
Зурабішвілі: "Уряд оголосив не мир, а війну"
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, яка також не визнає результати нещодавніх парламентських виборів, провела зустрічі з дипломатичним корпусом і представниками опозиції.
Вона також брала участь у демонстраціях у Тбілісі.
До цього, стоячи поруч з опозиціонерами, Зурабішвілі назвала заяву Кобахідзе завершенням конституційного перевороту.
"Сьогодні завершився шлях, який почався кілька місяців тому, якщо не раніше, від Європи до Росії, - сказала Зурабішвілі. - Усі сумніви, які могли бути в когось, що, можливо, це не так, що має бути інше пояснення, сьогодні розвіяні".
"Сьогодні цей нелегітимний уряд оголосив не мир, а війну власному народу, своєму минулому, своєму майбутньому, нашому майбутньому, майбутньому нашого суспільства і нашої країни. На цьому шляху немає ані державності Грузії, ані її незалежності, ані її майбутнього, окрім як у Росії", - заявила президентка.
Велика частина західних партнерів Грузії не привітала правлячу партію з перемогою на виборах, закликаючи до розслідування порушень, про які говорять спостерігачі.
Незадовго до заяви Кобахідзе Європейський парламент ухвалив чергову, але першу після парламентських виборів резолюцію, закликаючи до проведення нових виборів у Грузії в умовах незалежної виборчої адміністрації та під ретельним міжнародним наглядом.
Згідно з ухваленою резолюцією, парламентські вибори в Грузії 26 жовтня не були вільними і справедливими і стали черговим проявом невпинного відкату демократії в Грузії, відповідальність за який несе правляча партія.
Європарламентарі також закликають ЄС і країни Євросоюзу запровадити персональні санкції щодо чиновників і політичних лідерів Грузії, винних в утисках демократії, порушенні виборчих стандартів та зловживанні державними інститутами.
Це, зокрема, прем'єр-міністр Іраклій Кобахідзе, голова парламенту Шалва Папуашвілі та почесний голова правлячої партії мільярдер Бідзіна Іванішвілі.
На брифінгу 28 листопада Кобахідзе заявив, що ухвалені Європейським парламентом за останні роки п'ять резолюцій щодо Грузії "сповнені брехні та образ".
За його словами, недоброзичливці перетворили Європарламент на інструмент шантажу проти Грузії, заявивши, що це "величезна ганьба" для ЄС.
За офіційними даними Центральної виборчої комісії Грузії, керівна партія "Грузинська мрія" на виборах 26 жовтня отримала 89 зі 150 мандатів у парламенті.
Результати виборів не визнала жодна з чотирьох опозиційних сил, що подолали виборчий бар'єр.