Вже кілька днів минуло з моменту публікації Нацбанком нових вимог фінансового моніторингу (постанови №365), однак банкіри досі не розібралися, як перевіряти операції українців і походження їхніх грошей.
Фінансисти чекають додаткових роз'яснень регулятора, які розширив наявний перелік підозрілих операцій в Україні. Такі проводки повинні припинятися, а інформація про їх замовників повідомляти в Держфінмоніторинг.
"Є ряд питань за даними нововведень. Ніхто не розуміє, що з ними робити. Наприклад, є деякі операції, які викликають двояке трактування, а як діяти не зрозуміло, так як критерії виписані не чітко. НБУ пообіцяв надати роз'яснення інструкції. Можливо, вони будуть вже у вівторок-середу", — зазначив UBR.ua перший заступник голови Промінвестбанку В'ячеслав Юткін.
Щоб банки могли застосувати новації НБУ, їм потрібні не тільки пояснень, але і внесення змін у документи з фінансового моніторингу, вважає директор департаменту аналізу банківського ринку Центру економічних досліджень і прогнозування "Фінансовий пульс" Діляра Мустафаєва. Саме в цих документах повинні бути відповіді на всі питання в частині дій банків в кожному конкретному випадку.
"Відповіді треба шукати не в постанові №365, а в документах по фінмоніторингу. Наскільки знаю, вони за останні дні, не змінювалися. Можливо, у них скоро будуть внесені доповнення відповідно з новою постановою", — сказала Мустафаєва.
Вона стверджує експерт, що сфера фінмоніторингу дуже складна і якісно виписати нормативну базу непросто тому що важко формалізувати багато факторів. Тому людям та компаніям потрібно бути готовими до того, що банкіри почнуть у них запитувати додаткову інформацію або зовсім відмовлять у проведенні операції.
"Фінансовий моніторинг регулюється окремою об'ємною нормативною базою, яку НБУ досить часто вносить зміни і доповнення, конкретизуючи і деталізуючи свої вимоги, щоб закривати спливаючі діри", — констатувала Мустафаєва.
Загрози для всіх
До появи роз'яснень НБУ банки продовжують діяти по відпрацьованим правилам оцінки ризиків, згідно ст. 16 закону про протидію легалізації і відмиванню доходів та постанови Нацбанку № 417 "Про здійснення фінансового моніторингу". Ці документи дозволяють їм точно стверджувати одне: у разі підозри будуть зупиняти операції до з'ясування спірних моментів.
"Згідно з чинним законодавством банки можуть відмовляти в проведенні операцій або зупиняти їх проведення. Всі терміни передбачені відповідним законодавством", — зазначив член правління Forward Bank Андрій Ковтун.
В першу чергу, визнають банкіри і юристи, увагу, як і раніше буде приділятися операціям клієнтів, які потрапляють у групу високого ризику, серед яких публічні особи або громадяни, пов'язаними з ними. Але на цьому перелік не обмежиться. Тепер мова буде йти не тільки про конкретних категоріях громадян, а про всіх клієнтів банків: від студентів до пенсіонерів, юридичних і фізичних осіб.
"Оцінка операцій по-новому буде застосовуватися до всіх фізичним та юридичним особам, що проводять ризикові операції. Безумовно, велика частина з них характерна для підприємницької діяльності. Тому частіше моніторинг стосуватиметься фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб. Проте здійснення фінансових операцій, що не відповідають фінансовому стану, цілком буде стосуватися і простих громадян", — заявив UBR.ua керуючий партнер Suprema Lex Віктор Мороз.
До речі, зі збільшенням обсягу операцій і кількості клієнтів, що будуть підлягати моніторингу, фінансисти побоюються і зростання затрат зусиль і ресурсів на такі перевірки. Нові вимоги призведуть до збільшення потреби у працівниках фінмоніторингу, так і до подорожчання банківських послуг.
"У великих банків сотні-тисячі індивідуальних підприємців і представників малого та середнього бізнесу. У нас тільки роздрібних клієнтів — мільйон. Банк фізично не може моніторити всіх. Це нереально. Треба вибудовувати максимально автоматизовані системи, щоб не менеджер приймав рішення про схемності операції. Головне, щоб робота на моніторинг усіх цих клієнтів, були в мінімальних межах, щоб зростання витрат на моніторинг не перевищував якийсь допустимий рівень, який може зробити собівартість послуг занадто високою", — зауважив UBR.ua головний аналітик UniCredit Bank Андрій Приходько.
Банкіри кажуть, що їм дуже складно сформулювати ознаки, за якими вони будуть відносити операцію до ризикової. Тому поки не беруться давати людям ніяких рекомендацій. Так як критеріїв ризиковості дуже багато і універсального засобу для аналізу операцій ще не існує.
"Те, що для одного клієнта може бути характерною безризикової операцією — для іншого буде нехарактерною, що не відповідає ні його фінансового стану, ні соціальним статусом", — зауважила UBR.ua директор департаменту фінансового моніторингу та внутрішнього контролю Таскомбанку Марина Сокова.
Що буде підозрілим
В основному, під пильну увагу потрапляють використання в розрахунках векселів, регулярна переуступка прав вимоги, регулярні операції з надання фінансової допомоги, переклади юрособами коштів на карткові рахунки фізичних осіб, операції зі зняття готівкових коштів. Також, банки повинні відслідковувати джерела походження великих депозитів.
"Наприклад, якщо студент приносить мільйонний депозит готівкою без підтвердження джерела їх походження — ця операція також може розглядатися, як ризикова", — пояснила Сокова.
"При офіційній заробітній платі в кілька тисяч гривень покупка квартири або автомобіля за кілька десятків тисяч доларів, без документа джерела коштів, буде вважатися ризикованою і банк зобов'язаний інформувати фінмоніторинг", — додав Віктор Мороз.
Крім операцій із значними сумами, до ризиковими будуть регулярно повторювані операції, що не мають економічного сенсу, невластиві для клієнтів, а також, використання банківського рахунка не за призначенням.
"Використанням рахунку не за призначенням, наприклад, є отримання грошових коштів за здійснення підприємницької діяльності на особистий рахунок клієнта. А для доведення економічної доцільності потрібні будуть документи, що розкривають остаточне значення операції. Банк повинен бачити звідки у клієнта гроші і чому є сенс у їх витрачанні на певну послугу, товар або роботу", — наголосив Віктор Мороз.
Як щодо критеріїв ризику, так і щодо сум, які можуть моніторитися, немає єдиних правил. І хоча, в першу чергу перевіряються операції понад 150 тис. грн., суми нижче цього граничного значення, також можуть вивчатися. Як підкреслили в Таскомбанке, всі операції клієнта розглядаються в сукупності.
"Доступ до законодавства з фінансового моніторингу є у всіх. Так що сказати, що є якісь порогові суми, нижче яких операції не аналізуються, не можна. Наприклад, все, що нижче 150 тис. грн., як часто думають клієнти", — констатувала Марина Сокова.
Загрожують новими вимогами
Юристи кажуть, що доповнювати правила фінансового моніторингу (3 серпня постановою НБУ №365) довелося з-за спритності окремих банкірів. У пошуках шляхів обходу вже існуючого моніторингу, вони налагодили схеми виводу і відмивання коштів, які не підпадали під діючі поки ознаки ризикованості.
"Тому Нацбанк і вніс відповідні зміни в попередню редакцію постанови. Такими діями НБУ відповідає на "ноу-хау" учасників ринку, спрямовані на обхід фінмоніторингу", — запевнив UBR.ua адвокат АТ "СК Груп", Віталій Тимчук.
А як уточнив Віктор Мороз, цьогорічний моніторинг не дозволяв надійно захищати інтереси вкладників і кредиторів банків. За його оцінкою, занадто багато ризикованих схем з грошовими коштами на рахунках банків можна було проводити цілком легально.
"Серед цих схем, згадані Нацбанком, операції невідповідні можливостям клієнта, як наприклад, придбання клієнтом з щомісячним доходом у кілька тисяч гривень автомобіля за сотні тисяч доларів; проведення безтоварних операцій, характерних для конвертації безготівкових коштів; регулярне авансування коштів за зовнішньоекономічними договорами, коли була інформація, що зобов'язання за такими договорами не виконуються", — зазначив він.
Всі подібні операції, згідно з постановою центробанку №365, тепер будуть предметом моніторингу. У банках кажуть, що з-за нових вимог щодо фінансового моніторингу можуть знову почати прикривати банки. "Додавання даних критеріїв у перелік ризикових дозволить при наявності в банку операцій, які підпадають під дані критерії, віднести його до категорії неплатоспроможних", — підтвердила Марина Сокова.
У той же час експерти впевнені, що якщо фінансисти навчаться обходити і ці — розширені — критерії віднесення операцій до схемним, то Нацбанк знову буде посилювати фінансовий моніторинг. І за постановою №365 підуть нові вимоги та критерії щодо перевірки банківських операцій.
Решта новин