В умовах «транзитної конфлікту» з Російською федерацією залізничний маршрут під назвою «Новий шовковий шлях» має особливе значення для збереження транзитного потенціалу України.
Про це заявив сьогодні міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, виступаючи перед мітингувальниками автоперевізниками, які залишилися без роботи внаслідок двосторонньої блокування вантажів.
Відправка в січні тестового поїзда за цим маршрутом привернула до себе увагу відразу декількох найбільших гравців і наробила багато шуму. Дискусії й суперечки досі не вщухли. І прихильники, і противники, в основному, збігаються з географічним положенням учасників або з боку «Нового шляху», або з боку колишніх претендентів на участь в раніше розглянутих сценаріях. Що Україна може отримати і виграти, беручи участь в «Новому шовковому шляху», та чи зможе?
Політичні і економічні аспекти цього геополітичного кризи не могли не позначитися на географічній структурі українського імпорту і транзиту по українській території.
У І півріччі 2015 року поставки з Росії скоротилися більш ніж наполовину – до $3,7 млрд. Частка російських транзитних вантажів, в загальній структурі всіх транзитних перевезень, у 2015-му склала 75%. У зв'язку з обмеженнями з боку Росії в січні 2016 року транзит скоротився до небувалих за останні десять років обсягів – падіння склало 54%. При тому, що за весь 2015 рік транзитні вантажопотоки знизилися на 18%.В цілому протягом останніх десяти років Україна, незважаючи на всі переваги географії та інфраструктури країни, щорічно втрачала транзитні потоки, не докладаючи особливих зусиль для їх залучення або повернення як по морському транзиту, так і по залізничній.
На тлі всіх геополітичних подій «Укрзалізниця» (УЗ) у 2015 році досить багато приділяла уваги питанню залучення і знаходження альтернативних шляхів і потоків. Знайти заміну російським потоків за короткий час – нездійсненне завдання з урахуванням світової економічної кризи одночасно на декількох континентах, спаду цін на енергоносії, сировина (руди і метали), а також у зв'язку з санкціями.
На які вантажі в цій ситуації можна робити ставки?
На вантажі з великою маржинальністю, тобто на вантажі, які можуть транспортуватись у контейнерах. Постійні зустрічні санкції і заборони з боку Росії – це новий виклик, який гостро ставить питання про диверсифікацію ризиків та пошуку нових транзитних маршрутів не тільки перед Україною.
протягом останніх десяти років Україна щорічно втрачала транзитні потоки, не докладаючи особливих дій для їх залучення або повернення як по морському транзиту, так і по залізничному
Одним з таких потенційно перспективних маршрутів може стати новий Шовковий шлях по Транскаспійському напрямку, участь у якому взяли такі країни, як Китай, Казахстан, Азербайджан, Грузія, Туреччина та Україна.
Перейшовши від слів до справи, відправивши тестовий поїзд в Китай, Україна вперше довела, що здатна відправляти вантажі і по залізниці в бік Азії і Китаю в обхід Росії.
З точки зору бізнесу після тестового запуску ще залишаються актуальними питання ціни ($5500 вартість транспортування 40-футового контейнера), та строків перебування вантажу в дорозі. Однак цей факт вселяє надію у реальність такого вирішення проблеми, великі компанії і країни проявляють все більший інтерес до даного Шляху і готові вкладати серйозні інвестиції в інфраструктуру Казахстану, Грузії, України.
Ключові адресати Транскаспійського шляху – Китай, Грузія, Азербайджан, Казахстан, Узбекистан, Іран потенційно. Після зняття санкцій Іран стає одним з важливих учасників у вантажопотоках цього напряму, конкуренція на цьому ділянці обіцяє бути жорсткою, але в перших учасників завжди вище шанси залишитися на цьому шляху.
Яку роль може грати Україна в даному напрямку і що для цього необхідно?
УЗ відпрацювала на 2016 рік план по вантажним перевезенням, у якому передбачено спектр дій як щодо вдосконалення тарифної політики, так і щодо стимулювання розвитку вантажопотоків, включаючи транзитні. Разом з тим неможливо розвивати транзити тільки за рахунок заходів на рівні УЗ, не удосконаливши нормативно-правову базу з транзитами, не оновлюючи парк, не спрощуючи процедури перетину кордону, не розвиваючи портову та дорожню інфраструктуру. Без цього не виконати потрібних цілей і навряд чи можна розраховувати на великий успіх. Потрібні комплексні спільні дії як з участю УЗ, так і з участю митниці, портових служб. Необхідна вироблення гнучкої тарифної політики на рівні УЗ і Мінтрансу.
Неможливо розвивати транзити тільки за рахунок заходів на рівні УЗ, не удосконаливши нормативно-правову базу з транзитами, не оновлюючи парк, не спрощуючи процедури перетину кордону, не розвиваючи портову та дорожню інфраструктуру
На сьогодні Україна програє транзити по ціновій політиці і російському сухопутному шляху ($5600 до $4000), і білоруському напрямі. УЗ заявляє про готовність переглядати тарифи, і продовжує проводити переговори з грузинськими та азербайджанськими партнерами про зниження цін на кожній ділянці. У разі успіху цих переговорів цінова привабливість даного маршруту дасть можливість збільшувати регулярність руху поїзда.
Які ще учасники можуть зацікавитися новим маршрутом?
Конфлікти між Росією і Польщею, Росією та Україною в даний момент ускладнюють з'єднання транзиту до Адріатики з новим Шляхом. Російською стороною прийнято низку документів, якими обмежені або заборонені перевезення вантажів через територію України. Ці заходи вже призводять до того, що перевезення з/через Україну з території РФ в напрямку країн Середньої Азії практично зупинилися.
Така ситуація надає можливість налаштувати співпрацю з нашим найближчим сусідом – Польщею, і з'єднати логістичні маршрути на півдні країни з українськими портами. Вдалі переговори з Польщею про використання України як альтернативного транзитного партнера в напрямку Азії може дати обом країнам істотні вигоди. Поряд з Катовіце знаходиться термінал Славкув, до якого підходить широка колія з України. Таким чином, термінал може бути використаний як українськими, так і європейськими вантажовідправниками. Крім того, в Закарпатті знаходиться кілька перевантажувальних терміналів з широкою колією, які вже зараз обробляють вантажі з ЄС.
Також для України є можливість продуктивніше співпрацювати з країнами, які не мають власного виходу до Чорного моря – Угорщиною і Словаччиною, в східних частинах яких розташована велика кількість виробничих підприємств. Є можливості з'єднання потоків між Балтійськими і Чорноморськими напрямками, використовуючи наявний регулярний поїзд «Вікінг», продовжуючи Транскаспійський шлях. Польські логістичні компанії і вантажовласники вже проводять переговори про готовність участі у використанні нового маршруту поїзда і при гарантії з боку операторів розкладу, вартості та безпеки. Турецькі експортери також зацікавлені в регулярних перевезеннях вантажів в Європу через українські порти.
У разі плідної співпраці всіх учасників транспортної ланцюга нового Шляху потенційний обсяг вантажів на цьому маршруті може скласти до 1 млн тонн на рік. Такий обсяг для України відкриває великі та цікаві перспективи.
Головне зараз – не втрачати час, використовуючи всі можливості з максимальною користю і вигодою. Нові геополітичні виклики дають нашій країні шанс дати «друге дихання» транзитному потенціалу країни, ставши серйозним конкурентом і надійним учасником ринку транзитних вантажоперевезень.
Решта новин