З початком холодів жителі великих українських міст починають замислюватися про утеплення своїх квартир. Поки ще в моді приватні ініціативи – люди «одягають» стіни своїх квартир у пінопластові шуби, не особливо замислюючись про низьку ефективність такої методики.
Тим часом, з 2018 року держава стимулює комплексну термомодернізацію будинків. А чиновники відмовляють "приватникам" у наданні теплих кредитів.
"Утеплення зовнішніх стін декількох квартир в будинку пінопластом або мінеральною ватою проблеми не вирішує. Люди витрачають гроші на матеріали, на робітників, але ефект – мінімальний. У кращому випадку вдається зменшити тепловтрати на 5%. Не кажучи вже про те, що стіни багатоквартирних будинків, покриті «латками» утеплювача, виглядають неестетично», — таку оцінку дав існуючої практики «індивідуального» утеплення квартир експерт з проблем енергоефективності ДТЕК ЕСКО Антон Ковалишин.
Людей відрізали від теплих грошей
Саме такою логікою і пояснюють свої ініціативи чиновники, які з квітня 2018 року перестали видавати жителям окремих квартир у багатоповерхових будинках «теплі кредити». Згідно з постановою Кабміну програмою «теплих кредитів» тепер можуть користуватися тільки об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).
"Ефективною може бути тільки комплексна термомодернізація будинків, тому теплі кредити йдуть на ці цілі і їх отримують ОСББ. Коли окремі квартири брали кредити на точкове утеплення, це не приносило особливої користі з точки зору заощадження тепла», — зазначає енергетичний експерт Марія Яковлєва, член колегії Державного агентства з енергозбереження та енергоефективності.
До того ж, запевняють чиновники, утеплення стін лише вершина айсберга.
"Просто це саме» наочне" наслідок проведення робіт з утеплення житла. І, як правило, фінальна їх частина. Набагато важливіше утеплити даху, зробити гідроізоляцію, замінити вікна і двері і т. д. Таку комплексну термомодернізацію ми зараз і впроваджуємо в Києві», — підкреслив радник заступника КМДА, який курирує програму утеплення житла «70/30», Олексій Тихонов.
Тому експерти рекомендують мерзенним українцям не розраховувати на допомогу держави. Якщо в будинку ще не затіяли масштабну реконструкцію, щоб зберегти хоча б кілька відсотків тепла доведеться витрачати виключно власні кошти.
Пінопласт подорожчав
Обійдеться це дорожче ніж в минулому році. За даними компанії Warm House, яка займається утепленням фасадів в Києві, ціна утеплення 1 квадратного метра зовнішньої стіни пінопластом обійдеться в 300-450 грн. Залежно від побажання замовника щодо товщини утеплювача та складності робіт, утеплення того ж квадратного метра мінеральною ватою коштуватиме 425-500 грн.
За оцінками керівника компанії «Экономбуд» Владислава Глущенко, в порівнянні з минулого роком розцінки на проведення робіт з утеплення дахів, фасадів і фундаментів, а також монтажу гідроізоляції у спеціалізованих компаній виросли на 20-25%. Це пов'язано в першу чергу з подорожчанням імпортних матеріалів і утеплювачів, зростанням витрат на заробітну плату працівників та інших витрат.
Оптом дешевше
У цьому контексті куди дешевше і ефективніше вдатися до допомоги бюджетних програм і утеплити весь будинок вскладчину. Тим більше, що, наприклад, київська влада обіцяє приділяти питанню термомодернізації багатоповерхівок все більше уваги.
Програма проведення енергоефективних заходів у київських будинках, де створені ОСББ, працює з 2015 року. Вона реалізується на умовах співфінансування: 70% вартості робіт оплачує міський бюджет, а 30% - власники квартир. В якій пропорції і на яких умовах беру участь в програмі окремі мешканці – визначають самі ОСББ. Всього за 2015-2017 рр. акційними умовами скористалися мешканці 200 будинків. Не так вже й багато, враховуючи масштаб міста.
«У нинішньому році проводять утеплення 119 будинків у відповідність з програмою «70/30», загальний обсяг фінансування 100 млн. грн. Повністю утеплений будинок по проспекту Бажана 16. На черзі завершення робіт по інших об'єктах», — зазначив Олексій Тихонов.
Наступного року скористатися бюджетною допомогою зможуть і жителі багатоквартирних будинків по всій Україні — фінансувати такі роботи почнуть з Фонду енергоефективності України. У вересні віце-прем'єр Геннадій Зубко заявив, що Фонд почне приймати перші заявки від ОСББ в березні 2019 року.
На ці потреби в держбюджеті на наступний рік уряд виділив 1,6 млрд. грн. А в квітні 2018-го між ЄС та Україною було підписано фінансову угоду про надання 50 млн. євро безповоротного фінансування на підтримку Фонду енергоефективності України. Чиновники розраховують, що на цьому увагу ЄС до проекту не закінчиться, і європейці «розщедряться» на другий транш фінансової допомоги в розмірі 54 млн євро.
Втім, і цього недостатньо для застарілих українських «хрущовок» і залізобетонних панельних будинків. При цьому держава зробила остаточний вибір на користь більш ресурсоємних, але ефективних способів модернізації, відмовивши у фінансуванні приватникам. Тому мерзенним українцям слід скоріше об'єднуватися і проявити наполегливість, щоб скористатися «теплою» держдопомогою.
Всі новини