Світова економіка

З 2018 року всі українські підприємства повинні вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність з урахуванням європейських правил, встановлених Директивою ЄС №2013/34/ЄС від 26 червня 2013 року.

А саме, подавати так званий «звіт про управління» — документ, що містить не лише фінансову інформацію, а й інші дані, що характеризують поточний стан і перспективи розвитку компанії. Щоб показати основні ризики і невизначеності в діяльності підприємства. Цієї долі зможуть уникнути тільки мікро - і малі підприємства.

Відповідні зміни в закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» були прийняті Верховною Радою (законопроект №4646-д) 5 жовтня 2017 року.

«Документ спрямований на зближення українського національного законодавства з законодавством ЄС, включаючи правила ведення бухобліку та складання фінансової звітності. Ці зобов'язання випливають з Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка набула чинності з 1 вересня 2017 року», — пояснив UBR.ua юрист ЮФ «Астерс» Павло Шовак

Нові правила публічності

Як розповіла партнер юридичної компанії Esquires, адвокат Вікторія Ковальчук, законопроект №4646-д встановлює нові правила складання, подання та оприлюднення фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

«Також встановлюється новий порядок визнання та оцінки деяких видів активів і зобов'язань, доходів і витрат. В результаті ми отримаємо більшу відкритість фінансової інформації певного кола підприємств», — зазначила вона.

Фактично буде розширено перелік підприємств, які зобов'язані публічно розкривати свою фінзвітність. Крім того, уряд має затвердити перелік видів діяльності, здійснюючи які, підприємства повинні будуть розкривати свою звітність.

Зокрема, встановлено обов'язок застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) для підприємств «становлять суспільний інтерес». Це компанії-емітенти, цінні папери яких торгуються на біржі, банки, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди, інші фінустанови (крім мікро - і малих підприємств), а також великі підприємства.

«До них пред'являються спеціальні вимоги щодо формування бухгалтерської служби — не менше двох фахівців, а головний бухгалтер повинен мати три роки стажу та вищу економічну освіту», — розповіла UBR.ua партнер K. A. C. Group Тетяна Кузьмич.

Крім держорганів, підприємства зобов'язані надавати фінзвітність на вимогу трудового колективу. А також за запитами фізичних і юридичних осіб в порядку, встановленому законом «Про доступ до публічної інформації», надавати копії такої звітності. Оскільки фінансова звітність, хоч і складається на основі бухгалтерської звітності, не відображає рух грошей в компанії, і не є комерційною таємницею. Про що прямо зазначено в прийнятому законопроекті.

Новий порядок звітності

З новим поняттям «підприємства, що представляють суспільний інтерес» безпосередньо пов'язаний ще один новий термін — «таксономія фінзвітності». Він визначає ряд показників, які підлягають розкриттю. Вони надаються і систематизуються в електронному вигляді. Що і як буде розкриватися — визначить Мінфін у підзаконних актах.

Крім публічних акціонерних товариств (ПАТ), які й зараз повинні використовувати МСФЗ-міжнародні стандарти повинні будуть застосовувати компанії, які здійснюють видобуток корисних копалин загальнодержавного значення.

Як відомо, всі вимірювання та узагальнення госпоперацій у звітності підприємства ведеться у гривні. Але на вимогу користувачів звітність додатково може бути перерахована в іноземній валюті (ст. 5). Що, за словами фінансового аналітика компанії Eterna Law Зої Кравченко, додасть чимало роботи бухгалтерам. Та й показники у валюті при нинішніх темпах інфляції будуть виглядати гірше».

«Втім, ці проблеми будуть хвилювати підприємства дещо пізніше. Незважаючи на те, що закон вступить в силу (якщо його підпише президент) з 1 січня 2018 року, першим звітним періодом для застосування МСФЗ на основі таксономії в електронній формі стане 2019 рік», — розповіла Зоя Кравченко.

За словами Тетяни Кузьмич, положення 34-ї директиви ЄС дещо відрізняються від стандартів МСФЗ. Тому ті підприємства, які вже ведуть звітність за МСФЗ, будуть як і раніше подавати в такому вигляді відповідно до Регламенту ЄС №1606 від 2002 року.

«Ті ж, хто вів облік за національними стандартами, продовжать подачу звітності за цими правилами з урахуванням імплементованих новацій», — уточнила Тетяна Кузьмич.

Нові звіти підприємства

Деякі зміни зазнали і принципи складання консолідованої звітності компаній. Досі консолідовану фінансову звітність подавали компанії, у яких є дочірні підприємства, тобто на 100% належать материнської компанії. Такий звіт показував фінрезультати і рух коштів головної контори та її «дочок» як єдиного суб'єкта. Тепер поняття дочірні підприємства замінено на «контрольовані».

Втім, і до цього моменту ст. 83 та ст. 126 Господарського кодексу визнавали відносини контролю як дочірні, тобто потребують подання консолідованої звітності, навіть якщо, наприклад, у материнської компанії є тільки контрольний пакет акцій.

Для складання консолідованої звітності пропонується ділити підприємства за розміром згідно європейської класифікації. Так, закон виділяє наступні групи:

Мікропідприємства: сукупна вартість активів на річну дату складання фінансової звітності за попередній рік — до 350 тис. євро, чистий прибуток — до 700 тис. євро, середня кількість працівників — до 10 осіб.

Малі підприємства, чия сукупна вартість активів — до 4 млн. євро, чистий прибуток — до 8 млн. євро, середня кількість працівників — до 50 осіб;

Середні підприємства з вартістю активів до 20 млн. євро, чистим доходом до 40 млн. євро і штатом до 250 осіб;

Великі підприємства, в яких сукупна вартість активів більше 20 млн. євро, чистий дохід понад 40 млн. євро, а середня чисельність працівників — понад 250 осіб.

«Запропонована законом градація підприємств з доходу приймається в цілях бухобліку, господарський кодекс України зміни до цієї частини були прийняті раніше, і вони стосувалися вимог іншої директиви — №70 з метою надання державної підтримки малому і середньому бізнесу», — розповіла Тетяна Кузьмич.

Тим не менш, новий закон передбачає, що Кабмін подасть проект змін до Господарського кодексу щоб привести його положення (ст. 55) до нової класифікації.

Материнські компанії, крім звітів про власні хозоперациях зобов'язані подавати консолідовану звітність або за національними стандартами бухобліку, або за МСФЗ.

«Від подання консолідованої звітності звільняються тільки мікро - і малі підприємства», — зауважила Зоя Кравченко.

Також, з урахуванням положень Директиви ЄС №2013/34/ЄС, проектом пропонується звільнити мікро - і малі підприємства від надання «звіту про управління».

Окремо варто згадати термін «звіт про платежі на користь держави», який зобов'язані складати компанії, що розробляють надра або лісові ресурси України. Такий же звіт про сплачені податки та збори до бюджету повинні складати компанії-оператори трубопроводів за постачання нафти, газу і хімічних продуктів (наприклад, аміакопроводи).

Міжнародний досвід у цій сфері більше пов'язаний з моральним аспектом сплати податків, в країні, де працює, наприклад, транснаціональний бізнес. Щоб можна було судити про те, чи є сума податку досить «справедливою», а не просто допустимої за чинним у країні правилами та нормативними документами. І населення регіону, де працює компанія, стежила б за розподілом цих коштів.

Чого чекати в майбутньому

Як зазначає Павло Шовак, 34-я директива ЄС регулює окремі питання фінансової звітності, а не оподаткування. Її імплементація не має зв'язку з не обумовлена ініціативою ОЕСР з протидії розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (скорочено BEPS).

Разом з тим, положення, пов'язані з BEPS, можуть бути імплементовані в законодавство в майбутньому.

«На даний момент в ЄС розглядають проект змін в Директиву ЄС № 2013/34/ЄС, пов'язані з кроком 13 BEPS щодо покраїнній звітності (CbCR) і передбачають публічне розкриття, зокрема, інформації про нарахований та сплачений податок на прибуток в окремому звіті (Report on Income tax information)», — розповів Павло Шовак.

Згідно з проектом змін, такий звіт будуть зобов'язані складати та розкривати групи компаній з оборотом понад 750 млн. євро. Коли такі зміни будуть внесені в директиву, Україні буде необхідно доповнити своє законодавство відповідними положеннями, які будуть мати пряме відношення вже і до протидії BEPS.

Костянтин Симоненко