Збитки України від анексії Криму, за підрахунками міністерства юстиції, склали більше 1 трильйона 80 мільярдів гривень.
На території півострова залишилися сотні українських підприємств, частина з яких – державні. Росія, порушуючи норми міжнародного права, "націоналізувала" українські підприємства на півострові. На даний момент Україна в судах намагається відстояти право власності на свої активи. ЄСПЛ розпочав розгляд скарги українського держпідприємства ФСК "Море" з незаконною націоналізацію її майна в Криму. Сайт "Сегодня.иа" з'ясовував, які українські підприємства залишилися в Криму, і чи можливо їх повернути.
Сумнівна "націоналізація" на мільярд доларів
Американська газета The New York Times підрахувала: Росія "націоналізувала" українське майно на загальну суму 1 мільярд доларів. Екс-міністр юстиції Павло Петренко в минулому році повідомив, що Україна в результаті анексії втратила майна на 1 трильйон 80 мільярдів гривень. У Цивільному кодексі Російської Федерації (стаття 306) передбачено: "у разі прийняття Російською Федерацією закону, що припиняє право власності, збитки, завдані власникові в результаті прийняття цього акта, у тому числі вартість майна, відшкодовуються державою". Отже, навіть згідно російським законам, РФ зобов'язана виплатити власникам підприємств в Криму повну їх вартість і компенсувати збитки.
У 2014-му році РФ "націоналізувала" всі українські підприємства: бази відпочинку, заводи, кіностудії тощо (всього близько 4000 об'єктів). Крім того, за інформацією міністерства оборони, на території Автономної Республіки Крим залишилося 35 одиниць кораблів, катерів і суден. Мова йде про корветі "Тернопіль", "Луцьк", "Хмельницький", ракетний корветі "Придніпров'я", кораблі управління "Славутич", морські тральщики "Чернігів" та "Черкаси".
Так, у Криму знаходиться один з найбільших суднобудівних заводів у Східній Європі "Затока". Підприємство належало українському бізнесменові. Два роки тому завод захопили і передали у власність Російської Федерації. "24 серпня 2014 року особи, що іменують себе представниками ТОВ "Суднобудівний Завод "Залив", при підтримці т. н. "Самооборони Криму", здійснили захоплення території, адміністративних і виробничих будівель Заводу, пов'язаний з незаконним проникненням у приміщення, де здійснювалося зберігання установчих, правовстановлюючих, бухгалтерських та інших документів, печаток і штампів Заводу", – йдеться на сайті підприємства.
У лютому 2015-го року "кримські влади" захопили філія ПАТ "Укртелеком". "Працівникам "Укртелекому" був заблокований доступ у всі офісні та технологічні приміщення Кримської філії. На всіх ключових об'єктах підприємства виставлена озброєна охорона, представники якої заявляють про запровадження підприємством "Крымтелеком" тимчасового адміністративного управління Кримською філією ПАТ "Укртелеком", – повідомляють на сайті компанії. До речі, "Укртелеком" надавав послуги фіксованого зв'язку 80% від загального числа користувачів на півострові. Майно компанії оцінювали в 20-30 мільйонів доларів.
25 червня 2014-го року "націоналізували" суднобудівний завод "Море", який входив до складу концерну "Укроборонпром". У 2009-му завод підписав контракт на сотні мільйонів доларів на постачання в КНР чотирьох кораблів на повітряній подушці типу "Зубр". У 2004-му Кабінет Міністрів України включив "ФСК "Море" в перелік підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки України.
Одним з перших "влада Криму" націоналізували одне з найбільших підприємств у СНД по вирощуванню винограду і виробництва високоякісних марочних виноградних вин "Масандра". Підприємство передали в користування Управлінню справами президента РФ.
Як повертати майно
Як повідомляється на сайті президента України, органи влади подали позови в міжнародні суди для того, щоб відновити право власності на майно, яке знаходиться в Криму. На даний момент за позовом України вже відкрито кілька виробництв у Європейському суді проти Росії, а також понад 1400 індивідуальних звернень.
27 травня цього року ЄСПЛ вперше по суті розглянув питання законності втручання в право власності на активи ФСК "Море" самопроголошеними владою Криму без компенсації їх вартості, а також порушення права компанії на справедливий судовий розгляд."Абсолютно очевидно, що подібні довільні рішення органу, який діє зараз під юрисдикцією РФ, порушують майнові права компанії, передбачені статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", – говорить співавтор заяви в ЄСПЛ, юрист ЮФ "Ілляшев та Партнери" Олександр Дементьєв.
Відзначимо, навіть якщо рішення ЄСПЛ буде на користь України, Росія може відмовитися його виконувати. Наприклад, суд Юкос проти Росії тривав близько десяти років, а рішення, яке було прийнято в минулому році на користь ЮКОСа, РФ не виконала і дотепер. А кілька років тому РФ в ЄСПЛ програло справу "Анчугов і Гладков проти Росії". Позивачі домагалися скасування заборони для засуджених голосувати на виборах. Страсбурзький суд вирішив, що ув'язнені мають голосувати, а Конституційний суд Росії своє рішення про заборону голосувати в'язням не скасував.У коментарі "Сегодня.иа" Олександр Дементьєв пояснив: у відповідності з пунктом 1 статті 46 Конвенції Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в справах, у яких вони є сторонами".
"З даного положення Конвенції явно випливає, що рішення Суду мають обов'язковий характер. На сьогоднішній день загальновизнано, що констатація Європейським судом одного або кількох порушень Конвенції накладає на державу-відповідача, в силу вищезгаданої статті 46, чіткі і певні зобов'язання", – розповідає юрист.
Ухвала суду направляється в Комітет міністрів Ради Європи, який здійснює нагляд за його виконанням. За словами юриста, в середньому розгляд справ у ЄСПЛ триває від 5 років. Проте, щодо України є приклади коли загальний розгляд справи зайняло приблизно 10 років ("Агрокомплекс" проти України").
Решта новин