Говорити про те, якою буде більшість у новому парламенті, занадто рано, незважаючи на все ще високий рейтинг пропрезидентської "Слуги народу" і особисто Володимира Зеленського.
Багато у чому визначальним при створенні коаліції стане результат кандидатів від партій у мажоритарних округах. І чим більше депутатських мандатів візьмуть мажоритарники від "Слуги народу", тим менше буде необхідності у цієї політсили шукати союзників серед поки що своїх опонентів.
Станом на початок липня соціологи, крім проекту Володимира Зеленського, пророкують прохід у Раду ще чотирьом партіям: "Опозиційній платформі – За життя" Юрія Бойка та Віктора Медведчука, "Європейській солідарності" Петра Порошенка, "Голосу" Святослава Вакарчука та "Батьківщини" Юлії Тимошенко. РБК-Україна проаналізувало передвиборчі програми цих партій, розміщені на сайті ЦВК, порівнявши їх ключові ідеї та обіцянки.
Крим і Донбас: крапки над "і"
Всі без винятку партії у своїх програмах декларують необхідність припинення вогню на Донбасі. Але підходи у цьому питанні у них помітно різняться. У програмі "Слуги народу", мабуть, менше всього конкретики щодо цього. Зазначено лише, що вони планують підтримувати законодавчі ініціативи президента для відновлення територіальної цілісності країни і державного суверенітету, але не вдаються у деталі. До того ж у програмі "Слуги народу" ні Донбас, ні Крим прямо не згадуються.
У партіях "Батьківщина" і "Європейська солідарність", говорячи про Донбас і Крим, насамперед, вказують на важливість звільнення всіх заручників. У Юлії Тимошенко вважають, що тільки після вирішення питання з заручниками, яких утримує РФ, можна говорити про досягнення миру. Тоді як у Порошенка роблять акцент на необхідності тиску на агресора шляхом санкцій за підтримки партнерів за кордоном.
І якщо Порошенко розраховує на запровадження миротворчої місії ООН на всю окуповану територію Донбасу, то у Тимошенко говорять про необхідність залучення США і Великобританії до вирішення конфлікту з РФ – переговори в т. н. форматі "Будапешт+". До речі, раніше про необхідність залучення в переговори Вашингтона і Лондона заявляв і президент Зеленський. У "Батьківщині" вважають, що питання Криму і Донбасу не варто розділяти, а потрібно розглядати їх у єдиному пакеті.
У "Голосі" Вакарчука наполягають на "безкровній деокупації захоплених територій", підкреслюючи, що вбивство українських громадян – злочин, за який відповідальна Росія. Що ж стосується Криму, у "Голосі" кажуть, що він – "не розмінна монета у переговорах з агресором".
"Опоплатформа", на відміну від інших чотирьох партій, що мають поки найвищі рейтинги, планує домовлятися про припинення бойових дій у "чотирикутнику Київ – Донецьк – Луганськ – Москва". Про Крим у програмі партії не згадується. Але партія Бойко, Медведчука і Рабіновича обіцяє автономний статус Донбасу, а також – прийняти закон про амністію, закон про вибори і запровадити вільну економічну зону на Донбасі. Використовуючи у програмі риторику, близьку переважно жителям південного сходу країни, в "Опоплатформі" при цьому говорять про "запровадження мораторію на створення і розвиток проблем, які розколюють країну" і "політику примирення і злагоди", яка дозволить "зшити" країну.
Зовнішній курс: ЄС і НАТО або РФ
Чотири з п'яти лідерів передвиборної гонки сходяться у думці щодо зовнішньополітичного курсу країни – членство в ЄС і НАТО. "Європейська солідарність" Порошенка обіцяє виборцям працювати над тим, щоб країна подала заявку на вступ у Євросоюз і отримала План дій членства в НАТО вже у 2023 році. Це співзвучно з меседжами, які лунали під час президентської виборчої кампанії Порошенка.
Лише "Опоплатформа" декларує неучасть у будь-яких військово-політичних союзах. Разом з тим, ця політсила має намір відстоювати зняття взаємних санкцій з РФ і відновити торговельні відносини з Москвою. Разом з тим, у програмі "За життя" йдеться і про перегляд умов зони вільної торгівлі з ЄС та участі України у СОТ.
У "Голосі" ж навпаки говорять про необхідність подальшого зниження впливу РФ на український експорт та спрощення торгівлі з ЄС. У "Слуги народу", у свою чергу, декларуючи збереження проєвропейського курсу, мають намір сприяти "перезавантаженню відносин з найближчими сусідами на заході" (очевидно, маються на увазі Польща і Угорщина).
Соцполітика: між лівими і правими
Соціальна політика партій заслуговує окремої уваги. Мабуть, більше за інших цю тему у своїх програмах підняли "Батьківщина" і "Опоплатформа – За життя". Наприклад, обидві партії планують збільшити соціальні виплати при народженні дитини. У Тимошенко також обіцяють встановити мінімальний розмір пенсії не менше 3094 гривень, ввести персоніфіковану пенсійну систему (очевидно, мова про накопичувальної пенсії) і щорічно індексувати розмір виплат.
У "За життя" пішли ще далі у своїх обіцянках, прописавши у програмі підвищення до 7 тис. гривень і мінімальної пенсії, і мінімальної зарплати, і прожиткового мінімуму.
У "Слуги народу" збираються впровадити "економічний паспорт українця", за яким "всі діти будуть (мабуть, з народження, - ред.) будуть одержувати частку від експлуатації природних ресурсів на індивідуальні рахунки". Всі пільги у президентській партії хочуть перевести у грошову форму, як, наприклад, зробив уряд Гройсмана з субсидіями перед президентськими виборами. Але спочатку у Зеленського обіцяють провести перепис населення і аудит системи соцзабезпечення.
В "Європейській солідарності" і "Голосі" на диво скромно відобразили тему соцпідтримки у своїх програмах, вказавши лише, що підвищення соціальних стандартів буде відбуватися у відповідності з реальними потребами громадян та можливостями бюджету.
Тарифи ЖКГ: обіцяй або мовчи
Комунальні тарифи, якщо відштовхуватися від соціологічних досліджень, залишаються одним з найбільш важливих питань, що турбують людей. Саме зниження тарифів на газ та послуги ЖКГ є тим кроком, який українці чекають від влади першим ділом. Не дивно, що партії, яким притаманна популістська риторика, намагаються зіграти на цій темі, обіцяючи перегляд і зниження цін на "комуналку".
Як і у випадку з пенсіями і соцвиплатами, тут найбільше "досягли успіху" "Батьківщина" і "За життя". У Тимошенко збираються знизити ціни на газ у два рази, як вона і обіцяла ще перед президентськими виборами. Після цього, як запевняють у "Батьківщині", вдасться знизити вартість та інші комунальні послуги. Досягти такої мети у партії хочуть за рахунок використання газу українського видобутку для потреб населення.
Тоді як у "За життя" мають намір домовитися про прямі поставки газу з РФ, що, на їхню думку, дозволить домогтися зниження вартості газу до 3,8-4 тис. гривень за тис. кубів. Крім того, у своїй програмі "Опоплатформа" обіцяє списати заборгованість населення за послуги ЖКГ, яка, за даними Держстату, до теперішнього часу досягла понад 57 млрд гривень, майже половина цієї суми – борг за газ.
У "Слуги народу" прямо не ризикнули говорити про зниження тарифів, обмежившись обіцянкою "впровадити державну стратегію оптимізації тарифів ЖКГ". Оптимізація, на їх думку, має відбуватися за рахунок демонополізації енергоринків, збільшення видобутку енергоресурсів і виключення корупції при формуванні тарифів. Серед іншого, у партії Зеленського обіцяють ліквідувати формули, за якими розраховуються ціни на послуги, як, наприклад, "Роттердам+".
У програмі "Європейської солідарності" делікатно промовчали щодо тарифної тему, не ставши давати ніяких обіцянок. У "Голосі" лише вказали, що "є всі можливості мати адекватні комунальні витрати".
Економіка і олігархи
Багато планів у партій щодо того, як будувати економіку. Але більшість з них носять поки явно декларативний характер. "Слуга народу", скажімо, збирається провести якийсь економічний аудит країни, у чому їм повинні допомогти українські та міжнародні компанії. Після цього політсила Зеленського готується створити Національну економічну стратегію, в якій буде поставлено мету – досягти вище середньоєвропейського рівня доходів і якості життя в країні. Вони планують розробити держпрограму інновацій, підтримавши галузі, які можуть стати локомотивом економіки.
У "Голосі" планують "масштабувати успішний досвід" IT в Україні на всю економіку. Це необхідно для економічного прориву, йдеться у програмі партії. Головна проблема економіки – олігархи, вважають у проекті Вакарчука. Тому "Голос" хоче перекрити для олігархів можливість монополізувати економічні галузі, призначати своїх людей на державні посади і контролювати ЗМІ". Щоб досягти бажаного, у Вакарчука зроблять ставку на антимонопольне законодавство, призначать в держрегулятори людей, "готових до боротьби з олігархами", а також введуть "жорсткі вимоги до редакційної незалежності медіа".
Майже всі партії виступають за скасування податку на прибуток і введення замість нього податку на виведений капітал. При цьому тільки "Голос" готовий вже зараз до зняття мораторію на продаж сільгоспземлі. У програмах у "ЄС" та "Слуги народу" з цього приводу нічого не сказано. Тоді як у "За життя" вважають можливим відкриття ринку землі тільки після референдуму, а "Батьківщина" збирається зберігати "земельну заборону", дозволивши купівлю угідь тільки фермерам, малим і середнім с/г виробникам.
У "ЄС" наполягають на збереженні єдиного податку для тих, хто працює на спрощеній системі оподаткування, а також пропонують створити єдиний орган з фінансової безпеки.
Мова і культура
Останній, але не менш важливий пункт партійних програм – тема культури і мови. Тут політичні сили не стали оригінальничати, залишившись вірними публічним заявам своїх лідерів.
У програмі партії Петра Порошенка, для якого "мова" і "віра" були ключовими у президентській кампанії, йдеться про важливість національно-патріотичного виховання та згадується про колишні досягнення – новий закон про мову і томос про автокефалію православної церкви. Тепер, як вважають у "ЄС", необхідно залучати дипломатів і діаспору для підтримки національних і локальних культурних проектів. "Результатом повинна стати мода на Україну і українське у світі", - випливає з програми "Євросолідарності".
У партії Юлії Тимошенко, зробивши у програмі акцент на соціальних та економічних питаннях, по темі культури вказали лише про необхідність прийняття закону про меценатство, який дозволить знизити витрати держбюджету. Крім того, у "Батьківщині" мають намір протягом п'яти років збільшити зарплати у сфері культури до європейського рівня.
У "Слуги народу" планують створити систему підтримки української мови та культури, запровадивши певні фіскальні стимули і пріоритети держфінансування. Як і у "ЄС", у партії Зеленського хочуть більш активно співпрацювати з діаспорою, розробивши "держпрограми системних контактів". Крім того, "Слуга народу" обіцяє створити систему інформаційної інтеграції мешканців окупованих територій. У "Голосі" ж говорять про те, що "реальними справами підтримають носіїв сучасної культури". Для цього, як сказано у програмі партії, вони планують вибудовувати мережу культурних центрів по всій країні.
У питанні культури і мови в порівнянні з іншими партіями явно контрастують пропозиції "Опоплатформи – За життя", яка збирається скасувати, на її думку, дискримінаційні закони про мову, освіту, перейменування церкви, декомунізації. У властивій для себе риториці у "За життя" запевняють, що готові "повернути громадянам право говорити, спілкуватися, навчатися російською та мовами національних меншин".
Решта новин