Світова економіка

США посилють контроль за дотриманням нафтових санкцій. Чи дасть це очікуваний ефект для України

Через кілька тижнів після того, як Міністерство фінансів США наклало санкції на компанії які допомагали росіянам торгувати нафтою обхід цінової стелі стало відомо, що грецькі судновласники відмовилися транспортувати російську нафту.

Це може суттєво звузити кількість транспортних компаній, які готові транспортувати російську нафту до споживачів в Азії, Туреччині, на Близькому Сході, в Африці та Південній Америці. Хоча в обоймі Кремля все ще залишаються перевізники та “тіньовий флот”.

Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США активізувало контроль за дотриманням санкцій проти російської нафтової промисловості після того, як росіянам кілька місяців вдавалося обходити цінове обмеження в 60 доларів за барель та ембарго на продаж до країн Європейського Союзу. За оцінкою Financial Times в серпні майже 75% всіх морських поставок російської сирої нафти проходили без західного страхування, яке використовується як важіль контролю за дотриманням росіянами санкційного режиму. 

Адаптація росіян до санкційного режиму влітку співпала зі зростанням цін на нафту, що виступало додатковим стимулом для купівлі російського ресурсу за вищими за прайскепи цінами. За даними Київської школи економіки (KSE), зростання цін на нафту, яке відбувалося з липня, в поєднанні з успіхом Росії у зменшенні знижки на її паливо дало росіянам можливість отримати доходи від продажу нафти у 2023 році на 15 млрд доларів більші ніж вони були б без цих факторів.

На фоні цього посилення контролю за дотриманням санкцій з боку союзників України є досить очікуваним кроком. Крім активних дій щодо перевізників російської нафти з боку США, до контролю за дотриманням санкцій долучилися і у ЄС. Зокрема Данія може почати інспектувати судна що йдуть через її територіальні води та блокувати танкери з російською нафтою, котрі не матимуть страховки західних компаній, а отже не дотримуються санкційного режиму. При цьому через данські територіальні води транспортується вся російська нафта, яка йде з Балтійських портів, або 60% від усього морського експорту РФ. Тож блокування балтійських маршрутів стане ще одним серйозним ударом проти обходу санкцій. 

Якщо санкційний режим все ж запрацює як слід, це може стати суттєвим ударом для бюджету РФ, третина якого у наступному році має піти саме на воєнні потреби. Разом з цим понад половину дохідної частини російського бюджету складають саме доходи від продажу вуглеводнів. Тож для України посилення санкційного режиму проти російської нафтогазової галузі є однією з ключових цілей, які дадуть можливість виграти війну. Водночас тривале зволікання з посиленням санкцій, як і зволікання з воєнною допомогою Україні з боку наших союзників викликає в експертної спільноти певний скепсис. 

Чим ризикує Європа під час розширення санкцій проти російської нафти

Контроль над санкціями міг би бути більшим

Аналітик консалтингової групи “А-95” Артем Куюн вважає, що цінове обмеження, яке встановили країни “Великої сімки” по факту не працюють. А посилення боротьби з обходом санкцій та налагодження механізмів дотримання за їх контролем можуть зайняти навіть не місяці, а роки.

“Якщо подивитися на доходи Росії від продажу нафти, та ціни за якими вона цю нафту продає, то росіяни себе досить непогано почувають. Механізм цінових обмежень провалився, оскільки росіяни продають більшу частину своєї нафти в обхід прайскепів. В санкціях є купа дірок і дуже багато бажаючих нажитися від обходу санкцій. А кілька доларів на барелі, котрі росіяни отримують від обходу санкційного режиму при масштабуванні перетворюються на мільярди котрі можна інвестувати в нові шляхи обходу”, - каже Куюн.

Аналітик профільного видання “НафтоРинок” Олександр Сіренко сумнівається, що посилення контролю над санкціями зараз дасть суттєвий ефект в обмеженні торгівлі російською нафтою.

“Світ набагато більший за Європу та США. Є Азія, Африка та Південна Америка куди росіяни продають свою нафту. Звісно доходи росіянам дещо знизять, але потрібен банківський моніторинг що дозволить відслідкувати грошові потоки від торгівлі нафтою та визначити хто і за якою ціною нею торгує, а потім блокувати рахунки. Звісно росіяни хитрі та просять своїх покупців переказувати гроші не напряму, а через посередників. Тож я думаю що це буде довгий процес”, - каже Сіренко.

Найбагатший олігарх РФ Лісін співпрацює з оборонкою та в'язницями Росії. Він досі не під санкціями Заходу – "Схеми"

Санкції не зруйнують російську економіку

Директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко вважає, що посилення контролю над санкціями не дасть того ефекту, на який розраховує України. За його словами, більшість перевізників російської нафти зареєстровані на підставні фірми і у разі чого вони можуть бути перереєстровані. Таким чином відмова від співпраці грецьких перевізників не стане великою проблемою для росіян.

“Це неприємно, але треба розуміти, що є Захід, який запровадив санкції, а є так званий “Глобальний Південь”. Це такі країни як Китай, Індія, інші країни Азійсько-тихоокеанського регіону, арабські країни. Це величезні ринки збуту. Крім того, захід не контролює так світову торгівлю, як це було 25 чи 30 років тому. Захід значно здав свої позиції у світі,  а такі країни як Індія чи Китай їх значно посилили свої позиції та не збирається грати за правилами гри Заходу.  І Росія це прекрасно розуміє тому і зробила такий розворот в сторону глобального півдня. В принципі будуть складності, вони втратили ці ринки, але є й інші ринки де російська нафта буде потрібна”, - каже Омельченко.

Він зазначає, що втрати від санкцій для росіян звісно будуть суттєвими, але вони не будуть “смертельними”. За словами Омельченка, санкції були розроблені так, щоб з одного боку завдати відчутного удару російській економіці, а з іншого залишити російську нафту на світовому ринку, щоб не викликати дефіциту сировини. Крім цього Захід хоче, щоб Росія залишалася “на плаву” і щоб у цій країні збереглася стабільність.

“Звісно ми хочемо, щоб санкції були настільки потужними, щоб Росія не змогла воювати. Але мета тих хто вводив ці санкції інша - послабити Росію, але щоб вона збереглася як цілісна країна та змогла функціонувати”, - каже Омельченко.

На його думку, посилення санкційного режиму з боку США є формою компенсації для України проблем з військовою допомогою, які виникли нещодавно через конфронтацію з цього питання у конгресі.