Конфіскація сотень мільярдів валютних резервів може змінити перебіг війни в Україні. Але США та Європа розходяться у думках щодо того, як далеко слід зайти.
На нещодавній зустрічі міністрів фінансів G20 у Бразилії делегати були охоплені глибоким почуттям занепокоєння з приводу нагального питання: потенційного захоплення чи використання російських активів, заморожених відповідно до західних санкцій.
Два міністри — Мохаммед аль-Джадаан із Саудівської Аравії та Шрі Муляні Індраваті з Індонезії — були серед тих, хто особливо стривожений цією ідеєю. Чи серйозно до цього готувалися країни G7? І чи врахували вони всі наслідки такого радикального кроку?
Їхні питання західним колегам торкнулися суті напруженої дискусії про те, чи варто мобілізувати сотні мільярдів євро у заморожених активах російського центрального банку для допомоги у фінансуванні України, оскільки конфлікт там затягується вже третій рік.
Це забезпечить фінансовий імпульс та потенційно може повернути війну на користь Києва, стверджують прихильники на чолі зі США. На думку противників цієї ідеї, такий крок ризикує створити небезпечний прецедент у міжнародному праві, який може поставити під загрозу не лише інтереси будь-якої країни, яка ворогує із західними столицями, а й міжнародний правопорядок.
Президент США Джо Байден чинить тиск на своїх союзників, щоб вони шукали способи використання російських резервів, які становлять приблизно 260 мільярдів євро, а саміт лідерів G7 в Італії наступного місяця розглядається як ключовий момент для прогресу.
Адміністрація Байдена підтримала заклики до конфіскації, як і Канада та деякі урядовці Великобританії, особливо її міністр закордонних справ лорд Девід Кемерон. Тим часом Японія, Франція, Німеччина, Італія – і сам ЄС зберігають крайню обережність, що призводить до тупикової ситуації.
Одними з найпомітніших скептиків є керівники центральних банків G7, які усвідомлюють стабілізуючу роль, яку відіграють валютні резерви. Президент Європейського центрального банку Крістін Лагард попередила, що «перехід від заморожування активів до їхньої конфіскації та позбавлення від них [може нести в собі ризик] порушення міжнародного порядкуа».
Виступаючи в Сан-Паулу в лютому, міністр фінансів Італії Джанкарло Джорджетті, який цього року головує в G7, заявив, що "важко і складно" знайти правову основу для конфіскації російських державних активів. Його французький колега Брюно Ле Мер був ще різкішим, стверджуючи, що правової основи просто не існує.
Надалі занепокоєння викликає прецедент, який це створить. За словами чиновників, такі країни, як Індонезія та Саудівська Аравія, лобіюють столиці ЄС, щоб вони не конфісковували активи, побоюючись за майбутнє власних резервів, що зберігаються на Заході.
Суперечки про те, що робити з російськими валютними резервами, вирують з того часу, як союзники Києва зробили знаковий крок, заблокувавши сотні мільярдів євро після повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році.
Але з того часу величезні російські активи не діють у західних фінансових інститутах, таких як центральний депозитарій цінних паперів Euroclear.
Для уряду президента України Володимира Зеленського аргументи на користь захоплення активів, більша частина яких перебуває в ЄС, є очевидними та добре обґрунтованими в міжнародному праві.
Сам Київ вже конфіскував російські державні активи, що належать державному Ощадбанку та російській державній корпорації розвитку ВЕБРФ, на суму близько 366 мільйонів євро, використовуючи як юридичні аргументи контрзаходи та самооборону.
Заступник глави адміністрації президента України Ірина Мудра стверджує, що конфіскація активів центрального банку не буде способом покарати Росію, а «відновленням законної норми», змусивши Москву виконати існуюче зобов'язання щодо виплати військових репарацій.
Але інші уряди, у тому числі ті, що входять до «Великої сімки», побоюються звинувачень у скоєнні будь-якого кроку, який міг би бути рівнозначним порушенням міжнародного права.
Будь-який план використання цих активів стане перевіркою юридичного принципу державного імунітету, згідно з яким жодна країна не може бути притягнута до відповідальності судами іншої країни, якщо вони не згодні з тим, що вона має юрисдикцію над нею, кажуть деякі вчені.
Деякі європейські чиновники також стурбовані тим, що такий крок викличе шквал вимог щодо репарацій, пов'язаних із багаторічними суперечками, такими як суперечки проти Німеччини після двох світових воєн, а також претензії колишніх колоній до колишніх імперіалістичних держав.
Однак США стверджують, що існує правова основа для прямої конфіскації активів як законний контрзахід агресивної війни Росії. Вони прагнули переконати інших у тому, що країни G7 «особливо постраждали» від незаконного вторгнення Росії, зокрема через вплив на їхню економіку, і тому можуть діяти, щоб змусити Москву припинити свою агресію.
Пакет іноземної допомоги, ухвалений Конгресом минулого тижня, дає адміністрації Байдена право конфіскувати російські активи, що належать США, відкриваючи шлях для конфіскації.
Але європейці зазначають, що США легше зайняти жорстку позицію, оскільки Америка володіє російськими державними активами лише на 5 мільярдів доларів.
Порушення цього правила може призвести до того, що інші держави захоплять західні активи у своїй юрисдикції, кажуть опоненти, що завдасть шкоди репутації європейських фінансових центрів та створить «Дикий Захід», де все можливе.
Китай, який насамперед виступав проти планів Заходу запровадити «односторонні санкції» проти Москви, стурбований довірою до міжнародної фінансової системи у разі мобілізації заморожених активів, каже Цуй Хунцзянь, професор Академії регіонального та глобального управління у Пекіні.
Китай реалізує програму дедоларизації, частково заохочуючи країни переходити на юань як альтернативу, але поки що з обмеженим успіхом.
Одна з ідей, запропонована в лютому Бельгією, яка тримає близько 190 мільярдів євро в резервах російського центрального банку Euroclear, полягала в тому, щоб використовувати ці резерви як заставу для залучення боргу України.
Згідно з цим планом, G7 створить спеціальний інструмент для видання боргу на ім'я Росії, і застава буде викликана лише тоді, коли борг досягне строку погашення.
Але після того, як він почав набирати обертів (міністр фінансів США Джанет Єллен рекламувала його як варіант), від бельгійського плану відмовилися. Європейські країни хочуть триматися подалі від усього, що може торкатися самих активів, побоюючись відплати.
Щоб уникнути цієї проблеми, Білий дім просуває нову ідею, яка, як він сподівається, отримає підтримку лідерів G7 у червні. Це вимагатиме виділення близько $50 мільярдів фінансування для України за допомогою кредиту або облігацій, забезпечених майбутніми прибутками від заморожених активів.
Але ЄС має інший план на ці гроші.
Згідно з пропозиціями ЄС більшість нинішніх і майбутніх прибутків від російських активів, що належать Euroclear, використовуватиметься в першу чергу для спільних закупівель зброї для України. Весь прибуток, отриманий до середини лютого, буде передано Euroclear як буфер від судових витрат і ризиків.
Політики, експерти з правових питань та сама Euroclear згодні з тим, що використання надзвичайних прибутків, а не самих активів є юридично обґрунтованим, що робить його набагато менш ризикованим, ніж захоплення російських резервів.
Проблема цього плану для Європи полягає в тому, що станеться, якщо війна закінчиться найближчим часом.
Борг, залучений всупереч очікуванням отримання прибутку протягом десятиліть, має бути підкріплений державними гарантіями чи самими російськими активами, а це може виявитися «складним та дорогим».
Оскільки більшість резервів Росії знаходиться в юрисдикціях ЄС, Європейський центральний банк і ключові столиці ЄС стверджують, що євро понесе основне навантаження в разі відтоку через намагання використати ці активи.
Вони також враховують безпеку європейських активів, які все ще знаходяться в Росії, враховуючи, що Москва пообіцяла вжити заходів у відповідь проти власності західних державних і приватних суб'єктів, що знаходиться в країні, якщо «Велика сімка» спробує конфіскувати російські валютні резерви.
За словами європейських чиновників, європейські інвестори мають 33 мільярди євро, які застрягли в російському Національному розрахунковому депозитарії (російському еквіваленті Euroclear), які поступово вилучаються через суди.
Хоча багато західних компаній залишили Росію, часто продаючи свій бізнес зі збитками, деякі з них зберігають там фізичні активи, такі як фабрики та складські запаси вартістю в мільярди євро.
Згідно з дослідженням Штайнбаха, що ґрунтується на даних Київської школи економіки, іноземні компанії володіють фізичними активами в Росії на суму 285 мільярдів доларів. Більшу частину, $105 млрд, становлять активи європейських компаній, що утричі перевищує $36 млрд активів американських компаній у Росії.
На думку експертів, якщо заходи «Великої сімки» будуть ретельно продумані та відповідатимуть міжнародному праву, Росія порушуватиме міжнародне право, захоплюючи будь-які західні активи.
Гострота ситуації в Україні може стати тим питанням, яке нарешті допоможе вийти з глухого кута за замороженими активами.
Решта новин