Народні депутати поки так і не зуміли прийняти у другому читанні законопроект про житлово-комунальні послуги. Однак це не означає, що документ №1581-д відкладений у довгий ящик. UBR.ua за допомогою юристів розбирався, чого чекати українцям від доопрацьованого проекту.
Зміна термінології
Перш за все, новий закон змінює термінологію, так як покликаний врегулювати безліч моментів, пов'язаних з переходом від традиційних Жеків до ОСББ або керуючим (компаніям або особам).
Наприклад, всі послуги ЖКГ будуть вважатися не діяльністю, а «результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення потреб мешканців. Тобто, передбачається, що платити треба за конкретний результат. Зараз, наприклад, прибирання території та утримання будинку вважається «діяльністю».
Замість нинішніх безликих «виробників» послуг з'являться «виконавці» — суб'єкти господарювання, що надають комунальну послугу за договором із споживачем. Тобто без договору комунальна послуга не буде вважатися такою.
Договір може бути укладений як з індивідуальним, так і колективним споживачем. І це ще одна новація законопроекту.
Індивідуальний договір укладається з власником приміщення або тим, хто ним користується з відома і дозволу власника. Для впорядкування взаємовідносин постачальників комунальних послуг з ОСББ новий закон вводить термін «колективний договір» про надання сервісу. Він укладається за рішенням об'єднання мешканців і є обов'язковим для виконання кожним із співвласників.
«У старому законі фактично відсутня діяльність ОСББ і керуючих, так як раніше не було таких об'єднань», — сказав UBR.ua голова Всеукраїнської ради голів ОСББ Роман Бондарук.
Причому колективний договір від імені всіх мешканців можна укладати без створення ОСББ або управителя. Їх інтереси може представляти «уповноважена особа».
Окремо варто згадати зникнення законодавства про ЖКГ терміна «балансоутримувач» і поява замість нього визначення «управитель багатоквартирного будинку». Куца формулювання чинного закону називає управителем якась особа, що управляє будинком з метою належної експлуатації.
У проекті закону до другого читання пропонується уточнити, що це може бути або фізособа-підприємець, або юридична особа, яка за договором з співвласниками житла містить і ремонтує багатоквартирний будинок і прилеглу територію. Відповідно, з'являється послуга з управління багатоквартирним будинком.
Навіть якщо мешканці так і не оберуть свого представника, їм все одно доведеться укласти договори з кожним постачальником комунальної послуги в добровільно-примусовому порядку. На думку юристів, законопроект фактично стимулює до об'єднання, щоб брати участь в управлінні будинком і не платити даремно монополістам.
«Новий закон прямо дозволяє відключати від постачання послуги, якщо немає оплати. Досі такої чіткої норми не було. Це все було десь в підзаконних актах. А при автоматизованій процедурі укладення договорів ти повинен платити або тебе відключать», — пояснив UBR.ua старший юрист ЮФ «Астерс» Роман Дробоцькій.
Абонплата як стимул
За новим законом, мешканці зможуть або організувати ОСББ, або просто об'єднатися і укласти один колективний договір на весь будинок. Розрахунки проводити уповноважена особа та всі платежі мешканців будуть йти на один рахунок зі спецрежимом. Він не дозволяє заарештовувати ці засоби, які можна витрачати тільки на оплату конкретної комунальної послуги.
Однак люди в більшості своїй не хочуть об'єднуватися, особливо в старих будинках, вважаючи за краще платити за індивідуальними договорами безпосередньо постачальнику послуг (тим же Жекам). Тому на випадок, коли колективний договір не укладено, буде потрібно укладення нового індивідуального угоди.
При цьому вводиться абонплата на користь постачальника послуги (крім поставок газу і світла), до складу якої буде входити відшкодування витрат постачальника на розподіл послуги, збір грошей з абонентів, а також на обслуговування індивідуальних лічильників (наприклад, за опалення). Граничний розмір абонплати повинен визначити Кабмін.
У випадку з колективними договорами такої плати немає, так як постачальник послуги практично не несе видатків по роботі з тисячами абонентів, а тільки з одним представником від будинку.
Але і це ще не все. При поставках за індивідуальними договорами вводиться також плата за утримання і ремонт внутрішньобудинкових мереж (від входу в будинок до квартири).
Плата за мережі
Законопроект дозволяє мешканцям не включати плату за мережі свій рахунок за послугу. Однак у такому випадку зона відповідальності монополіста буде закінчуватися на вході в будинок. І якщо в старому будинку порве трубу десь у підвалі, то лагодити її буде нікому.
Таке може статися, якщо мешканці будинку так і не обрали форму організації своїх відносин з постачальником послуг, або не змогли домовитися про розмір плати за обслуговування мереж. Тоді вони за свій рахунок наймають ремонтників.
Читайте також: Як з боргами за комуналку отримати субсидії
«Фактично, це змусить власників об'єднуватися для вирішення спільних проблем у будинку. Тому рішення про застосування індивідуальних або колективних договорів бажано приймати незалежно від організації ОСББ», — зазначив Роман Дробоцькій.
Якщо нічого не робити, то вам надішлють типовий договір (затверджується Кабміном). Коли через 30 днів ви не підписали його і не відмовилися від отримання послуги, він автоматично вважається укладеним.
За словами юриста, люди часто відмовляються підписувати договори з постачальниками і компанії змушені вести масову претензійну роботу з боржниками. Новий закон про ЖКГ значно спростить цей процес, так як постачальники зможуть вимагати і одержувати плату, навіть якщо немає договору, але є споживання послуги.
У цьому індивідуальному договорі буде зазначено розмір абонплати і за обслуговування мереж. У разі колективного договору плата за обслуговування мереж постачальника теж може не стягуватися, так як ОСББ або управитель буде сам стежити за станом мереж в будинку.
Читайте також: За боргами по комуналці прийдуть додому. Як приватні виконавці будуть кошмарити українців
«Краще платити управителю за ремонт та обслуговування мереж, ніж кожен місяць віддавати гроші монополісту просто так. Хоча цю роботу ОСББ або управитель може доручити постачальнику послуги. Наприклад, в старих будинках, де постійно ламається або в житлових комплексах, де треба утримувати свою службу ремонту, а це не завжди вигідно», – каже юрист.
Але треба розуміти, що капремонт будинкових мереж — турбота власників у будь-якому випадку. Просто монополіст бере гроші за справну роботу труби. Якщо буде прорив в під'їзді, то дірку залатають, а трубу міняти не будуть.
У зв'язку з цим питання формування розміру тарифів, абонплати та плати за мережі набуває ще більшого значення. А з урахуванням введення пені за прострочення платежів — тим більше.
За борги заплатиш
Головною новелою проекту закону про послуги ЖКГ стала стаття 26, передбачає відповідальність споживачів за неналежне виконання договору. За запізнення з оплатою споживач зобов'язаний буде сплатити пеню в розмірі, установленому в договорі, але не вище 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного терміну внесення плати за житлово-комунальні послуги.
«Нарахування пені робить споживача беззахисним перед виконавцем, оскільки такий розрахунок пені та методику нарахування ніхто надавати не буде», — зауважила UBR.ua юрист адвокатського об'єднання «МАКМЕЛ» Анна Белолипецких.
За її словами, хоча законопроект і передбачає право споживача одержувати безкоштовно пояснення, розрахунки та документи по нарахуванню, але таке право є і сьогодні, однак витребувати реальні пояснення по розрахунку заборгованості, наприклад, за тепло, можливо тільки через суд.
Решта новин