Як повідомляє Цензор.НЕТ з посиланням на ZN.UA це випливає з позовної вимоги щодо виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу в Парижі від 29 липня 2014 року, згідно з яким Україна зобов'язана виплатити "Татнафти" 144 млн дол. у справі "Укртатнафти".
В список об'єктів, що підлягають конфіскації, входить у тому числі готель посольства України в РФ, в якому зараз з міркувань безпеки живуть українські дипломати.
Засідання Арбітражного суду Москви з позовом "Татнафти" має відбутися на початку червня.
Високопоставлене джерело в українському уряді підтвердив виданню цю інформацію, додавши, що, згідно з Віденською конвенцією, на дипломатичне майно поширюється імунітет держави та це майно не може бути заарештовано або конфісковано.
30 березня 2017 р. "Татнафта" подала позов у США про примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу в Парижі від 29 липня 2014 р. У середині квітня аналогічні клопотання були подані "Татнафтою" у Високий суд Лондона і Арбітражний суд Москви.
Україна програла суперечку з "Татнафтою" в Міжнародному комерційному арбітражі на 112 млн дол. у справі "захоплення" акцій "Укртатнафти" (Кременчуцький НПЗ, Полтавська область) групою "Приват" у 2007 році. Потім Україна подала апеляцію на рішення про виплату "Татнафти" 112 млн дол.
"Укртатнафта" є спірним активом України і Татарстану. Вона створена відповідно до указів президентів України і Татарстану в 1994 році на базі Кременчуцького НПЗ. Раніше 18,296% акцій "Укртатнафти" належало структурам, близьким до "Татнафти", Міністерство майна Татарстану володіло 28,7788% акцій, ще 8,6% акцій належало безпосередньо "Татнафти". Однак у результаті судових розглядів частка татарстанських акціонерів в НПЗ була практично обнулена, а на підприємстві з'явилися нові акціонери, близькі до Ігоря Коломойського і Олександру Ярославському.
Решта новин