Активно лобійований Нацбанком єдиний кредитний реєстр, схоже, все ж буде створено в Україні. Верховна Рада 229 голосами народних депутатів прийняла рішення взяти за основу законопроект №7114 Д, який був внесений у парламент за день до голосування заступником профільного комітету Ради Михайлом Довбенко.
Довга історія
Це далеко не перша спроба протягнути кредитний реєстр НБУ через Раду. Ще в 2015 році пропонувалося розглянути проект №3111, наделявший Нацбанк правом створювати вести єдину базу банківських кредитів з повними даними про позичальника. А з вересня по листопад 2017 року до парламенту внесли 4 альтернативних проекту про створення реєстру.
Прихильники ідеї говорили про пожвавлення банківського кредитування та зниження ставок, оскільки після створення реєстру фінустанови зможуть отримувати вичерпну інформацію про позичальника з одного джерела. А не збирати її по крихтах з 4-х діючих в Україні приватних кредитних бюро.
Противники вбачали в ній спробу монополізації ринку і лякали українців можливими зловживаннями з боку держорганів, які отримають доступ до величезного обсягу конфіденційної інформації. Перелік якої, до того ж, визначатиме сам Нацбанк.
А також згадували норми Конституції, що забороняють збирати персональну інформацію громадян без їх згоди. Адже майже всі запропоновані проекти передбачали безумовну обов'язок банків передавати інформацію про позичальника в кредитний реєстр без попереднього його згоди.
Нарешті, категорично проти створення реєстру були діють кредитні бюро. Адже єдиний реєстр НБУ фактично залишить їх без роботи.
Поміняли, але не всі
Документ, внесений Михайлом Довбенко, винаймав частину спірних питань. Але не всіх. До того ж, перед голосуванням за проект №7114-д, депутат БПП Руслан Демчак вніс під стенограму ряд правок, якими позбавив приватні бюро кредитних історій доступу до Нацбанківського реєстру. Свої ініціативи він пояснив необхідністю зберегти банківську таємницю, яка у випадку доступу до реєстру кредитних бюро «могла навмисно або ненавмисно» бути порушена.
Таким чином єдина норма, яка позбавляла НБУ монопольного статусу на ринку бюро кредитних історій, з проекту була видалена. Звичайно, формально у приватних бюро залишається право вести свою діяльність і далі, однак абсолютно очевидно, що попит на їх послуги з боку фінустанов буде невисоким. Принаймні в частині отримання інформації про великих банківських позичальників.
Парламентарії дозволили центробанку самостійно встановлювати порядок та правила надання банками інформації для внесення в кредитний реєстр. Але обмежили доступ до зібраної інформації самими фінустановам.
НБУ відмовить банку в наданні даних за кредитом, заборгованість за яким, включаючи нараховані комісії та пені, менше 100 мінімальних зарплат (320 тис. грн. на сьогоднішній день).
Також депутати запропонували позбавити Нацбанк права самостійно встановлювати перелік даних, які підлягають збору. Список, представлений у кабмінівському проекті №7114 розширили, але виключили з нього розмитий пункт про «іншої інформації, встановленої НБУ».
Конституцію таки порушили
Ще одна зміна стосується норм про внесення змін до даних реєстру, якщо позичальник з ними не згоден. У першій версії документа, поданої урядом у вересні 2017 року, автори пропонували розбиратися несогласному позичальника з банком, які подали неправильні дані. А якщо довести несправедливість не вийде — звертатися до суду. При цьому сам Нацбанк від такої роботи дистанціювався.
Згідно з нормами прийнятого за основу проекту, розбиратися зі скаргами позичальників доведеться самому Нацбанку. Він повинен прийняти заяву, розглянути подані докази і в 5-денний термін запросити уточнення у банку, що надала дані. Той у свою чергу зобов'язаний відповісти протягом 15 днів. За підсумками цієї листування дані в реєстрі повинні бути виправлені або вилучені, або залишитися без змін.
А в разі відмови в задоволенні скарги, у позичальника залишається право додати до своєї справи опис довжиною до 100 слів, що пояснює його версію причин появи в реєстрі некоректних даних (наприклад, вказати, що прострочення допущена з-за хвороби). Аналогічні норми передбачені законом про кредитні бюро.
Втім, головна претензія експертного співтовариства, так і самих українців, так і не була виправлена. Прийнятий за основу проект все ще порушує норми Конституції. Оскільки зобов'язує банки лише повідомляти позичальників про передачу інформації про нього до реєстру. Але не вимагає від них попередньо заручатися згодою на таку передачу.
Хоче того громадянин чи ні, в реєстр потрапить інформація не тільки про суму кредиту, простроченнях, поточної заборгованості, кінцевою датою погашення і про деяких інших параметрів кредитної операції. Але і прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, ідентифікаційний номер платника податків (або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які з релігійних переконань відмовилися приймати ідентифікаційний код).
Між тим, слід зазначити, що нинішнє голосування лише викинуло за борт Верховної Ради альтернативні законопроекти, подані в останні 2 місяці. Щоб норми документа вступили в силу, йому належить пройти ще як мінімум одне голосування. Більш того, швидше за все нинішню редакцію ще будуть вноситися правки. Правда, додадуть вони прав позичальників або, навпаки, зменшать їх — сказати складно.
Решта новин