В Україну прийшли холоди, а разом з ними нові тарифи на газ та опалення. Правда, держава ще на початку осені ввів так звану соціальну норму споживання газу — 200 кубометрів на місяць за пільговою ціною 3 гривні 60 копійок за кубометр. У той час як звичайний тариф становить 7 гривень 18 копійок. У жовтні уряд змінив механізм застосування соціальної норми споживання газу для населення: тепер вона становить 1200 кубометрів на весь опалювальний сезон, тобто на шість місяців. Однак багатьом людям складно зрозуміти, що таке соціальна норма газу, як її розраховувати і застосовувати, а головне, як економити блакитне паливо і свої гроші. Спробуємо розібратися в цих питаннях з допомогою фахівця.
Нагадаємо, що, за словами прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка, тепер споживач газу буде сам визначати, скільки «соціального» палива використовувати і коли це робити протягом сезону. Тобто якщо в якийсь період зими будинок не опалюється, місячна норма в 200 кубометрів не «губиться». А значить, людина може використовувати наданий пільговий обсяг газу у будь-який період опалювального сезону, на свій розсуд.
Крім того, не виключено, що незабаром соціальна норма газу буде змінена.
— Мова йде про збільшення пільгового місячного обсягу газу для населення з 200 до 400 кубів, оскільки 200 кубометрів вистачить на опалення тільки кролячої нори, — заявив в ефірі телеканалу «Інтер» голова фракції «Блок Петра Порошенко» у Верховній Раді Юрій Луценко. — Після зустрічі з прем'єр-міністром ми добилися цього, і зараз йде узгодження певних фінансових розрахунків із Міжнародним валютним фондом.Прокоментувати ситуацію і розповісти про те, як людям вирішувати проблему опалення в нинішніх умовах, «ФАКТИ» попросили голову правління Всеукраїнської асоціації з питань енергозбереження Романа Співака.
— На кого поширюється соціальна норма газу?
— Лише на тих споживачів, у яких є індивідуальне опалення будинку або квартири.
— Ця пільга покладена власникам квартир, обладнаних газовою колонкою, яка використовується для опалення, а для подачі в крани гарячої води?
— Ні. Для звичайних квартирних газових колонок діє тариф 7 гривень 18 копійок за кубометр.
— Уточніть, соціальна норма газу надається на конкретну людину або об'єкт? Наприклад, якщо у громадянина опалюється газом квартира і дача або дві квартири в одному місті, то ця норма покладається на кожне приміщення?
— Так, соцнорма надається на кожне приміщення, навіть якщо їх декілька. Головне, щоб у кожному лічильник. Адже це різні абонентські рахунки, хоча і оформлені на одну людину.
— А як людям враховувати і застосовувати соціальну норму з урахуванням недавніх нововведень про 1200 кубометрах на весь сезон? Розкажіть детальніше, як вести розрахунок і заповнювати платіжки.
— Платіжки заповнювати не треба. Потрібно лише своєчасно, в кінці місяця, подавати дані лічильника в газову службу. Поки все, на що може вплинути споживач, — це витрата газу. Треба заміряти, скільки ви витрачаєте на добу. Я, наприклад, в жовтні котел в квартирі днем вимикав повністю. В результаті на дві спарені кутові квартири площею 90 квадратних метрів використовував за жовтень 93 кубометра газу. В касу понесу 335 гривень (пільговий тариф 3 гривні 60 копійок множимо на 93 кубометра). Це нормальна сума для такої площі.
— А якщо на опалення приватного будинку сягає в середньому 400 кубометрів, то як застосовувати соціальну норму? Можливо, господар будинку розподілить її рівномірно на шість місяців. Або навпаки, в перші місяці опалювального сезону буде платити за повним тарифом, а потім використовувати соціальну норму.
— На жаль, поки ситуація така, що всі 400 кубометрів підуть як соціальна норма. І в наступні два місяці — також, поки не будуть витрачені 1200 кубів. А протягом решти періоду опалювального сезону господареві доведеться платити за повною ціною. Справа в тому, що на місцях поки немає ніяких розпоряджень і роз'яснень від уряду щодо того, як розраховувати соціальну норму газу. У Львівському облгазі мені пояснили, що поки вони продовжують користуватися старою методикою.
У цих умовах є один вихід — економити і рахувати. Адже донедавна ні у споживачів у постачальників стимулу до економії не було. Облгазам вигідно продати населенню більше блакитного палива, особливо тим людям, у яких немає лічильника. Скільки хотіли, стільки і списували. Уявіть собі приписки на мільярд кубометрів за ціною 240 доларів за тисячу кубів.
— Зараз говорять про можливості збільшити соціальну норму газу до 350-400 кубів в місяць. Наскільки це реально і які вигоди дасть людям?
— Я проти популістських заяв. Проти того, щоб розповідати громадянам тільки те, що їм приємно чути. «Совок» закінчився, і «халяви» більше не буде. Ми повинні економно використовувати газ, якщо хочемо йти в Європу, а не стояти на колінах перед Росією.
Вважаю, що для квартир соцнорми збільшувати не треба. Можливо, для приватних будинків варто підняти до 300 кубометрів. Хоча насправді потрібно більше займатися програмами енергоефективності та економії палива. В це треба вкладати гроші. Ми повинні за наступний, 2016 рік запровадити стовідсотковий облік газу для всіх категорій споживачів. Газовий лічильник зараз наша головна зброя проти зовнішнього російського агресора і внутрішніх газпромівських агентів, які всі 24 роки незалежності паразитували на нашій державі.
Зараз у приватних будинках люди щосили займаються утепленням. Паралельно встановлюють котли для альтернативного палива. І це прекрасно.
Тому дуже хотілося б поменше популізму від деяких депутатів і казок про субсидії та пільги від уряду. Потрібно зайнятися реальними реформами, а не імітацією. Газовий лічильник — це назавжди. А субсидія — «укол наркотику» на один рік. Мій газовий лічильник з 2002 року пережив чотирьох президентів, а прем'єрів ще більше. І він допомагає мені економити і платити лише за той газ, який я використовував.
— Як людям скоротити споживання палива? Які найбільш прості і доступні способи енергоефективності та економії газу?
— Повторюся, перший крок — газовий лічильник. Без обліку не буває економії. Можна заощадити те, що неможливо порахувати.
Один чоловік якось поскаржився мені, що, мовляв, після установки газового лічильника у звичайній квартирі він використовував 20 кубів, хоча раніше, за нормою, платив тільки за дев'ять кубів. Почали перевіряти. Шляхом моніторингу показників з'ясували, що перевитрата був постійно включеною «свічки» газової колонки. Він її раніше ніколи не вимикав! А навіщо? Адже платив фіксовану вартість. Між тим на «свічці» колонки, якщо її не вимикати, за місяць нагоряє 16 кубометрів (!) газу.
Тобто завдяки лічильнику людина починає думати про дбайливому використанні газу. Також лічильник виключає можливість приписки палива постачальником. Як економити? Просто не палити газ без необхідності!
Можу навести ще один приклад. В квартирі прописані чотири людини. За старими нормами споживання (18 кубометрів на кожного. — Авт.) їм доводилося платити за 72 кубометра. Після установки лічильника виявилося, що реальний витрата газу склав всього 36 кубів в місяць. Це економія? Думаю, так.
Згідно з офіційними даними на початок року, в Україні лічильники не були встановлені приблизно в чотири мільйони квартир. Виходить, що приписка газу постачальниками — десь на рівні мільярда кубів. Природно, така ситуація вигідна продавцям блакитного палива, і вони не особливо прагнуть її міняти.
Хоча є категорія людей, яким установка лічильників теж невигідна. Наприклад, якщо у квартирі прописані дві людини, а проживають чотири або більше. Зрозуміло, що в таких умовах вони взагалі не замислюються, скільки спалюють газу, адже платять за менший обсяг, ніж витрачають. І про це має зараз говорити уряд.
Також дуже важлива встановлення теплових лічильників в багатоквартирних будинках. Адже тільки 40 відсотків з них обладнані будинковими лічильниками. Іншим вважають опалення з квадратним метрам. Приписки колосальні. Плюс спека і відкриті вікна у відносно теплу і холодну житло в морози. Таких безгосподарних, як ми в Європі не чекають. Там у всіх квартирах встановлені лічильники газу. Кожна багатоповерхівка має будинковий лічильник, який дає можливість регулювати подачу тепла.
До речі, хочу відзначити позитивну тенденцію в Києві. Сьогодні вже у 83 відсотках будинків встановлені теплові лічильники. Це приклад для всієї України.
Тобто висновок такий: у містах економію дасть тільки стовідсотковий облік газу і тепла.
— Зараз багато говорять про альтернативні джерела енергії для побутових потреб. Наскільки вигідно переходити на них?
— Це майбутнє. Треба прагнути до використання в приватних будинках і центральних котелень замість газу альтернативного місцевого палива: вугілля, торфу, дров, трісок і так далі. А ми як і раніше любимо російський газ... Хоча позитивні зрушення є.
Ще один важливий напрямок — скорочення споживання газу шляхом утеплення будинків. Для власників приватних будинків вже працює урядова програма відшкодування майже третини процентної ставки по цільовому кредиту на енергозбереження. Це хороша програма. Але вона ефективна при невеликих сум позичок.
Складніше з кредитуванням ОСББ (об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. — Авт.). Навіть при відшкодуванні 40 відсотків сума виходить непідйомна і при мінімальній ставці в 25 відсотків річних. Сьогодні тільки деякі ОСББ взяли невеликі кредити для заміни вікон у під'їздах, встановлення лічильників і теплових пунктів у будинках.
Виходом у цій ситуації є впровадження спільного фінансування такого кредиту — з обласними і місцевими властями. Тоді для ОСББ буде реально взяти практично безвідсотковий позику. Однак ми повинні розуміти, що вартість утеплення, наприклад, київської багатоповерхівки буде становити не менше мільйона гривень. І ніхто — навіть у разі відшкодування владою 300-400 тисяч гривень — «залишок» у кредит взяти не зможе.
Висновок: у більшості міст програма з утеплення житлових будинків не працює.
Хоча, наприклад, у Луцьку вдалося утеплити багатоповерхівку. Але тільки завдяки тому, що всі відсотки по кредиту взяв на себе Луцька міськрада. Тому місцева влада повинна зрозуміти: сидіти осторонь вже не вийде. Це можна було робити раніше, коли газ коштував копійки.
Зараз люди отримують платіжки за тепло, де сума на 82 відсотка більше. І їм необхідно вчитися вимагати від влади конкретних дій, контролювати її. Адже в бюджеті міста зібрані їхні гроші, а не чиновників.
Решта новин