Світова економіка

Торговельна війна між двома найбільшими економіками світу в розпалі.

Китайський експорт до США обкладений тарифами до 245%, Пекін також відповів 125% митом на американський імпорт. Споживачі, підприємства та ринки готові до ще більшої невизначеності. У світі побоюються глобальної рецесії. Уряд Сі Цзіньпіна заявляв, що відкритий до діалогу, але попереджав, що в разі потреби "битиметься до кінця". Ось, що має Пекін у своєму арсеналі для протидії митам президента США Дональда Трампа.

Китай може витримати (до певної міри)

Китай - друга за величиною економіка світу, а це означає, що він може витримати вплив мит краще, ніж інші менші країни.

З населенням понад мільярд людей, Китай також має величезний внутрішній ринок, який може трохи зменшити тиск на експортерів, що страждають від мит.

Хоча китайці витрачають недостатньо, завдяки низці стимулів, від субсидій на побутову техніку до "срібних потягів" для мандрівників-пенсіонерів, ситуація може змінитися.

А тарифи Трампа дали Комуністичній партії Китаю ще сильніший поштовх для розвитку споживчого потенціалу країни.

Керівництво, можливо, "цілком захоче витерпіти біль, щоб уникнути капітуляції перед тим, що, на їхню думку, є агресією США", - сказала BBC Newshour Мері Лавлі, експерт із американо-китайської торгівлі з Інституту Петерсона у Вашингтоні.

Китай також має вищий "поріг болю" як авторитарний режим, адже його набагато менше турбує короткострокова громадська думка. За рогом нема виборів, які судитимуть її лідерів.

Тим не менш, заворушення викликають занепокоєння, особливо тому, що вже існує невдоволення через триваючу майнову кризу та втрату робочих місць.

Економічна невизначеність через тарифи є ще одним ударом для молодих людей, які застали лише зростання економіки.

Партія зверталася до патріотичних настроїв, щоб виправдати свої тарифи у відповідь, а державні ЗМІ закликали людей "разом пережити бурю".

Лідер Сі Цзіньпін може хвилюватися, але поки що Пекін демонструє зухвалий і впевнений тон. Один чиновник запевнив країну: "Небо не впаде".

Китай інвестує в майбутнє

Китай завжди був світовою фабрикою, але країна вкладає мільярди, щоб стати набагато просунутішою.

​​За часів Сі Цзіньпіна Китай змагається зі США за технологічне домінування.

Пекін багато інвестував у вітчизняні технології, від відновлюваних джерел енергії до чіпів та штучного інтелекту.

Серед прикладів чат-бот DeepSeek, який вважається грізним конкурентом ChatGPT, та BYD, який минулого року обійшов Tesla та став найбільшим у світі виробником електромобілів (EV).

Apple втрачає свою цінну частку ринку на користь місцевих конкурентів, як-от Huawei та Vivo.

Нещодавно Пекін оголосив про плани витратити понад трильйон доларів протягом наступного десятиліття на підтримку інновацій у сфері штучного інтелекту.

Американські компанії намагалися перенести свої ланцюги поставок з Китаю, але їм було важко знайти таку ж масштабну інфраструктуру та кваліфіковану робочу силу в інших місцях.

Китайські виробники на кожному етапі ланцюга поставок дали країні багаторічну перевагу, для відновлення якої знадобиться час.

Цей неперевершений досвід у сфері ланцюгів поставок та урядова підтримка зробили Китай грізним супротивником у цій торговельній війні – у певному сенсі Пекін готувався до цього ще з попереднього терміну Трампа.

Уроки Трампа 1.0

Відколи у 2018 році тарифи Трампа торкнулися китайських сонячних панелей, Пекін прискорив свої плани щодо майбутнього за межами світового порядку, очолюваного США.

Він вклав мільярди у суперечливу торговельну та інфраструктурну програму, більш відому як ініціатива "Пояс і шлях", щоб зміцнити зв'язки з так званим Глобальним півднем.

Розширення торгівлі з Південно-Східною Азією, Латинською Америкою та Африкою відбувається на тлі спроб Китаю позбутися залежності від Сполучених Штатів.

Американські фермери колись постачали 40% імпорту сої до Китаю, а зараз ця цифра коливається на рівні 20%.

Після останньої торговельної війни Пекін збільшив вирощування сої вдома та закупив рекордні обсяги цієї культури у Бразилії, яка зараз є його найбільшим постачальником сої.

"Ця тактика вбиває двох зайців одним пострілом. Вона позбавляє сільськогосподарський пояс Америки колись захопленого ринку та покращує продовольчу безпеку Китаю", - каже Марина Юе Чжан, доцентка Інституту австралійсько-китайських відносин Технологічного університету Сіднея.

США більше не є найбільшим експортним ринком Китаю: це місце тепер належить Південно-Східній Азії. Фактично, Китай був найбільшим торговельним партнером для 60 країн у 2023 році – майже вдвічі більше, ніж США. Він є найбільшим експортером світу й отримав рекордний профіцит у 1 трлн доларів на кінець 2024 року.

Це не означає, що США, найбільша економіка світу, не є ключовим торговельним партнером для Китаю. Але це означає, що Вашингтону буде нелегко загнати Китай у кут.

Після повідомлень про те, що Білий дім використовуватиме двосторонні торговельні переговори для ізоляції Китаю, Пекін застеріг інші країни від "угод за рахунок інтересів Китаю".

Це був би неможливий вибір для більшої частини світу.

"Ми не можемо вибирати і ніколи не будемо вибирати між Китаєм і США", – заявив минулого тижня BBC міністр торгівлі Малайзії Тенгку Зафрул Азіз.

Китай знає слабке місце Трампа

Коли акції обвалилися після оголошення масштабних тарифів на початку квітня, Трамп непохитно порівнював свої приголомшливі мита з "ліками".

Однак після різкого розпродажу державних облігацій США, він зробив розворот, призупинивши на 90 днів більшість із тарифів. Торговельна війна похитнула довіру й до облігацій, які довго вважали безпечною інвестицією.

Відтоді Трамп натякнув на деескалацію торговельної напруженості з Китаєм, заявивши, що тарифи на китайські товари "суттєво знизяться, але вони не будуть нульовими".

Отже, експерти зазначають, що Пекін тепер знає, що ринок облігацій може вразити Трампа.

Китай також володіє державними облігаціями США на суму 700 мільярдів доларів. Лише Японія, союзник Америки, володіє більшою кількістю акцій.

Дехто стверджує, що це дає Пекіну важелі впливу: китайські ЗМІ регулярно озвучували ідею продажу або утримання від купівлі облігацій США як "зброю" у торговій війні.

Але експерти попереджають, що Китай не вийде неушкодженим з такої ситуації.

Швидше, це призведе до величезних втрат для інвестицій Пекіна на ринку облігацій та дестабілізує китайський юань.

Китай зможе чинити тиск за допомогою державних облігацій США "лише до певної межі", каже доктор Чжан. "Китай має козир у перемовинах, а не фінансову зброю".

Міцна хватка на рідкісноземельних мінералах

Однак, Китай може використати як зброю свою майже монополію на видобуток та переробку рідкісноземельних мінералів – групи елементів, важливих для передового технологічного виробництва.

Китай має величезні поклади таких елементів, як диспрозій, який використовують у магнітах в електромобілях та вітрових турбінах, та ітрій, який забезпечує термостійке покриття для реактивних двигунів.

Пекін вже у відповідь на останні тарифи Трампа обмежив експорт семи рідкісноземельних елементів, у тому числі тих, що необхідні для виробництва чіпів штучного інтелекту.

За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), на Китай припадає близько 61% виробництва рідкісноземельних елементів та 92% їх переробки.

Хоча Австралія, Японія та В'єтнам почали видобувати рідкісноземельні мінерали, знадобляться роки, перш ніж Китай зможуть виключити з ланцюга поставок.

У 2024 році Китай заборонив експорт ще одного критично важливого мінералу – сурми, яка має вирішальне значення для різних виробничих процесів. Її ціна зросла більш ніж удвічі на тлі хвилі панічних покупок та пошуку альтернативних постачальників.

Існує побоювання, що те саме може статися з ринком рідкісноземельних елементів, що серйозно порушить роботу різних галузей промисловості, від електромобілів до оборони.

"Все, що ви можете вмикати або вимикати, ймовірно, працює на рідкісноземельних елементах", – заявив раніше BBC Томас Крюммер, директор Ginger International Trade and Investment. "Вплив на оборонну промисловість США буде суттєвим".

Ко Іве, BBC News

⤷ Читати також: Китай планує послабити мита на деякі товари зі США, – Bloomberg