Її чиновники презентували 11 листопада на закритій нараді в НБУ з керівниками 92 невеликих банків (всього в Україні на 1 жовтня 2015 р. було 123 працюючих банку).
Їм оголосили про запуск кластерній системі нагляду щодо банків, яких регулятор відносить до групи середніх і малих за розміром активів (III і IV група по класифікації центробанку).
«Нас розділили на п'ять кластерів. Перший називається «ринкові», і таких банків, на думку регулятора всього 43 92 невеликих фінустанов, за які він зараз взявся. У цю категорію відносять тих, хто веде класичний банківський бізнес і не був замішаний у підозрілі операції. Другий кластер — кептивні банки, і їх всього 12: це банки, що обслуговують лише своїх творців, і залежні від них як за пасивами, так і за активами. Третій — схемні банки, і як сказав під час доповіді перший заступник голови правління НБУ Олександр Писарук, «це схематоз». Сюди потрапили банки, створені виключно для операцій по заводу/виведення капіталів і відмивання грошей, і їх 9. Четвертий кластер назвали «ризикових», і сюди віднесли всі банки, що займаються ризикової діяльності — таких 14. І в останній — п'ятий кластер потрапили так звані «неактивні» банки. Тобто ті структури, які створювалися або купувалися на перепродаж, і практично не ведуть ніякої діяльності. Їх у нашій країні 14», — розповів «Вістям» один з голів правління банків, який брав участь у нараді.
Фінансист при цьому зазначив, що конкретні назви банків в тих чи інших кластерах в НБУ сьогодні не називали. Зате повідомили про долю кожної з банківських категорій.
Жити або не жити
Банкам, яких НБУ відніс до категорії «неактивних», буде запропоновано два варіанти: або знайти інвесторів і продати свої структури, або самостійно закритися. Ризикові банки центробанк збирається закривати самостійно, не чекаючи рішень їх акціонерів. Схожа доля чекає і тих, кого регулятор відніс до схемним, тільки в цьому випадку нацбанківці збираються ще залучати Генпрокуратури та інші правоохоронні органи. «Регулятор, сказав, що буде ініціювати кримінальні розслідування. І взагалі слово «кримінал» на сьогоднішній нараді звучало дуже часто. Ледь що — «кримінал», і закриття банку», — зазначив нам голова одного невеликого банку.
Надію на виживання нацбанківці залишили лише 55 92 банків: тим, хто відноситься до кластер кептивних (12) та ринкових (43).
Причому, в першому випадку банк зможе продовжити свою діяльність лише в разі злиття з ринковим банком. Залишитися кептивним і продовжити обслуговування своєї промислової групи НБУ йому не дасть.
«Два варіанти: або зливатися з робочою структурою, або згортати портфель і самоліквідуватися», — уточнив один з учасників наради в Нацбанку.
Попадання структури 43 ринкових банку теж не дає гарантії життя, а лише шанс залишитися з ліцензією. Право на неї ще доведеться підтверджувати: кожне таке фінустанова НБУ зобов'язав розробити і подати йому бізнес-модель своєї подальшої діяльності.
«А далі, мовляв, Нацбанк буде вирішувати, кому жити, а кому — ні. І не за принципом оцінки самого бізнес-плану: наскільки грамотно складений і життєздатний в нинішній ситуації. Немає. Вони будуть вирішувати: яка модель зараз потрібна нашій країні, а яка — ні», — пояснив «Вістям» керівник одного з банків, який був присутній в НБУ.
Ризики і поліцейські функції
Тотальні закриття банків не почнуться відразу. Як уточнили нацбанківці, визнавати неплатоспроможними і вводити тимчасові адміністрації будуть лише в схемні банки, де ведуться кримінальні розслідування. А у всіх інших найближчим часом почнуться нацбанківські перевірки.
Відразу після появи нової постанови НБУ про ризикової діяльності — регулятор затвердить новий перелік критеріїв, за якими ті чи інші операції відносяться до ризикових.
«З презентованим сьогодні вимогам, мало не будь-який банк можна буде визнати ризиковим і закрити. Ті ж, що залишаться, змусять виконувати поліцейські функції. Якщо я обслуговую публічну особу, наприклад, керівника якогось райради, то я повинен скласти на нього ціле досьє — компромат. Вклав він на рахунок 200 тис грн, і я збираю інформацію про те, звідки у нього могло виявитися стільки грошей», — зазначив нам голова правління банку.
Ще й гроші потрібні
Усім тим, хто пройде сито перевірок НБУ і догодить йому своєї бізнес-моделлю, потрібно буде ще виконати вимоги щодо капіталізації — збільшити капітали спочатку до 120 млн грн, а потім і до 500 млн грн. І не до граничної дати 1 січня 2024 р., яка передбачена останніми змінами до закону «Про банки і банківську діяльність», а набагато раніше.
«Граничну дату нацбанківці змінити не можуть — є закон. Зате вони вирішили своїми постановами ввести свій поетапний графік капіталізації, який доведеться вписатися всім, хто хоче залишитися на ринку. До кінця 2016 р. банкам доведеться наростити свої капітали до 150 млн. грн., до кінця 2017 р. — до 350 млн грн, до кінця 2018 р. — до 450 млн грн. Зате на вливання останніх 50 млн грн банкам дадуть відразу шість років — до 2024 р.», — повідомив «Вістям» учасник закритого наради.
На 1 жовтня, згідно з даними НБУ, капітали менше 120 млн грн в нашій країні мали 13 з 123 діючих банків, а капітали менше 500 млн грн — відразу 89.
Решта новин