Світова економіка

Питання державної підтримки села остаточно вирішене. Уряд, виконуючи свої обіцянки перед МВФ, зважився скасувати з 1 січня 2017 року дію спецрежиму ПДВ для аграріїв.

Для підтримки галузей АПК, які відчувають найбільші труднощі, пропонується запровадити режим прямих дотацій з бюджету у розмірі, приблизно дорівнює тому обсягу ПДВ, який аграрії могли перш акумулювати на спецрахунках і витрачати на потреби бізнесу, пише UBR.

На ці цілі в проекті бюджету-2017 заплановано 4 млрд грн. Але, як визнають чиновники, цих грошей може не вистачити, до того ж поки немає чіткого порядку розподілу дотацій.

За словами заступника міністра фінансів Євгена Капинуса, досі аграрії мали досить складною системою акумулювання ПДВ на своїх рахунках. А тепер буде єдиний механізм і все стане прозорішим і простіше.

Нагадаємо, з 1998 року для агрокомпаній діяв спецрежим оподаткування, який дозволяв їм залишати ПДВ на спецрахунках і витрачати його на розвиток. Натомість аграрії платили в бюджет фіксований сільгоспподаток 0,45% від вартості оброблюваної землі.

З 2016 року частина пільг скасували і аграрії могли залишати собі від 20% до 85% в залежності від виду діяльності. А оскільки агробізнес часто буває багатопрофільним, ведення бухгалтерії значно ускладнилося.

З 2017 року, відповідно до спільної ідеї Мінфіну, Мінагропроду, Верховної Ради і профільних асоціацій, запропоновано вибірково підтримати лише деякі підприємства.

«Ми брали участь в розробці цього компромісного варіанту. Він не ідеальний, але, як мені здається, єдино можливий. З бюджету виділяють фіксовану суму на прямі дотації аграріям», — розповів UBR.ua заступник голови громадської спілки «Всеукраїнський аграрний рада» Михайло Соколов.

Механізм розподілу наступний. У податковій звітності сільгосппідприємство показує, скільки воно заплатило ПДВ за дотуються видами продукції (із загальної суми ПДВ у своїй діяльності). Мова йде про таких галузях: тваринництво, овочівництво, буряківництво, виноградарство та вирощування тютюну.

«Практично всі рослинництво випало. Тому нинішні дотації складуть близько 16% від обсягу колишнього спецрежиму з ПДВ», — пояснив Соколов.

Далі, пропорційно сплаченим сумам ПДВ, буде розподілятися фіксована сума дотації, яка кожен місяць буде виділятися з бюджету. Тобто, вище певного ліміту аграрії нічого не отримають.

«Розрахунки, які ми використовували, показують, що при такій же динаміці, як в цьому році сума коштів у 4 млрд грн, закладених у бюджеті, повинно вистачити», — розповів директор департаменту фінансово-кредитної політики Мінагрополітики Баграт Ахіджанов.

Гроші будуть перераховуватися на звичайний розрахунковий рахунок підприємства. Тобто раніше воно залишало собі частину ПДВ на спецрахунок, а тепер ці гроші йому будуть повертати на розрахунковий рахунок. За словами чиновника, спочатку підприємства заплатять податок сповна, а міністерство зі своїх коштів перерахує суму дотації в казначейство, яке при отриманні грошей буде розписувати помісячно цей ПДВ.

Однак чіткого механізму розподілу цих дотацій ще не затвердили.

«Ми будемо намагатися якомога швидше все організувати з 1 січня 2017 року. Мають бути прийняті відповідні підзаконні нормативні акти», — говорить Євген Капінус.

Проте є велике питання, чи буде сума в проекті бюджету відповідати тому обсягу ПДВ, який би залишився в розпорядженні аграріїв (за дотуються галузях) при збереженні спецрежиму.

«В 2016 році, коли спецрежим суттєво обмежили, багато компаній стали закуповувати техніку тощо, формуючи великий податковий кредит. Відповідно, суми ПДВ до сплати в бюджет зменшувалися. Навряд чи ці компанії будуть робити теж саме і в наступному році. А значить, суми сплаченого ПДВ зростуть, а слідом за ними повинні збільшитися та дотації, щоб податкове навантаження на аграріїв не росла. Але цього не станеться, так як сума дотацій буде жорстко зафіксована в бюджеті на 2017 рік», - пояснив Михайло Соколов.

Тому замість однієї гривні ПДВ, перерахованої до бюджету, кожному дістанеться, наприклад, по 70 або 80 копійок дотації. Терміни виділення грошей залежать від здачі звітності та строків обчислень. Хоча передбачається, що все повинно відбуватися автоматично.

«Якщо бізнес покаже більшу активність і випуск продукції збільшиться, то сума ПДВ на внутрішньому ринку зросте. Тоді грошей не вистачить. Це мінус. Але з іншого боку, розвиток виробництва — плюс. Ми ж маємо на меті не просто «повернути» ПДВ, а розвинути економіку», — розповів UBR.ua Баграт Ахіджанов.