Одним з варіантів є використання активів як застави для залучення коштів для України.
Бельгія не проти конфіскації заморожених активів російського центрального банку на суму 280 мільярдів євро, але має бути чіткий механізм, наприклад використання активів як застави для залучення коштів для України, пише Reuters з посиланням на заяву прем’єр-міністра Бельгії Александра Де Кроо.
Після того, як у 2022 році президент Володимир Путін ввів війська в Україну, Сполучені Штати та їхні союзники заборонили операції з центральним банком і Міністерством фінансів Росії, заблокувавши близько 300 мільярдів доларів суверенних російських активів на Заході.
Країни G7 обговорюють можливу конфіскацію заморожених російських активів, хоча деякі члени G7 занепокоєні, що це створить небезпечний прецедент, відсутністю механізму і ризиками такого кроку для центральних банків країн.
Де Кроо сказав Reuters у Давосі, що Бельгія готова до дискусії про те, що робити з відсотками щодо заморожених російських активів і самими активами.
"Ми не кажемо "ні" конфіскації активів. Але нам потрібно працювати над механізмом. Наприклад, вони можуть бути використані як застава для залучення коштів для України", — сказав він.
Бельгія й надалі відкрита до обговорення та готова брати участь у розв'язання питання, пошуку правової основи для цих переказів в Україну, не дестабілізуючи світову фінансову систему.
Де Кроо наголосив на ризику підірвати фінансову стабільність, оскільки центральні банки часто депонують активи один одному.
Левова частка активів — по суті цінні папери, в які інвестував російський Центральний банк — заморожені в Euroclear, депозитарії в Брюсселі. Деякі цінні папери підлягають погашенню і, отже, конвертуються в готівку — операція, яка оподатковується за ставкою 25%, сказав він.
"Якщо є якийсь оподатковуваний дохід, ми його відокремлюємо, щоб він міг піти в Україну", — сказав Де Кроо.
За його словами, податок на заморожені активи склав близько 1,3 мільярда євро в 2023 році, а в 2024 році становитиме близько 1,7 мільярда євро.
Решта новин