Національний банк України привів у відповідність з вимогами законодавства України порядок розкриття банківської таємниці. Тепер державні органи, які уповноважені проводити досудове розслідування, можуть отримати доступ до банківської таємниці без рішення суду, а лише за письмовим запитом, пише 112.ua.
Зокрема, це стосується доступу до інформації про операції по рахунках фізосіб, включаючи інформацію про контрагентів, навіть якщо їхні рахунки відкриті в інших банках. Говорячи про зміни, які спричинило за собою рішення Нацбанку, почнемо з витоків, а саме: які відомості про клієнта підпадають під поняття банківської таємниці.
Банківська таємниця – це
Інформація про діяльність і фінансовий стан клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третьою особою при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту.
Згідно з законом "Про банки і банківську діяльність", до банківської таємниці належать:
- відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у НБУ;
- операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;
- фінансово-економічний стан клієнтів;
- системи охорони банку та клієнтів;
- інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи – клієнта, її керівників, напрями діяльності;
- відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;
- інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;
- коди, що використовуються банками для захисту інформації;
- інформація про фізособу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отриманий при оцінці його кредитоспроможності.
Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам та НБУ в обсягах, необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій.
Банківська таємниця і силовики
Почнемо з того, що доступ до банківської таємниці можна отримати за письмовим запитом/письмового дозволу клієнта, або за рішенням суду.
Отримати доступ до банківської таємниці за спрощеною процедурою, тобто лише за письмовим запитом, раніше могли Служба безпеки України, податкова служба, Національна поліція і Антимонопольний комітет. Тепер список таких відомств став набагато ширший.
Отже, згідно з п. 3, 3-1 і 3-2 ч. 1 ст. 62 закону "Про банки і банківську діяльність" фінансову інформацію без рішення суду можуть отримати:
- органи прокуратури, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань, Національна поліція, Національне антикорупційне бюро, Антимонопольний комітет.
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, тобто Державна податкова служба.
- Державна служба фінансового моніторингу;
- органи державної виконавчої служби, приватні виконавці на їхню письмову вимогу щодо питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню;
- Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
- інші банки у випадках, передбачених законом "Про банки і банківську діяльність" і законом "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення";
- Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).
Статистика розкриття банківської таємниці
Упродовж 2019 року Нацбанк 155 раз надавав доступ до речей і документів в рамках розслідування кримінальних правопорушень у банківській сфері.
Зокрема, за ініціативою: Генеральної прокуратури - 62 рази; Національної поліції - 28 разів; Служби безпеки України - 19 разів; Національного антикорупційного бюро - 18 разів; Державної фіскальної служби - 16 разів та Державного бюро розслідування - 12 разів.
Як повідомляє прес-служба фінансового регулятора, всього за ІІ півріччя 2019 року НБУ надавав доступ до речей і документів в рамках розслідування кримінальних правопорушень у банківській сфері 78 разів. Активно НБУ співпрацював з Генеральною прокуратурою.
Всього за 2016-2018 роки Національний банк України надавав правоохоронцям доступ до інформації 453 рази.