Триває черговий виток переділу тіньового банківського ринку. У розпорядженні ЗМІ з’явилися списки з посиланням на джерела у НБУ, до яких увійшли так звані «схемні банки».
Опитані Forbes експерти пов’язують оприлюднення цього списку з посиленням тиску на фінансовий ринок, а також із переключенням низки схем з оптимізації фінансових потоків на нових гравців.
Зокрема, у «чорному списку» згадуються установи «Банк 3/4», «Вернум», ВіЕсБанк, банк «Розрахунковий центр», банк «Союз». Цей перелік фінансових установ дуже неоднорідний. Наприклад, банк «Розрахунковий центр» на 77,78% належить Національному банку України, на 8,6% – Кабінету міністрів, на 4,3% – Міністерству фінансів України. Ще 3,7% банку контролює, за інформацією НБУ, Рінат Ахметов. Також у банку є низка інших міноритарних акціонерів.
Цей банк фігурував у публікації Forbes, присвяченій звільненню з посади першого заступника голови НБУ Олександра Писарука. Так, за даними Forbes, звільнення високопоставленого чиновника зокрема пов’язане з низкою сумнівних операцій за участю банку «Розрахунковий центр».
Водночас експерти здивовані згадуванням цієї фінустанови в «чорному списку» Нацбанку. «Поява у списку «Розрахункового центру» викликає подив. Це – кліринговий банк, створений для розрахункових операцій за участю НБУ. Тому поява цього банку в подібному списку – це інсинуація», – вважає глава правління банку «Конкорд» Алла Комісаренко.
99,9% VS Bank належать Сбєрбанку Росії. «Банк 3/4» вважається близьким до Миколи Лагуна і виведеного з ринку Дельта Банку. «У цього банку добра репутація за кордоном, і він часто виступає гарантом при відкритті кореспондентського рахунку якоюсь установою», – розповідає головний операційний директор компанії Wiseman Rose Сергій Креймер. Також цей банк перебуває у стадії активного пошуку покупця.
Банк «Вернум» пов’язували з партією «Україна – Вперед» Наталії Королевської. Ця установа, згідно з даними Єдиного реєстру судових рішень, оскаржувала дії фінансового моніторингу Національного банку України. А Фінексбанк був учасником скандалу навколо боргів Укрсоцбанку (Unicredit): через Фінексбанк боржники Unicredit намагалися уникнути сплати боргу в $200 млн.
У банку Преміум до 23 червня 2015 року головою наглядової ради був Сергій Думчев, колишній кандидат у мери міста Києва.
Опитані Forbes банкіри вважають, що з публікацією списку явно запізнилися, оскільки основні пристрасті навколо згаданих установ закінчилися кількома місяцями раніше
Опитані Forbes фінансисти вважають, що поява цього списку може бути пов’язана з небажанням позичальників цих банків платити за боргами. «Український банк реконструкції та розвитку», згаданий у списку, й інші банки активно кредитували наших політиків. У багатьох із банків реального бізнесу вже немає», – пояснює Сергій Креймер.
Втім, деякі з банків можуть спробувати оскаржити звинувачення в судовому порядку. «Подібні «чорні списки» і класифікації можна вважати незаконними. Будь-які звинувачення банків можуть базуватися тільки на рішеннях суду, що набули законної сили. Поки немає рішення суду, ці підозри не доведені», – вважає аналітик Олександр Охріменко.
Також опитані Forbes банкіри вважають, що з публікацією списку явно запізнилися, оскільки основні пристрасті навколо згаданих установ закінчилися кількома місяцями раніше. «Розбір польотів із багатьма з цих банків проходив кілька місяців тому. Розумники придумали схему з державним банком, але саму схему закрили. Гадаю, поява таких списків – це тиск на керівництво НБУ», – розповів Forbes один із банкірів на правах анонімності.
По суті, йшлося про внутрішньодержавну схему покращення ліквідності банків. Аналогічні схеми за участю закордонних банків Forbes вже описував, зокрема, у матеріалах про банки Meinl і Frick. Проблема в тому, що кошти після таких схем в Україну часто не повертаються. Як уже писав Forbes, за даними Фонду гарантування вкладів через Meinl, Frick, East-West United Bank і Winter&Co з України вивели $746,5 млн і 52,9 млн євро. Брали участь у схемах багато з установ, переданих до Фонду гарантування вкладів, зокрема CityCommerceBank, а також «Київська Русь», Південкомбанк та інші.
За даними Головного слідчого управління Національної поліції, у кримінальному провадженні № 12015170000000772 розслідується факт незаконного списання службовими особами «Meinl Bank AG» $9 млн із рахунку «АКБ Банк».
Більшість із банків-учасників списку утрималися від коментарів на момент публікації матеріалу. Forbes готовий надати їм можливість прокоментувати можливу участь в описаних схемах.
«НБУ продовжує свою політику зменшення кількості банків. Він необ’єктивно підходить до віднесення тих чи інших банків до ризикових, його основна мета – виведення банків із ринку», – вважає глава юридичної компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець. Також експерти не виключають, що на ринку тіньових операцій відбувається переділ, у процесі якого можуть спливати назви низки фінансових установ. Може йтися про міжнародну політику з контролю за схемами розподілу фінансових потоків.
Зокрема, днями прибалтійська «дочка» найбільшого українського ПриватБанку, разом з іншими колегами на ринку Латвії, опинилася в опалі латвійського фінансового регулятора. Серед звинувачень – порушення закону про запобігання легалізації одержаних злочинним шляхом коштів та фінансування тероризму; закону про кредитні установи; нормативних правил формування системи внутрішнього контролю.
Про деталі цього розслідування читайте далі в матеріалах на сайті Forbes. Очевидним є одне – у нинішніх умовах змін принципів нагляду жоден із банків не може отримати 100% гарантій непотрапляння до списку установ, пов’язаних із сумнівними операціями.
Решта новин