Попереду економічний колапс: нова криза та рецепти для України

Печать PDF
Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии Сутність однієї з аксіом, сформованою історією фінансових ринків, полягає у тому, що кризові явища проявляються циклічно без схожих ознак, що обумовлює перманентний моніторинг потенційних індикаторів й ознак у світовій економіці та на глобальних ринках.

Глобальна рецесія, уповільнення економіки Китаю і ЄС, прогнози рецесії США, торговельні війни, – усі ці фактори транслюють суперечливі сигнали щодо подальших перспектив.

Схоже, насувається нова світова криза, яка за наслідками може бути значно важчою 2008 року.

Та чи готова до потрясінь Україна, розбирався ua.news.

Тригери нової кризи

Значна кількість економістів переконані, що в наступному році, після завершення десятирічного циклу імовірно трапиться глобальна фінансова криза, яка можна порівняти за масштабами з тією, що була у 2008 році.

Безумовно, криза боляче вдарить по економіці України в самі короткі терміни від її початку.

Та варто зазначити, криза — в певному розумінні переосмислення, революція, зародження нового. Якщо в США, наприклад, 10 останніх років економіка функціонувала без рецесії та з ростом фондових ринків – то такі показники є рекордними в межах століття. За цей час було здійснено велику кількість винаходів, почав застосовуватися штучний інтелект, поширилася роботизація, а відтак змін набула організація праці та її продуктивність. Нагадаємо, у США в розвиток людських ресурсів інвестується понад 20% ВВП. А це різноманітні ноу-хау, винаходи, дослідження, які лише розширяють горизонти пізнання та нарощуючи конкурентоздатність інтелектуальної економіки.

Відтак, криза — це оновлення, народження чогось нового. Найбільші гіганти бізнесу, наприклад Амазон, з’явилися саме в період кризи. І кризи періодично трапляються у будь-якій економіці, адже в системі грошово-кредитних відносин інтенсивно генерується додана вартість, зростає поступ. Кризу можна розглядати як елемент підстроювання ринків фінансів і праці до технологічних та інших змін.

Існує кілька теорій, як саме працюють ці механізми. Більшість теоретичних концепцій та експертних висновків засвідчують: світ знову наближається до переломного моменту. Як і у 2008 році, основним підґрунтям кризи стане нагромадження «поганих боргів».

Вже закономірним є той факт, що кризи ніколи не бувають схожими, відтак сама криза — як і всі інші — буде не такою, як попередні.

Ретроспектива кризи 2008 року

У 2008 році «раптово» з’ясувалося, що інноваційні технології змінили глобальний фінансовий ринок. Міжнародні інвестиційні фонди та банки почали емітувати гроші (частково) без участі ЦБ. І це фактично з нічого. Банки накопичували борги, які ніколи не будуть погашені (токсичні борги, зокрема іпотечні), закладаючи їх в конструкції фінансових інструментів, перекриваючи надійними позиками, продавали іншим інвесторам.

Влітку 2008 року, коли з’ясувалося, що відповідні інструменти нічого не варті, на фінансовому ринку утворилася боргова яма в трильйони доларів.

Це призвело до падіння кількох найбільших банків США та найглибшої з 1920-1930-х років рецесії у світовій економіці.

Уряди та центробанки розвинених країн кинули на боротьбу з кризою режим кількісного пом’якшення, нові норми регулювання банків та інвестиційних фондів, щоб запобігати надалі «токсичним» інструментам.

Сьогоднішні борги у порівнянні з 2008 роком

Зростання боргового навантаження спостерігається в ряді країн, що розвиваються. Так, борг Китаю до ВВП перевищив 300%, що загрожує потенційною фінансовою кризою в країні та відтоком капіталів з усіх ринків, що розвиваються. Відзначимо, що у 2008 році боргове навантаження emerging markets – як державного, так і приватного секторів – було значно меншим.

Нагадаємо, Міжнародний валютний фонд спрогнозував, що світова економіка перебуває на порозі чергового фінансового краху. Головною проблемою є величезний сумарний борг країн світу. У новому прогнозі Фонду за жовтень щодо найближчих економічних перспектив зазначено, що напередодні кризи 2008 року середнє співвідношення глобального боргу до ВВП становило 36%, а наразі — понад 50%. Сума астрономічна — 184 трильйони доларів. Міжнародний валютний фонд попереджає: якщо фінансову систему не вдасться реформувати, колапсу не уникнути.

Звідки нова криза?

До початку цього року економісти були переконані, що почнеться з Китаю. Азійські банки та компанії з часів кризи 2008 року накопичують борги набагато швидше, ніж західні. До початку 2019 року ситуація для азійських і інших країн, що розвиваються, ускладнювалася тим, що ФРС США нарощувала ставку за облігаціями. Це призвело до зростання доходів за облігаціями та, відповідно, інвестори стали вилучати гроші з ризикованих азійських ринків.

Схожа ситуація була в 1997 році, обумовивши азійську фінансову кризу. У січні 2019 Федрезерв змінив свою політику, започаткувавши цикл пом’якшення. Але, на тлі торговельних війн та накопичення боргів, зростання економіки Китаю та інших азійських країн сповільнилося.

Від уповільнення економіки Китаю постраждала економіка ЄС. Китай є одним із найбільших споживачів німецьких промислових товарів (зокрема, автомобілів) та обладнання, що складає основу експорту найрозвиненіших країн ЄС.

Економіку Німеччини поступово охоплює рецесія. Ще більш нестабільна ситуація в Об’єднаному Королівстві, спровокована болючими процесами Brexit.

Відтак, не можна виключити той факт, що і Європа також може стати епіцентром кризи. Розуміючи це, Центробанк ЄС вирішив заздалегідь боротися з кризою, відновивши «кількісні пом’якшення».

Криза може взяти свій початок і в США. Американські компанії також страждають від торгових воєн, що знижує впевненість інвесторів у США. Другий фактор полягає у закінченні програма Трампа році щодо податкового стимулювання економіки США, яка підтримує відносно високі темпи зростання економіки. Програма завершується у 2020 році. Варто зауважити, що багато економістів вважають економіку США штучно перегрітою, тому без подібних стимулів виникають ризики рецесії.

Криза може статися і раніше. Його може викликати різке зростання цін на нафту: у 2008 році високі ціни стали однією із ключових причин кризи.

Нагадаємо, внаслідок терористичної атаки Саудівська Аравія була змушена зупинити 60% нафтовидобутку, позбавивши ринок 5,7 млн ​​барелів на добу. Ціни різки зросли, злетівши до позначки $ 71 за барель нафти, пише Bloomberg.

Можливі наслідки для України

Україна набагато менше інтегрована в глобальну економіку, ніж країни з розвинутими економіками.

Та варто зазначити, що періоди рецесії традиційно супроводжуються відтоком капіталу з emerging markets на користь стабільних розвинених економік, й альтернативний сценарій в принципі малоймовірний. Однак варто враховувати й той факт, що рецесія і вихід з ризикованих активів не є обов’язковими супутниками один одного. Відтік іноземного капіталу з ринків, що розвиваються спостерігається і під час відсутності істотних проблем в їх економіці.

Здебільшого, влади країн, що розвиваються, покладаються на стимули центробанків, не роблячи важких, але необхідних кроків реформування, щоб забезпечити порядок в економіці країни. Гарним прикладом проведення реформ може стати Бразилія, яка забезпечила прийняття закону про пенсійну реформу та забезпечила її розвиток. Приклад Бразилії має бути показовим, якому країни emerging markets повинні слідувати, щоб зміцнити стійкість до майбутніх шоків.

Наразі для України конче необхідно провести ключові реформи забезпечивши фундамент розвитку – розбудова ринкової економіки. Якщо ринок буде інституційно удосконалюватися на основі забезпечення конкурентної боротьби, а не певних «але», зокрема при підготовці запуску ринку землі, то такий ринок буде привабливим для інвесторів.

Нагадаємо, серед основних вимог МВФ є забезпечення реформування судової системи в Україні, а також «подальших кроків по боротьбі з корупцією, контролю дефіциту бюджету та лібералізації ринку сільськогосподарських земель», як зазначає Bloomberg.