Я втратив роботу. Що мені робити?

Печать PDF
Новости и события в Украине и зарубежом. Политика, экономика, общество, культура, спорт, наука, образование, технологии Втрата роботи може стати великим ударом для людини і її близьких. Особливо якщо це сталося несподівано, і запасного плану немає.

EtCetera з’ясовував, що робити в разі втрати роботи і яку підтримку безробітним надає держава.

ВАЖКИЙ ВИПАДОК. Сьогодні в Україні близько 2 млн безробітних. І проблема не тільки у відсутності роботи, а й в окладах, які передбачають існуючі вакансії. Жителі великих міст, де тільки на проїзд може йти близько тисячі гривень на місяць, не хочуть працювати за мінімальну або навіть середню зарплату. Багатьом вигідніше отримувати допомогу по безробіттю і паралельно підробляти неофіційно, ніж погоджуватися на пропозиції центрів зайнятості.

Однак буває, що людина втрачає роботу раптово і не має достатніх накопичень, щоб «протягнути» до того моменту, коли попадеться підходяща вакансія. Якраз на такий випадок і існує Фонд загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття. Він покликаний допомагати в пошуках нової роботи і надавати тимчасову грошову допомогу на період вимушеного безробіття. Робить він це через державний Службу зайнятості.

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ? Щоб отримати підтримку від держави після втрати роботи, потрібно оформити офіційний статус безробітного. Для цього треба особисто прийти в центр зайнятості в будь-який робочий день і стати на облік, пройшовши стандартну процедуру. Для оформлення знадобляться наступні документи:

– паспорт та ідентифікаційний код;

– трудова книжка;

– атестати, дипломи, сертифікати курсів;

– інші додаткові документи (довідка про внутрішнє переміщення для переселенців, оригінал або копія акта про проходження медико-соціальної експертизи для людей з інвалідністю).

Надалі людина зможе розраховувати на юридичну підтримку Центру зайнятості, консультації з питань освіти і кар’єри, допомогу в складанні резюме. Їй будуть шукати роботу відповідно до її досвіду і освіти. А якщо відповідних вакансій не знайдеться, то безробітному запропонують безкоштовно отримати нову спеціальність, з якою людина точно зможе знайти роботу.

КОМУ ДАДУТЬ ДОПОМОГУ? З 2 млн безробітних на допомогу можуть претендувати близько 400 тисяч. Це не тільки ті, кого звільнили або скоротили, але і ті, хто за власним бажанням пішов з роботи (проте для цього повинна бути поважна причина). Різниця буде лише в термінах початку нарахування. У першому випадку це відбудеться вже через тиждень після оформлення статусу безробітного, а в другому – через три місяці після постановки на облік.

ЯК НЕ ВТРАТИТИ ГРОШІ? Допомогу можуть і відібрати. Щоб цього не сталося, не можна двічі без поважної причини відмовлятися від запропонованих центром зайнятості вакансій, систематично пропускати відвідування центру в обумовлені дні, а також відмовлятися від навчання, на яке скеровує центр. Утім, вже через три місяці після відміни допомоги безробітний знову може спробувати її отримати.

СКІЛЬКИ ДАДУТЬ? Розмір грошової допомоги визначається у відсотках від середньої зарплати по країні і залежить від страхового стажу. При стажі до 2 років людина отримає 50% від середньої зарплати, від 2 до 6 років – 55%, від 6 до 10 років – 60%, а якщо стаж перевищує 10 років, то виплата буде в розмірі 70% від середньої зарплати. При цьому перші 90 днів безробітний отримує 100% від цієї суми, у другі 90 днів – 80%, у наступні 90 днів – 70%. Після цього виплати припиняться.

Таким чином, мінімальна соціальна допомога в 2019 році складе:

– 610 гривень: для звільнених за статтею, людей без досвіду роботи, випускників, а також тих, хто має менше 6 місяців стажу за останній рік;

– мінімум 1630 гривень (але не більше чотирьох прожиткових мінімумів): для людей, які відпрацювали понад 6 місяців за рік і втратили роботу з поважної причини (як раз їм і будуть розраховувати допомогу з урахуванням середньої зарплати і стажу).

НОВА ПРОФЕСІЯ. Центри зайнятості пропонують кілька варіантів професійного вдосконалення. Можна пройти профнавчання та отримати нову спеціальність, а можна відвідувати семінари і курси, щоб підвищити кваліфікацію у своїй сфері. Ці послуги надаються безкоштовно. Більш того, людям, які проживають за межею міста, можуть надати соціальний гуртожиток на час такого навчання.

Навчання найчастіше відбувається на базі підприємств, які в подальшому і працевлаштовують таких працівників, або на базі місцевих навчальних закладів.

Українські центри зайнятості пропонують перевчитися на кухарів, перукарів, масажистів, майстрів манікюру та педикюру. Заняття тривають від кількох тижнів до кількох місяців, а студенти за підсумками навчання отримують дипломи.

НА СЕБЕ НАДІЙСЯ. Незважаючи на перспективу отримання допомоги по безробіттю, на ділі все виявляється складніше. Працівники центрів зайнятості роблять все можливе, щоб виконати свою місію і працевлаштувати людину, навіть якщо це будуть громадські роботи з фарбування бордюрів та огорож. Відмова від такої роботи буде означати відмову від допомоги. Значитися на обліку і одночасно працювати неофіційно теж не так вже й просто, адже центр зайнятості буде призначати дні обов’язкових відвідувань.

Найбільш вигідне оформлення статусу безробітного людям, які втратили роботу за кілька років до виходу на пенсію і своїми силами працевлаштуватися навряд чи зможуть через вікову дискримінацію. Також це вигідно випускникам шкіл, у яких немає можливості отримувати подальшу освіту, і людям, які залишалися безробітними довгий час і втратили кваліфікацію.