Загальна величина заборгованості за кредитами перед нерезидентами і єврооблігаціями корпоративного сектору становила на початок травня ц. р. 42,7 млрд. дол. США. Ще 5,7 млрд дол – зовнішнім кредиторам повинні депозитні корпорації. Про це свідчать дані НБУ, надіслані редакції у відповідь на запит ZN.UA.
Як пише в своїй статті для ZN.UA банківський експерт Вадим Сирота, традиційно, більше половини (54%) корпоративних позик отримано з Кіпру, а серед найбільших кредиторів присутній ряд офшорних юрисдикцій, та країн з так званим ліберальним режимом оподаткування. Це підтверджує усталену думку, що іноземне кредитування дуже часто фактично є реінвестуванням коштів, виведених з України в офшорні юрисдикції.
Автор вказує, що існуюча практика реєстрації кредитних договорів в іноземній валюті з нерезидентами створює величезне поле для суб'єктивних оцінок чиновників і несе в собі колосальні корупційні ризики.
Парадоксальним є також те, що "представники регулятора, публічно декларують свою прихильність до ліберальної економічної доктрини (з абсолютно вільним рухом капіталу), активно використовували заборонні адміністративні важелі регулювання валютного та грошового ринку. Прихованим мотивом цього може бути неформально функціонуюча система "валютних квот". Такі квоти є похідною від непогашених валютних кредитів, отриманих раніше українськими резидентами від нерезидентів, які дозволяють ... перерахувати валюту з українського банку на рахунок підконтрольної компанії за кордоном".
Вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників нерезидентів, які надають кредити в іноземній валюті, можуть бути використані в якості інструменту дозування доступу на ринок України. Подібна філософія роботи з кредитно-інвестиційними ресурсами посилює сумніви в спроможності виконати зобов'язання Меморандуму з МВФ про продаж до кінця червня цього року на міжнародних платформах активів під управлінням ФГВФО на суму не менше 10 млрд. грн.
Нагадаємо, на початку літа Нацбанк зробив ряд послаблень у діючих на валютному ринку обмеженнях: зі 120 до 180 днів збільшився максимальний термін розрахунків з експорту/імпорту товарів; виріс до 2 млн. дол. ліміт для інвестування бізнесу за кордон протягом календарного року; дозволений повернення інвестицій від продажу корпоративних прав або недержавних цінних паперів і т. д. Одночасно Нацбанком були встановлені більш жорсткі вимоги до перевірки низки операцій в аспекті фінмоніторингу. Також для запобігання непродуктивного відтоку капіталу НБУ встановив вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників нерезидентів-кредиторів.
Решта новин