Він повинен був припинити тиск на підприємців, виключити чинник корупції та стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу. Чи готова для цього країна?
Готовність підприємців та державних органів до проведення перевірок ще доведеться оцінити, зазначив в коментарі Радіо НВ заступник бізнес-омбудсмена України Ярослав Грегірчак.
Водночас цей мораторій, нагадав він, не був абсолютним.
"Мораторій не розповсюджувався на певні органи нагляду і контролю. На ту ж саму Державну фіскальну службу, яка складає більше ніж половину скарг, які надходять до нас. Окрім "фіскалів", мораторій не розповсюджувався на Державну архітектурно-будівельну інспекцію та її територіальні органи, Державну екологічну інспекцію, Державну службу України з питань праці, Держпродспоживслужбу. Мораторій був таким, що мав свої певні параметри", – зазначив Грегірчак.
Мораторій варто було продовжити, вважає голова підкомітету з питань підприємництва та технічного регулювання парламентського комітету з питань промислової політики і підприємництва, народний депутат Геннадій Кривошея. Але спочатку варто проаналізувати його ефективність, а також галузі, яких він торкався.
"З іншої сторони, є недобросовісні представники бізнесу, яких дійсно треба перевіряти, але щоб це була саме перевірка, щоб це не було перевищення повноважень перевіряючими органами. Такі перевірки треба проводити. Якщо ми повернемося до якості продуктів харчування, ми бачимо, що у нас трапляються отруєння у школах, садочках, але не через те, що у нас не досить кваліфіковані кухарі, а через те, що постачають неякісний товар", – зазначив Кривошея.
Як відбуватиметься зняття мораторію
Раніше Державна регуляторна служба затвердила план заходів державного контролю, також нагадав Ярослав Грегірчак. Це дає бізнесу розуміння того, хто і коли буде проводити перевірки.
У жовтні 2018 року прес-служба Кабміну повідомила, що інспекційна система в Україні трансформується в напрямку ризикоорієнтованого підходу. Інспекційні органи, йшлося в повідомленні, будуть фокусуватися на прозорій оцінці суб'єктів господарювання та попередженні податкових ризиків, а бізнес – знати, коли і чому до нього прийде інспектор.
На профільному порталі вже 26 з 33 інспекційних органів відкрили інформацію про свої перевірки.
Державна фіскальна служба також сформувала план-графік документальних перевірок на цей рік. До переліку потрапили майже 5 тисяч компаній з обсягами задекларованих доходів за 2017 рік – більше 1 трлн гривень.
Заступник бізнес-омбудсмена також зазначив, що не очікує критичного збільшення індивідуальних скарг підприємців на інспекційні органи, хіба що у межах 10-20%. Об'єктами перевірок, додав він, передусім буде малий та середній бізнес.
Що зміниться для країни
Представники бізнесу схвильовані припиненням дії мораторію на перевірки. Передусім, занепокоєння є щодо виживання малого бізнесу, зазначив в коментарі Радіо НВ голова Київського міського комітету порятунку бізнесу Микола Криворот.
За словами Криворота, із початком перевірок бізнесу збільшиться кількість українців, які виїжджатимуть на роботу за кордон.
"Постійно за кордоном працює 3 млн українців, і сезонно виїжджає до 9 млн українців. Це коли не працюють перевірки. Коли запрацюють в Україні перевірки, українців, які виїдуть на постійні і на сезонні заробітки за кордон, буде набагато більше. Армії чиновників, яка, напевно, більше, ніж армія, яка зараз воює, їм потрібно якось їсти, жити, і вони виробляють один тільки продукт – це перевірки. Підуть зараз в полях заробляти гроші", – наголосив Криворот.
Решта новин