ДПС підрахувала: бенефіціари з України задекларували понад 14 тис. КІК.
Але податківці впевнені, що таких компаній значно більше і мають намір продовжувати вишукувати бізнес українців за кордоном. Державна податкова служба (ДПС) оприлюднила результати подання звітності про контрольовані іноземні компанії (КІК). Нагадаємо, що бенефіціари КІК до 1 травня мали подати звіти про належний їм бізнес за межами України за 2022 і 2023 роки.
За даними ДПС, загалом податкова отримала звіти більш ніж по 14 тис. іноземних компаній від 11,4 тис. контролерів. За підсумками декларування, бенефіціари мають сплатити майже 1,8 млрд грн податків.
Втім, контролерам КІК, які проігнорували зобов'язання щодо подання звітності, жодні наслідки швидше за все загрожувати не будуть. Справа в тому, що Верховна Рада ухвалила рішення скасувати санкції за порушення, пов'язані із КІК.
Але в будь-якому разі ДПС тепер знає, хто володіє заморським бізнесом і де шукати капітал, що втік з України.
Не лише задекларувати, а й сплатити податки
Законодавчі норми, що стосуються оподаткування КІК та подання звітності їх бенефіціарами, почали діяти ще із січня 2022 року. Зокрема, це норми, що з'явилися у Податковому кодексі внаслідок набрання чинності законами №№ 466-IX, 786-ІХ, 1117-ІХ.
Але контролери іноземних компаній отримали перехідний період, щоби адаптуватися до нових правил гри. У 2022-2023 роках за неподання звітності про контрольовані компанії в ДПС жодні штрафні санкції не загрожували. Відповідно, можна було не повідомляти податкову про наявні КІК і не сплачувати податки з доходу (якщо контролер фізособа) або з прибутку (якщо контролер юрособа).
З настанням 2024 року ситуація змінилася: подання звітності про КІК стало обов'язковим.
Якщо говорити про бенефіціарів КІК – фізосіб, то власники та співвласники таких компаній мали до 1 травня у складі декларації про майновий стан та доходи надати інформацію про контрольовану компанію, а також вказати податкові зобов'язання, які згодом мають бути сплачені до державного бюджету України. Для цього у декларації виділено спеціальний розділ – "Доповнення КІК".
Уточнимо, що контролером іноземної компанії вважається особа, якій належить частка в капіталі КІК від 50%. Якщо в капіталі компанії 50% і більше належить групі осіб, один контролер повинен володіти хоча б 10%-ю часткою в капіталі КІК.
Щодо податкових зобов'язань, то бенефіціари сплачують податок на доходи фізосіб за ставкою 18% та 1,5% військового збору. Разом – 19,5%. Об'єктом оподаткування є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє контролер.
До речі, у 2024 році бенефіціари КІК подавали одразу два звіти – за 2022 рік та за 2023 рік. Звичайно, це за умови, що контролер іноземної компанії за 2022 рік перед ДПС не звітував.
Полювання на КІК продовжиться
Як уже було сказано вище, на підставі отриманих звітів ДПС нарахувала близько 14 тис. КІК, які пов'язані з українцями. Переважно це фізособи: від таких бенефіціарів податкова отримала 29,4 тис. звітів про 13,8 тис. КІК. Для порівняння, від юридичних осіб ДПС отримала лише 702 звіти про 361 КІК.
Географічний розподіл КІК, які фігурують у звітності, виглядає так: у Польщі зареєстровано близько 25% КІК, у Великій Британії – 13%, у США – 11%, на Кіпрі – 9%, в Естонії – 7%, в інших країнах – 35% КІК.
Загалом контрольовані іноземні компанії розкидані по 109 країнах світу.
Представники ДПС вважають, що КІК-звітів має бути значно більше. Тому податкова планує використати додаткові інструменти для того, щоб сформувати максимально повну базу КІК, контролерами яких є резиденти України.
Такими інструментами є звіти з трансфертного ціноутворення (ТЦУ), декларації про майновий стан та доходи тих осіб, які декларують іноземні доходи, обмін даними з податковими (фіскальними) органами інших держав, аналіз даних їз відкритих джерел.
Штрафи залишаються чи таки скасовуються?
Зі штрафами за порушення для бенефіціарів КІК ситуація неоднозначна. З одного боку, логічно, що за неподання звіту або за несплату податків має бути відповідальність. З іншого боку, є висока ймовірність, що жодних наслідків не буде.
Відповідно до норм Податкового кодексу, для контролерів КІК на момент публікації цього матеріалу передбачені такі штрафи:
- неподання контролюючою особою звіту про КІК тягне за собою накладення штрафу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатної особи, що у 2024 році становить 303 тис. грн;
- несвоєчасне подання контролером звіту про КІК тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 1 прожиткового мінімуму до 50 мінімумів за кожен день неподання, але не більше 151 тис. грн у 2024 році;
- невідображення у звіті інформації про КІК (що дорівнює прихованню даних про контрольовані компанії) тягне за собою штраф до 3% суми доходу КІК або 25% скоригованого прибутку КІК, але не більше 3 млн грн.
Якщо до звіту про КІК потрапили помилки, що призвели до заниження суми податкових зобов'язань, штрафні санкції не застосовуються. Щоправда, за умови, що декларант ці помилки виправить самостійно.
Але швидше за все й інші штрафи обійдуть контролерів КІК стороною. Верховна Рада 9 травня ухвалила у другому читанні законопроект № 10168-2, у якому є правка, що скасовує відповідальність за неподання КІК-звітів аж до закінчення військового стану. Поки що законопроект не підписаний президентом і не набув чинності. Якщо це станеться, бенефіціари іноземних компаній матимуть змогу зітхнути спокійно.
Але особливо розслаблятися однаково не варто. Адже ті звіти, які вже одержала податкова, містять багато інформації про закордонний бізнес українських громадян. А отже, згодом податківці зможуть "висмикувати" бенефіціарів КІК, щоб посилити контроль за їхніми іноземними доходами.
Решта новин