Про це пише "Сегодня".
Коли до зібравшого убогий урожай первісного хліборобові підходив його родич потужніший, з дубиною напереваги, і питав, чи не хоче той поділитися, — це були часи беззаконня, анархії і розбою. А коли цей поділ був перетворений в щось системне і абсолютно неминуче — тобто податки, — тоді і з'явилися держава, цивілізація і порядок.
Протягом тисячоліть кращі державні уми працювали над винайденням і вдосконаленням податків, так що неможливо навіть перерахувати всі досягнення в даній сфері. Були податки на повітря і на пил, на вікна і на димарі, на горобців та лазні, на тінь і на сонце, на туалети і відсутність оних, на бороди і вуха, на секс і на бездітність, на хабарі і на лікування зубів...
У сучасному світі подібне творче розмаїття не настільки вітається. Всі офіційні вимоги поділитися, призначені громадянину, зазвичай відносяться до його поточних доходів та/або наявного у нього майна (наприклад, нерухомості). Як це виглядає в Україні з урахуванням діючої версії Податкового кодексу, нам допомагав розібратися адвокат Міжнародної адвокатської компанії Олександр Качура.
ЩО ЗАПЛАТИМО ЗА МАЙНО
"Що стосується податку на нерухомість, то в 2017 році змін не передбачено, — каже Олександр Качура. — Нагадаємо: необхідність сплати податку стосується як громадян України, так і іноземців, які мають у власності нерухомість в Україні. Оподатковується як житлова нерухомість (квартира, будинок), так і нежила".
Ставки податку для об'єктів нерухомості встановлюються за рішенням місцевих органів влади, але в розмірі, що не перевищує 3% розміру мінімальної заробітної плати (тобто не більше 96 грн.), встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м.
Також передбачено зменшення бази оподаткування:
для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 кв. м;
для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 кв. м;
для різних типів об'єктів житлової нерухомості, у тому числі їх частин (у разі одночасного знаходження у власності платника податку квартири/квартири і житлового будинку/будинків, у тому числі їх частин), — на 180 кв. м.
ЗЕМЛЯ. Ставка податку за земельні ділянки, нормативна грошова оцінка яких проведена, встановлюється в розмірі не більше 3% від цієї оцінки. А для сільгоспугідь і земель загального користування — не більше 1%.
Передбачено звільнення від сплати податку наступних груп осіб: інвалідів першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонерів (за віком); ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія ЗУ "ПРО статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; фізичних осіб, визнаних законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більше 2 га; для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га; для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 га; для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 га; для ведення садівництва — не більше 0,12 га.
СКІЛЬКИ І ЯК
У переважній більшості випадків наші доходи оподатковуються за ставкою 18%. Припустимо, вам нарахували непогану для наших місць зарплату в 10 тис. грн. Тоді прибутковий податок становитиме 1800 грн. Плюс не забудемо військовий збір 1,5% — тобто в даному випадку 150 грн. Таким чином, на руки ви отримаєте 8050 грн.
Така нехитра схема працює майже завжди, але є ряд виключень. Наприклад, дохід від продажу об'єкта нерухомості або об'єкта незавершеного будівництва оподатковується за ставкою 5%. Цю ж частку доведеться віддати державі за продаж об'єкта рухомого майна.
Чарівна ставка в 5% виникає ще в деяких випадках: так, за нею оподатковується вартість будь-якого об'єкта спадщини, якщо його успадковують не члени сім'ї першого ступеня споріднення. Це ж стосується і подарунків від фізичних осіб. І ті ж 5% ви платите податок з дивідендів по акціях і корпоративних прав, які ви отримуєте від підприємства, що працює на загальній системі оподаткування (якщо це підприємство не сплачує податок на прибуток, з вас беруть вже знайомі 18%).
ЗА ПРАВИЛАМИ. В прибутковий податок приємно те, що більшість з нас ніяк не напружується для його сплати. Більше того — фактично навіть не помічає цього процесу. За нас з бюджетом розраховується наш роботодавець. Більше того: якщо ви отримуєте доходи лише від податкових агентів (тобто тих, хто зобов'язаний утримувати та передавати в бюджет відповідні податки), то вам і річну декларацію подавати не треба.
До речі, податковий агент — це не тільки роботодавець: ним може бути банк або кредитна спілка, що виплачує вам відсотки за внесок, компанія, по акціях якої ви отримуєте дивіденди. Це може бути і орендар вашого земельної ділянки або іншого об'єкта нерухомості, якщо він — юридична особа. А ось якщо вашу нерухомість орендує просте фізична особа, що не є суб'єктом господарської діяльності, то за нарахування та сплату податку відповідальні вже особисто ви.
Платити треба щоквартально, протягом 40 календарних днів після останнього дня звітного кварталу. І ось в цьому випадку сума отриманого протягом року доходу і сплаченого податку повинні відображатися у річній податковій декларації.
Різні види доходів можуть мати свої особливості нарахування і сплати податку. Іноді там немає нічого складного, і у вас мало шансів щось зробити не так. Наприклад, якщо продається вами квартира повинна обкладатися податком, про це вам не забудуть нагадати ні ріелтор, ні нотаріус. Більше того: нотаріус не має права "освятити" угоду без наявності оціночної вартості вашої квартири. А є види доходів, оподаткування яких багате нюансами.
Наприклад, якщо ви всерйоз вирішили заробляти на інвестиційній діяльності, то обов'язково викройте годинку і почитайте відповідні розділи Податкового кодексу.
Решта новин