Мешканці будинків, де немає лічильників тепла, будуть платити стільки ж, скільки і мешканці житла з лічильниками — за середнім показникам по місту. Таке рішення ухвалив Кабмін.
«Сегодня» розібралася в плюсах і мінусах нововведення.
ЩО ЗМІНИТЬСЯ. Як пояснили в уряді, рахунки за опалення для сімей, у будинках яких немає обліку тепла, сформують за середніми показниками тих будинків міста, де такі теплолічильники встановлені. Інструкції з розрахунками доручено розробити Нацкомісії з регулювання електроенергії і компослуг (НКРЭКУ): очікується, що вони з'являться до кінця грудня. Щоправда, прем'єр Володимир Гройсман вже пообіцяв, що платіжки за жовтень, коли почався отопсезон, теж перерахують за новими правилами.
У Кабміні таку щедрість пояснюють справедливістю: «З-за низького рівня оснащення приладами обліку багатоквартирного житла, яке на кінець 2014-го становило всього 32% (на 1 листопада 2016-го — вже 61% будинків по країні. — Авт.), протягом останніх десятиліть порушувалося право споживачів на отримання коректного й справедливого розрахунку за спожиту послугу».
Але нововведення не торкнеться жителів тих населених пунктів, в яких встановлені лічильники тепла менше, ніж у 50% багатоповерхівок: тут плату візьмуть за нормами, як і раніше.
ПОРІВНЯННЯ БУДИНКІВ. Залишається відкритим питання, за яким домівках будуть виводити «середні показники». Поки в НКРЭКУ не знають, як будуть порівнювати: за однаковими категоріями будинків (хрущовка з хрущовкою, сталінка з сталінкою) або в середньому — по всіх будинках міста. Але, як повідомили нам у прес-службі КМДА, у столиці, приміром, планують порівнювати аналогічні будівлі, а не виводити середні показники по всьому місту, так як новобудови утеплені набагато краще, ніж старі будинки. У підсумку за методикою розрахунку «по-середньому» може вийти, що в хрущовках без лічильника тепла рахунку виявляться навіть менше, ніж в хрущовках з лічильником.
«Сьогодні» прикинула, як приблизно може змінитися суми в платіжках за опалення, порівнявши рахунки за жовтень 2016 року в двох приблизно однакових будинках в Києві: на вул. Червоноткацькій, 24 (40 кв. м, 334 грн за лічильником тепла), і на вул. Миколайчука, 13 (40 кв. м, 920 грн за нормами). Як видно, якщо оплату перерахують за постановою Кабміну, жителі вул. Миколайчука можуть заплатити в 2,75 рази, або майже на 600 грн, менше.
ЕКСПЕРТИ. Ряд фахівців називають рішення не цілком допрацьованим, так як воно не стимулює українців економити енергоресурси. «Норму про 50%-ном оснащення житлового фонду лічильниками треба скасувати, інакше половина України буде переплачувати», — вважає екс-міністр ЖКГ, голова Спілки власників житла України Олексій Кучеренко. А експерт Олександр Семченко каже: неврахування лічильників сповільнить їх установку в старому житлофонді (в новому прилади відразу обов'язкові): «Не буде сенсу витрачатися на лічильник, його охорону, повірку, експлуатацію, якщо без нього платити треба стільки ж».
З початком отопсезона половина українських сімей, або 7 млн осіб, що отримують субсидії, повідомила прес-служба Мінсоцполітики. А вже за підсумками жовтня їх кількість може зрости до 9,5 млн чол. За словами міністра соцполітики Андрія Реви, середній розмір держдопомоги в отопсезон складе 2000 грн. Рік тому субсидії отримували 5,5 млн сімей, а середній її розмір становив 1300 грн. Найбільше таких сімей у Сумській (58,6%) та Тернопільській (52,5%) областях, найменше — в Одеській (13,5%) та Києві (20,1%). Експерт Олександр Охріменко каже, що в наступному отопсезоне держдопомогу у багатьох сімей відберуть або зменшать, так як з січня 2017 р. вдвічі (до 3200 грн) зросте мінімальна зарплата.
Решта новин