Центральна виборча комісія (ЦВК) пропонує виділити з державного бюджету майже чотири з половиною мільярди гривень на парламентські і президентські вибори в 2019 році. У ЦВК відразу ж пояснили цю величезну цифру тим, що за останні роки ціни на всі послуги зросли.
На що планують витратити цю суму і чому в передвиборний період всі необхідні товари купуються без тендерних процедур, розбирався "Апостроф".
Так ЦВК, яка досі не оновилася, вирішила не сидіти склавши руки. І вже зараз почала підготовку до президентських і парламентських виборів 2019 року. Перший крок – підрахунок витрат на забезпечення виборчого процесу. Згідно з підрахунками ЦВК, на вибори президента з бюджету потрібно виділити майже 2,4 млрд грн, а на парламентських – приблизно 2 млрд грн. Загальна сума, яку запитують у Центрвиборчкомі, практично рівнозначна всім витратам України на забезпечення охорони здоров'я протягом першого півріччя 2018 року (5317,3 млн грн).
"Наші пропозиції щодо бюджетного фінансування виборчого процесу формувалися, виходячи з норм закону. Ми не брали цифри зі стелі. У законі розписані ті чи інші процедури, які передбачають фінансування. Наприклад, ми формуємо окружні та дільничні виборчі комісії (ОВК і ДВК). Нам потрібно сплатити заробітну плату їх членам, залученим спеціалістам. Необхідно забезпечити комісію всім необхідним: канцелярським приладдям, зв'язком, транспортом і так далі", - розповів "Апострофу" заступник голови ЦВК Андрій Магера.
На президентські вибори Фонд оплати праці, на думку членів ЦВК, повинен скласти близько 1,5 млрд грн. Ця сума ділиться на два тури виборів. На парламентські витрати трохи менше – 1,1 млрд грн.
Виходячи зі своїх розрахунків, у ЦВК пропонують за час проведення загальнонаціональних виборів витратити на:
- купівлю канцелярії – 85,2 млн грн;
- оплату послуг зв'язку для членів комісій – 62 млн грн;
- надання транспорту для членів комісій – майже 200 млн грн;
- виготовлення вивісок, печаток для ОВК та ДВК – 24 млн.
"Крім того, з держкоштів оплачується агітація кандидатів (і на парламентських, і на президентських виборах, - "Апостроф") на телебаченні, радіо, в пресі", - зазначає Магера. На це піде близько 37,5 млн грн.
У ЦВК звертають увагу – ці суми є тільки на папері. У реальності їх може і не бути. Кабінет міністрів, який займається формуванням держбюджету на 2019 рік, цілком може урізати витрати на вибори.
Тим не менше, крім вельми вражаючих сум, закладених в проект Центрвиборчкому, виникло ще одне важливе питання: хто і як буде оприбуткувати ці кошти? Справа в тому, що оплату всіх послуг у ході виборчого процесу можна буде проводити без тендерних процедур. Приміром, члени ОВК зможуть самостійно вирішувати, у кого купувати канцтовари і з ким укладати договір про надання транспортних послуг. Фактично вони отримують повну свободу дій за розпорядженням держкоштами. І це незважаючи на те, що в Україні є працююча система ProZorro...
Справа в тому, що українське законодавство дозволяє співробітникам виборчих комісій не відволікатися на тендери. "Закупівля товарів, оплата робіт, послуг для підготовки і проведення виборів Президента України під час виборчого процесу здійснюються виборчими комісіями за рахунок коштів Державного бюджету України без застосування тендерних (конкурсних) процедур в порядку, встановленому Центральною виборчою комісією", - йдеться у законах про вибори президента і народних депутатів.
Магера запевняє, що якщо б не було цієї норми, ЦВК просто не встиг би провести необхідні процедури закупівлі до, наприклад, президентських виборів, які відбудуться 31 березня. Він пояснює це тим, що держбюджет буде прийнятий під кінець грудня, але необхідні кошти будуть виділені пізніше. І часу на проведення відповідних процедур через ProZorro вже не залишається.
Цікаво, що про цю крамольну деталь розподілу коштів в ручному режимі не знав навіть заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов - головний лобіст відкритих держзакупівель.
"Норми про можливість обійти тендер немає в самому законі "Про публічних закупівель". Тому ЦВК не повинен порушувати законодавство", - заявив Нефьодов "Апострофу". За його словами, якщо закон про тендери прийнятий пізніше, ніж закон про вибори, то він повинен бути в пріоритеті. Зазначимо, що подібні судження чиновника з Кабміну є спірними - кожен закон в Україні обов'язковий до виконання безвідносно до часу його прийняття. Склалася ситуація, схоже, яка демонструє наявність серйозної юридичної колізії. Але Нефьодов з цим не згоден.
Він попередив ЦВК, що будь-які закупівлі без тендерів – це кримінал. У комісії апелюють до закону про вибори президента і ВР. "Або хай нам пояснять процедуру в такому випадку", - відреагували в ЦВК на заяви Нефедова, додавши, що вони не ігнорують тендеру, коли цього вимагає закон.
У Верховній Раді схиляються до позиції Центрвиборчкому. "Щоб провести тендерну процедуру, необхідно час і знання у членів комісій для проведення тендерів. За місяць до виборів вони просто не встигнуть їх провести. Може хтось і купить канцтовари у свого кума. Але, щоб ви розуміли, у селах та райцентрах вибір постачальників послуг невеликий. Може якісь зловживання. Але їх виявляти повинен Держфінмоніторинг", - прокоментував "Апострофу" нардеп від "Блоку Петра Порошенко", а в минулому голова правління "Комітету виборців України" Олександр Черненко.
Представник провладної коаліції додав, що в цій ситуації "ніякої проблеми не бачить".
Поки ж одні політики закривають очі на суперечливе законодавство, а інші сперечаються про те, який закон у нас пріоритетний, чотири з половиною мільярди гривень з високою часткою ймовірності підуть у ЦВК та ОВК, де "розпиляні" на розсуд кожного, хто матиме до них доступ...
Решта новин