Учора у Національному банку України відбувся брифінг, на якому правління НБУ розповіло про рішення монетарного комітету. Основні з них – збереження облікової ставки на рівні 22% і часткове зняття валютних обмежень. При цьому в регуляторі все ще вірять в те, що інфляція не перевищить раніше декларовані 12%, незважаючи на активні девальваційні процеси.
«Правління НБУ вирішило залишити облікову ставку на рівні 22% річних. Подальше проведення стриманої грошово-кредитної політики спрямоване проти несприятливого впливу, яке на українську економіку можуть мати внутрішня політична нестабільність і турбулентність у світовій економіці», – так пояснюють у Нацбанку своє рішення. І додають, що утримують процентні ставки на незмінному рівні заради досягнення мети зниження споживчої інфляції до 12% на кінець 2016 року, і 8% – на кінець 2017-го».
В рамках політики інфляційного таргетування Нацбанк вважає своєю задачею не підтримання стабільного курсу національної валюти, а утримання інфляції на рівні до 12%
Втім, враховуючи останнє ослаблення національної валюти до 27 грн/$1, зниження облікової ставки від центробанку ніхто і не очікував. Незважаючи на те, що ще в кінці 2015 року регулятором декларувався середньорічний курс гривні в коридорі 24,1-24,4 грн/$1, сьогодні апелювати до цих значень немає сенсу. В рамках політики інфляційного таргетування Нацбанк вважає своєю задачею не підтримання стабільного курсу національної валюти, а утримання інфляції на рівні до 12%.
У даному контексті викликає здивування те, що регулятор бачить слабку залежність між девальвацією та інфляцією. «Посилення напруги на валютному ринку, яке спостерігалося в січні-лютому 2016 року, несуттєво вплинуло на рівні інфляції. Завдяки діям Національного банку, спрямованих на згладжування надмірних коливань обмінного курсу, знецінення гривні відбувалося поступово, що призводило до обмеженого впливу на рівень інфляції», – сказано в прес-релізі НБУ.
У той же час «повзучий» ефект девальвації не може не позначитися в майбутньому на рівні цін. Складається враження, що нинішні меседжі щодо інфляції декламуються швидше в пропагандистських цілях – навряд чи це озвучення реальних макроекономічних сценаріїв. Прогнози екс-колег правління НБУ вже давно відрізняються від прогнозів офіційних осіб регулятора.
Та й у факторах, які, на думку Нацбанку, будуть стримувати інфляцію, складно побачити позитив. «Подальшого зниження інфляції в 2016 році будуть сприяти, насамперед, низькі темпи економічного зростання, що стримає відновлення споживчого попиту», – зазначили в НБУ.
А адже безпосередньо економічного зростання і став заручником монетарної політики. «Пригнічення внутрішнього попиту в умовах втрати зовнішніх ринків і зниження цін на товари традиційного експорту веде до падіння і зупинки виробництва, в тому числі експортно-орієнтованих, і до скорочення робочих місць. Відповідно зростає імпортозалежність, що в умовах дефіциту платіжного балансу та фіскального балансу сектора державного управління призводить до девальвації та інфляції», – пояснює президент Економічного дискусійного клубу Анатолій Максюта.
Спроби утримати інфляцію шляхом стиснення грошової маси швидше приведуть до подальшого падіння промисловості та експорту через фінансовий голод, вимивання коштів у населення і зниження споживчого попиту
Іншими словами, внаслідок інфляції зменшилися реальні доходи населення. Це, в свою чергу, пригнічує попит, призводить до неплатоспроможності як підприємств, так і громадян, а також – до відпливу працездатного населення за кордон.
На питання щодо очікуваної 12%-вої інфляції Валерія Гонтарєва в четвер відповіла, що регулятор склав свій консенсус-прогноз ринку, дорівнює 13,4%. «На відміну від аналітиків, у Центрального банку є можливість вплинути на прогноз. Природно, що прогноз НБУ трохи нижче, ніж консенсус», – пояснив заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб. Однак навіть 13,4% сприймаються багатьма експертами як малоймовірний показник.
Приміром, група ICU нещодавно поліпшила свої інфляційні прогнози на 2016-2017 роки, які, тим не менш, суттєво відрізняються від озвучених Нацбанком. «У 2016 році інфляція прогнозується на рівні 19% замість 29%, у 2017 році – 11% замість 19%, а в 2018-му – 8%», – говориться в повідомленні групи.
В ІК Concorde Сapital раніше прогнозували інфляцію на рівні 16%. Але враховуючи останні події на валютному ринку, вже готові цей прогноз скорегувати. «Наші аналітики в останньому макропрогнозі давали 16%, але ми вже розуміємо, що його треба переписувати десь на 20%, тому що це виглядає більш реалістично в нинішніх умовах. Головний чинник – девальвація. Гривня жваво дійшла до 27,0, чого ще кілька місяців тому ніхто не очікував. Зараз відкат до 26,0, але чекати, що це довго триватиме, складно», – вважає начальник відділу по роботі з борговими інструментами на локальному ринку Concorde Capital Юрій Товстенко.
З огляду на триваючу девальвації досить неоднозначно виглядає нарощування Нацбанком золотовалютних резервів: з початку 2016 року вони збільшилися на $238 млн. Незважаючи на те, що на початок року рівень ЗВР ($13 млрд) хоча і відставав від затвердженого спільно з МВФ плану, він відповідав більш ніж двом місяцям імпорту. А скупка валюти на тлі девальвації багатьом дала сигнал у тому, що в утриманні гривні НБУ не особливо зацікавлений – і припущення скептиків щодо 30 грн/1$ цілком реалістичні.
І є підстави вважати, що саме з-за цього на декларованому рівні утримати інфляцію НБУ не зможе. «Подальша девальвація гривні призведе до зростання інфляції, оскільки економіка дуже відкрита, і продовжує відкриватися. Особливо це стосується енергоносіїв і промислових інвестиційних і споживчих товарів, які в переважній більшості імпортуються. Вони створюють ланцюгову реакцію, оскільки переносять свою збільшену (внаслідок девальвації гривні) вартість на витрати інших виробників, які закладають їх у ціну», – констатує Максюта.
За його словами, саме тому будь-яке ослаблення національної валюти відразу, або з певним лагом, переноситься на зростання цін для споживачів або виробників. «Ми це чітко бачимо на прикладі 2015 року, коли не вдалося втримати ні курс, ні інфляцію», – нагадує експерт.
Якщо курс опуститься до більш ніж 30 грн/1$, річний індекс споживчих цін може піднятися до 19-20%
Аналітики попереджають, що спроби утримати інфляцію шляхом стиснення грошової маси швидше приведуть до подальшого падіння промисловості та експорту через фінансовий голод, вимивання коштів у населення і зниження споживчого попиту. За розрахунками експертів, якщо курс опуститься до більш ніж 30 грн/1$, річний індекс споживчих цін може піднятися до 19-20%.
На думку Максюти, утримання інфляції і девальвації сьогодні більшою мірою залежить від правильної промислової та інвестиційної політики, ніж від монетарної. Варто зазначити, що на додаток до далеко не ідеальною монетарної політики сьогодні на гривню тиснуть і політична нестабільність, і відсутність чітких перспектив подальшого співробітництва з МВФ, які б дали ринку хоч якісь позитивні сигнали.
Решта новин