Гроші та бізнес

Національний банк України визначив ознаки здійснення банком ризикової діяльності, в тому числі у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Більше того, значно посилені санкції, які Нацбанк зможе застосувати в разі недотримання вимог.

Про це йдеться в прийнятому правлінням НБУ постанові № 778 "Про внесення змін у деякі нормативно-правові акти Національного банку України", повідомляє прес-служба регулятора.

"Це постанова спрямована на боротьбу зі схемними і шахрайськими діями. Серед інших новацій документа — покладення на банк обов'язку довести, що в діях клієнта або банку немає ознак здійснення ризикової діяльності. Крім того, значно посилені санкції за недотримання вимог", — зазначив директор Департаменту фінансового моніторингу НБУ Ігор Береза.

Постановою також визначено перелік ознак здійснення банком ризикової діяльності, в тому числі у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Так, до ознак віднесені, наприклад:

- здійснення банком операцій (прямо або побічно), які не мають очевидної економічної доцільності (сенсу);

- здійснення непрямого кредитування пов'язаних з банком осіб;

- невключення до переліку пов'язаних з банком осіб, які мають ознаки пов'язаності з банком, та з якими банк здійснює операції прямо чи опосередковано;

- здійснення операцій з цінними паперами, що мають ознаки фіктивності;

- використання банком фінансових інструментів, що призводить до штучного поліпшення фінансового результату банку або викривлення його звітності;

- дострокове повернення строкових коштів, залучених від пов'язаних з банком осіб;

- одноразове грубе або систематичне порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу.

Ознаками вчинення банками ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу, зокрема, можуть бути:

- проведення клієнтами фінансових операцій, що не мають очевидної економічної доцільності (сенсу);

- участь банку (надання банком послуг) у проведенні фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що метою їх здійснення є висновок капіталів, легалізація кримінальних доходів, ухилення від оподаткування і т. п. (зокрема пов'язаних зі зняттям готівки, переказом коштів за кордон, купівлею-продажем цінних паперів тощо);

- проведення банком або клієнтами банку фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення від виконання вимог і обмежень, передбачених банківським валютним законодавством, законодавством з питань фінансового моніторингу;

- нездійснення банком достатніх заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму;

- невикористання банком права відмовити в проведенні клієнтами банку регулярних фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є використання послуг банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення або вчинення іншого злочину;

- здійснення банком або клієнтами банку фінансових операцій з використанням втрачених, викрадених, підроблених документів;

- здійснення фінансової операції клієнтом, який є публічним діячем, особою, близьким або пов'язаної з публічним діячем, з яким (якою) банк не має документально підтверджених відомостей щодо джерел походження коштів (активів, прав на такі активи), достатніх для підтвердження його (її) реальних фінансових можливостей проводити або ініціювати проведення відповідної фінансової операції;

- подання банком Національному банку недостовірної інформації/документів/висновків.

Додатково Постановою визначені заходи впливу, що Національний банк України застосовуватиме за здійснення банком ризикової діяльності.

"У Національного банку нульова толерантність до шахрайських дій і залучення банків до проведення схемних операцій, — зазначив Ігор Береза. — Якщо це відбувається, повинні бути покарані як особи, які здійснювали шахрайські дії, так і фінансові установи, які це допустили. Ми отримали більш широкий перелік санкцій, які можуть бути застосовані — від обмеження операцій до накладення штрафу в розмірі до 1% від статутного капіталу".

Раніше, за підсумками трьох кварталів 2015 року банківська система України (без обліку неплатоспроможних банків) показала збиток 69 млрд гривень. Сума збитків банків, в яких працює тимчасова адміністрація, склала 25,5 млрд гривень.