23.03.2017 р. Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями" (далі – за текстом – Закон про печатки).
Згідно з пояснювальною запискою до раніше поданого законопроекту № 4194 від 10.03.2016 Закон про печатках спрямований на підтримання стабільності цивільного обороту та зменшення кількості спорів, які можуть виникнути у зв'язку з невизначеністю правового статусу відбитка печатки. Автори законопроекту №4194 пояснили його важливість, необхідністю викорінити з практики сприйняття відбитка печатки як докази наявності повноважень у особи, яка підписала документ.
На думку авторів законопроекту №4194, вимоги наявності відбитка печатки на документі є бюрократичною перепоною, пишуть Українські Новини.
Але чи це так? Невже до прийняття запропонованих змін законом господарські правовідносини були не стабільні, і така нестабільність приводила до суперечок у зв'язку з невизначеністю правового статусу відбитка печатки, а суб'єкти господарювання "страждали" від проставляння печатки на документах?
Використання печаток суб'єктами господарювання було спрощено ще в 2014 році після прийняття Закону №1206-VII "ПРО внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу".
З квітня 2014 р. для виготовлення печаток отримання будь-яких документів дозвільного характеру не потрібно, і суб'єкт господарювання самостійно визначає, потрібна йому печатка чи ні. Обов'язковість скріплення угоди печаткою визначалася за письмовою домовленістю сторін.
З одного боку, використання печатки в господарській діяльності був наданий добровільний статус.
Але з іншого боку, беручи до уваги практику діловодства, з метою хоч мінімальної захисту своїх інтересів, суб'єкти господарювання від печаток не відмовилися, а продовжували їх використовувати як в договірних відносинах, так і у взаємовідносинах з державними органами, підтверджуючи повноваження особи, яка підписала документ.
Згідно із Законом печатки надано статус обов'язкового атрибуту документа. Введена відповідальність посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування за вимоги проставити печатку на документі, вимога про наявність печатки на документі виключено на підставі деяких законодавчих актів.
Подібне, на мій погляд, призведе до зловживань з боку "ненадійних" суб'єктів господарювання.
Відсутність обов'язку застосовувати друк, на мою думку, значно вплине на кількість суперечок і судових розглядів, зважаючи на підвищення можливості зловживання "ненадійними" суб'єктами господарювання або іншими особами правилами до підписання тих чи інших документів. Варто звернути увагу, що документи можуть стосуватися не лише господарської діяльності, а і, наприклад, власності суб'єкта господарювання.
Звичайно ж, подібні зловживання можливі були й раніше. Але, раніше, повноваження підписантів гарантувалися, нехай і мінімально, відбитком печатки на документі.
Прийнятий Закон про друк, після вступу його в силу, може привести:
- до підвищення випадків заволодіння майном суб'єкта господарювання шляхом шахрайства;
- до підвищення випадків рейдерських захоплень бізнесу;
- до неможливості державних органів, органів місцевого самоврядування упевнитись у правомірності підписаного документа;
- неможливості упевнитися дійсно суб'єкт господарювання брав те чи інше рішення, а той чи інший документ підписаний повноважною особою;
- повноваження в судах будуть підтверджуватися довіреністю від юридичної особи, підписаної повноважною особою. Існує досить високий ризик, що в суд будуть подаватися довіреності, підписані неповноважною особою або підписані від імені повноважного особи іншою людиною;
- у судах може значно збільшитися кількість спорів з участю юридичних осіб, які взагалі не будуть знати про таких суперечках і що їх інтереси представляє якийсь представник;
Як же бути суб'єкту господарювання, який хоче хоч якось захистити свої інтереси від діяльності "ненадійних" контрагентів?
У бізнесі дуже ризиково покладатися на надійність, благородство і не зловживання своїми правами контрагентами.
Завжди, щоб уникнути ризиків, пов'язаних з визнанням угоди недійсною, такою, що не відбулася, щоб уникнути випадків безпідставної втрати майна та/або обмеження прав, будь-який юрист зобов'язаний рекомендувати своєму клієнтові перевіряти, в першу чергу компетенції особи, яка буде підписувати ту або іншу операцію.
У ситуації, коли угоди будуть підписуватись без проставлення печатки, юристи повинні більш пильно перевіряти повноваження контрагента і на таку перевірку може бути витрачено не один день.
Рекомендується всі угоди, здійснювані в письмовому вигляді засвідчувати нотаріально. При нотаріальному посвідченні угоди, "ненадійним" суб'єктам господарювання буде складніше "проявити" себе. Крім того, на нотаріусів покладається відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок незаконних дій або допущеної недбалості при вчиненні нотаріальної дії. Покладений на нотаріуса відповідальність додатково забезпечить захист прав та інтересів суб'єкта господарювання, якщо такі права та/або інтереси порушені.
Решта новин