Про це йдеться в п'ятничної телеграмі Нацбанку №25-02002/101317 («Про використання індикаторів підозрілих фінансових операцій»), якою встановлюються додаткові вимоги до чотирьох типів операцій: купівля валюти для подальшого перерахування за кордон, переклад в іншу країну є на рахунку ВКВ, відправка за кордон гривні та отримання закордонних кредитів або поворотної фінансової допомоги.
Якщо раніше для купівлі валюти на міжбанку, банк запитував у компанії документи за контрактом, під який відбувається придбання, то тепер він почне збирати додаткову інформацію про самому підприємстві і його роботі.
«Потрібно буде запитувати відомості про обороті підприємства, його податкову декларацію, баланс з відміткою податкової. Все це повинно аналізуватися у фінустанові і зіставлятися з обсягами операцій. Якщо, наприклад, з'ясується, що оборот компанії становить $5 млн., а вона хоче купити $10 млн., то їй, швидше за все, буде відмовлено у проведенні операції», — навів приклад директор департаменту казначейства Євробанку Василь Невмержицький.
Офшори і Балтика на окремому рахунку
Ще жорсткішими будуть перевірятися платежі, що направляються в офшорні юрисдикції, а також в країни Балтії — вимоги по них Нацбанк прописав окремо. Зобов'язавши банкірів не просто запитувати інформацію про відправників грошей в цих напрямках, але і збирати максимум даних про одержувачів коштів.
Фінансисти не мають право здійснювати платіж, поки не дізнаються, хто є кінцевим власником (власниками) компанії-одержувача українських грошей — у них повинні бути копії всіх правовстановлюючих документів. А також податкові декларації цих компаній, з документами про походження коштів. При цьому наш відправник грошей повинен буде довести економічну доцільність операції з офшорною компанією або балтійським підприємством.
Наприклад, чому він купує рибу по $520 за тонну в Латвії, а не у Фінляндії за $480.
Ще в окрему категорію НБУ відніс платежі українських імпортерів, які завозили товари більше 2 років тому (митної декларації), а платити за них вирішили тільки зараз. Щоб відправити гроші за кордон, їм також доведеться документально доводити економічну доцільність такої операції, та надати фінансовий звіт на останню звітну дату, що підтверджує наявність кредиторської заборгованості, і документ з інформацією про джерела походження коштів компанії.
«Банку потрібно чи не в кожному випадку аналізувати правочину, за яким купується і відправляється валюта. Його працівники повинні розбиратися в усьому. Завозить компанія, наприклад, банани в Україну, і ми повинні не тільки отримати у неї всю документацію на цю поставку з'ясувати, як це узгоджується з діяльністю підприємства (може до цього вона майки імпортувала, а тут раптом банани почала возити), але і зрозуміти економічну доцільність угоди. З'ясувати, скільки зараз банани і зрозуміти, чому постачальник везе їх не Марокко, а, скажімо, з Індії, хоча це дорожче. Тобто нам потрібен доступ до постійно оновлюваних баз даних, і експерт цього ринку», — зазначив Василь Невмержицький.
Доведеться декларувати всі
Під жорсткий контроль банкіри, за новим документом, зобов'язані взяти всі перерахування пересічних громадян на суму понад $150 тис. Крім договору, за яким перераховуються гроші (наприклад, договору з медичним або навчальним закладом), людині для великого платежу потрібно надати копію своєї останньої податкової декларації та доходи, а також майнової декларації — ймовірно, нацбанківці хочуть таким чином змусити людей активніше декларувати свої доходи і активи. Особливо тих, хто робить великі покупки за кордоном (квартир, будинків, землі), та ніяк не може обійтися без безготівкового переказу коштів. А також тих, хто готується виїхати на ПМЖ.
Крім цього від українця потребують документ, що підтверджує його джерело доходу — зазначена в ньому сума не може бути менше тієї, яка вирушає за кордон.
У випадку з фізособою також доведеться обґрунтовувати економічну доцільність закордонного платежу. Наприклад, у випадку із закордонним лікуванням доведеться довести, чому було обрано лікування однієї берлінській клініці за $200 тис., коли в лікарні по сусідству точно такий же курс коштує $120 тис. І надати інформацію про медустанові.
«Підвищені вимоги будуть застосовуватися лише до великих перерахуваннями — понад $150 тис. Невеликих перекладів все це не торкнеться. Так що для людини, яка за допомогою Western Union або MoneyGram перекладав $300 і не відкривав для перерахувань рахунку, нічого не зміниться», — запевнив член правління Промінвестбанку Владислав Кравець.
Довго і дорого
Загальна мета посилення правил купівлі валюти та її перерахування очевидна — Нацбанк перекладає на фінустанови відповідальність за вчинені перерахування. Вони більше не зможуть, не вникаючи в діяльність клієнтів, на автоматі перераховувати кошти. Адже якщо якийсь із перекладів здасться підозрілим НБУ, то не тільки нарахує штраф, розмір якого може досягати 1% капіталу, але і позбавить ліцензії.
Тому під закордонні перерахування почнуть запитувати в рази більше документації. Та виконувати їх стануть вже не так швидко, як раніше: день у день гроші йти не будуть. В банках з'являться фахівці, що вивчають купу документів, які тепер будуть вимагатися і у людей, і у компаній, і їм потрібен час на аналіз.
«Думаю, це буде сповільнювати переказ коштів мінімум на 2-3 дні. Це, якщо надані всі документи і до них немає питань. Додатковий час буде потрібно для вивчення та сфери діяльності клієнта в цілому та його операції зокрема. Гроші швидко ходити перестануть. Та й самі перекази стануть дорожче, оскільки спричинять додаткові витрати банків (на бази даних і персонал). Наскільки саме — складно сказати», — зазначив Невмержицький.
На поточний момент банки по-різному стягують плату за закордонні платежі з рахунку на рахунок. Одні працюють по фіксованій платі: від $50 до $100 за перерахування. А інші комісії — 1-2% суми.
Решта новин