З осені світло в будинку для багатьох українців може стати розкішшю.
З 1 вересня почали діяти нові тарифи на електроенергію. Згідно їм, громадянам доведеться платити за рахунками, в середньому на 25% більше, ніж до подорожчання.
Наприклад, найпоширеніша група споживання (з місячним витратою електроенергії від 100 кВт год до 600 кВт год) збільшить свої витрати з 0,99 грн. до 1,29 грн. за кожен кіловат енергії, спожитий понад 100 кВт ч.
Це передостаннє підвищення тарифів в рамках запланованого у п'ять етапів (останній призначений на 1 березня 2017 року) доведення вартості енергії до економічно обґрунтованого рівня. У той же час деякі експерти вважають, що уряд буде змушений і далі підвищувати вартість енергоресурсів.
Гасіть світло
За словами співголови Фонду енергетичних стратегій Дмитра Марунича, підвищення тарифів на електроенергію було необхідним, щоб вирішити так зване "перехресне субсидування", коли за рахунок більш високих тарифів для промисловості держава компенсувало низьку вартість електроенергії, що відпускається населенню.
За його словами, в 2013 році обсяг такого субсидування досягав 30 млрд грн. І прийняте в 2015 році рішення про приведення плати за світло для населення до економічно обґрунтованого рівня переслідувало нібито благу мету – платити реальну ціну за спожитий ресурс.
"В результаті тарифи повинні піднятися в 3,6-3,8 рази за два роки в п'ять етапів. Але в 2015 році, за даними регулятора – НКРЭКУ – обсяги перехресного субсидування досягли 44 млрд грн. Тобто, мета так і не була досягнута", – каже Дмитро Марунич.
Тому у Фонді енергетичних стратегій вважають, що в уряду не буде іншого виходу, як і дальнейше підвищувати тарифи не тільки в 2016 р., але і в наступні роки.
Як відзначає аналітик громадської організації "Публічний аудит" Тарас Галайда, саме по собі підвищення цін на електроенергію на чверть не так вже страшно.
"Особливо в порівнянні із зростанням цін на газ, опалення та гарячу воду, які вже відбулися. Наприклад, вартість гарячої води зросла в два рази. З початку опалювального сезону вартість 1 Гкал буде дорівнює приблизно 1,3 тис. грн. Тобто обігрів одного квадратного метра обійдеться в 34 грн. А тим, у кого немає лічильників, доведеться платити до 50 грн./кв. м", – розповідає Тарас Галайда.
Гірше, що зростання тарифів відбувається без збільшення доходів населення. Тобто, для оплати послуг ЖКГ доведеться урізати витрати на щось інше. Щоб не допустити масових неплатежів і погасити соціальне напруження, викликане зростанням "комуналки", уряд видає субсидії. Але, за словами Дмитра Марунича, це могло б спрацювати в короткостроковій перспективі, допомогти перечекати важкий період до того моменту, коли економіка почне відновлюватися, а доходи домогосподарств зростатиме.
Грошей не вистачить
Як зазначають в організації "Публічний аудит", нові правила надання субсидій свідчать, що витрати сім'ї на комуналку не повинні перевищувати 15% сукупного доходу. Виходячи з такої логіки, Тарас Галайда припускає, що на субсидії з початком опалювального сезону будуть претендувати близько 9 млн сімей проти нинішніх 6 млн.
"Щоб задовольнити всі запити, знадобиться витратити близько 160-170 млрд грн. Поки Мінфін хоче збільшити фінансування по цій статті в 2016 році до 40 млрд грн., а на наступний рік закласти 80 млрд грн.", – кажуть в "Публічному аудиті".
Тому, як припускають експерти, уряд постарається під будь-якими приводами відмовляти українцям в отриманні субсидій. Скажімо, влаштувавши перевірку всім одержувачам допомоги від держави на предмет правомірності такої підтримки.
"Наприклад, якщо у квартирі прописані діти пенсіонерів, то їх заробітки будуть враховані в загальному доході, навіть якщо діти живуть в іншому місті (і платять там свою "комуналку"). Крім того, в цьому році для безробітних удвічі збільшили умовний місячний дохід для розрахунку розміру субсидії – дві мінімальні зарплати. Тобто, вважається, що безробітні стали заробляти в два рази більше", – говорить Галайда.
Те ж саме стосується і здійснення покупок понад 50 тис. грн. Купивши щось більш - менш цінне, ви автоматично втрачаєте право на субсидію.
"Скажімо, при зміні автомобіля (навіть на більш дешевий) ціна "Таврії" чи "Жигулів" перевищить цей ліміт", – пояснює Тарас Галайда.
Решта новин