Гроші та бізнес

У цій справі фігурують чимало прізвищ публічних людей, які слідство поки розкривати не готове.

Та й вони самі не квапляться визнавати себе потерпілими, хоча числяться серед тих, на чиє ім'я підробляли паспорти та ідентифікаційні коди, за якими аферисти примудрялися забирати вклади збанкрутілих банків.

Слідство розглядає версію про те, що наведення шахраям давали у самих фінустановах. В рамках розслідування також перевіряється і можлива причетність до діяльності злочинної схеми працівників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

"Бізнес" на довірі

Коли в ЗМІ з'явилися перші повідомлення про те, що поліцією розкрита масштабна схема про розкрадання грошових коштів вкладників банків, почалася паніка. Зрозуміти людей можна. Враховуючи, скільки банків в країні впало і падає, ніхто не розумів, яку кількість в цій справі може виявитися постраждалих. А їх кількість постійно збільшувалася. Ми спробували розібратися в тому, як просувається розслідування цієї резонансної справи, затримані організатори і виконавці, і яка загальна сума збитку.

Як розповіли "Цензор. НЕМАЄ у Департаменті захисту економіки Нацполиции, основний кістяк цієї злочинної групи, включаючи організаторів, співорганізаторів та активних учасників, затриманий. Діяли вони наступним чином. Отримуючи списки вкладників банків, що лопнули з персональними даними, шахраї підробляли їх паспорти, вклеювали туди фотографії спеціально подысканных під ці цілі людей, а також виготовляли підроблені довідки про отримання платниками податків ідентифікаційних кодів. З цими липовими документами вони йшли до приватним нотаріусам, у яких, без відома вкладників, видавали від їх імені довіреності на розпорядження їх банківськими рахунками, у тому числі і на отримання готівки в сумах, що не перевищують 200 тисяч гривень, гарантованих державою у випадках визнання банку неплатоспроможним.

За словами старшого слідчого з особливо важливих справ Головного слідчого управління Нацполиции Руслани Сотникової, таким чином, шахраї заволоділи грошовими коштами в сумі, що перевищує 10 мільйонів гривень. Але цифра, по мірі розслідування, може змінитися, оскільки кількість потерпілих постійно зростає. Як з'ясувалося, банда діяла з травня по липень 2014 2016. На сьогоднішній день у матеріалах кримінального провадження вже є інформація по 500 епізодами, які на рахунку цієї злочинної групи. Попереду, звичайно, ще об'ємний пласт роботи: потрібно встановити і допитати людей, компенсаціями яких заволоділи шахраї, вилучити оригінали всіх підроблених документів, провести численні криміналістичні та економічні експертизи. Але систему, завдяки якій вони розкрадалися, поламати вдалося.

До речі, як виявилося, відрізнити підроблені паспорти від справжніх на око дуже складно. Ну, у мене точно не вийшло, як не придивлялася.

"Якісно робили. Відрізнити від справжнього паспорта непросто, - пояснює Руслана Сотникова. - Але нюанси все-таки є. Подивіться на фотографію і дату, коли виданий документ. Хіба в 1996 були вже такої якості фотографії? Так, і помада у жінок на фотографіях, виконаних начебто в різний період часу, одна і та ж. Тобто була ось ця спочатку, її відфотошопили трохи, змінили зачіску і одяг. Або ось, зверніть увагу. У деяких паспортах, якщо дивитися на сонце, можна побачити, що слово "Україна" йде зліва направо, а на наступній сторінці буде справа наліво. Вони, коли підробляли паспорт просто не в тому порядку прошили сторінки. Але, тут вже треба бути фахівцем, щоб помітити. Експертиза встановила, що велика частина підробок – хорошої якості".

Коли в руки оперативників потрапив перший липовий паспорт на ім'я одного з чиновників, що займає високий пост, вони місяць ретельно відпрацьовували інформацію, перевіряли бази даних і розшукували людини, чия фотографія була в ньому вклеєна. Але все-таки в підсумку на нього вийшли. Допоміг випадок і пильність одного з дільничних.

"У той день кілька учасників цієї групи приїхали знімати гроші, причому спонтанно, без узгодження з іншими. Нібито їм не вистачало на бензин, - розповідає начальник Управління протидії злочинності у фінансовій сфері та галузях економіки Департаменту захисту економіки Нацполиции Володимир Криволапов. – А касир відреагувала на паспорт, засумнівавшись у його достовірності, і натиснула на кнопку екстреного виклику поліції. Приїхала слідчо-оперативна група і місцевий дільничний. Він і написав у рапорті про громадянина, який перебував у цей момент біля відділення банку. Відпрацював сумлінно, щоб не упустити деталей. А на рапорт вже у свою чергу відреагували і ми. Далі, шляхом негласних оперативно-розшукових заходів, вийшли і на організаторів".

Затримані організатори та співорганізатори аж ніяк не налаштовані каятися і розповідати будь-які подробиці. Вони згадали, що шанують Конституцію і особливо 63 статтю, яка дозволяє не свідчити проти себе. Можливо, сподіваються, що довести їх причетність не вдасться.

Оформляючи паспорта на відомих людей, шахраї, судячи з усього, розраховували, що ті не захочуть привертати до себе увагу з-за 200 тисяч гривень. Розрахунок себе, в якійсь мірі, виправдав. Тому що багато хто просто відмовилися визнавати себе потерпілими. Посилаючись на те, що не хочуть брати участь у слідчих діях, так і зайвий розголос їм ні до чого.

Представляли їх інтереси, виступаючи в якості повірених, досить цікаві персонажі. Приміром, один з них – любитель спиртного, працював різноробочим на будівництві. Ще одна дама була раніше замішана в гучному скандалі, пов'язаному з виведенням валюти. Є судимі за крадіжки, незаконні операції з наркотиками і фіктивне підприємництво.

Ще один з фігурантів, фотографія якого була в більшості паспортів, - киянин, який працював охоронцем на ринку. Йому запропонували взяти участь у цій схемі в числі перших, а потім він вже залучав і своїх знайомих.

За свої послуги повірені в, середньому, отримували до 5 тисяч гривень, в залежності від соціального стану людини. За словами Руслани Сотникової, ці люди повинні нести відповідальність як співучасники, у тих випадках, коли вони достовірно знали про те, що використовувана ними довіреність - підроблена, виконували умисні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном і бажали настання злочинних наслідків. Більшість з повірених, вірили, що допомагають людям отримати компенсаційні кошти, і часто, не замислювалися над тим, що вкладнику банку необхідно було затратити набагато менше сил і засобів, щоб звернутися до Фонду гарантування вкладів або ж в певний банк-агент, який виготовляв виплати, замість того, щоб витрачати час і кошти для відвідування офісу нотаріуса, оплати нотаріальних послуг, підшукування через посередників повіреного і т. д.

Що стосується нотаріусів, які оформляли доручення, то законних підстав для того, щоб притягнути їх до кримінальної відповідальності, немає. Але більшу частину злочинів можна було б запобігти, постався до виконання своїх професійних обов'язків з належним рівнем відповідальності, вважає слідчий.

Враховуючи суспільний резонанс і кількість постраждалих від дій шахраїв, Міністерству юстиції не зайвим було б звернути увагу на проблему, яка викристалізувалася. І з одного боку забезпечити нотаріусам можливість перевіряти справжність документів через всі можливі існуючі реєстри (реєстр паспортів, реєстр померлих та ін), з іншого – зробити такі перевірки обов'язковими перед проведенням нотаріальних дій. Щоб при оформленні довіреностей, нотаріуси уважніше ставилися до самих довірителям, ретельно перевіряли, чи та людина до них прийшов. Адже нотаріус через реєстри бачить, які нотаріальні дії в своєму житті проводив явився до нього громадянин, до кого з колег-нотаріусів він раніше звертався, в якому місті, з якого питання. Це ж все легко перевіряється.

Гроші видавали навіть за померлих

Серед постраждалих від дій шахраїв – вкладники "Дельта Банку", "Златобанк", "Брокбізнесбанку", "Хрещатик", "Фінанси і кредит" і ряду інших.

Частина виплат здійснювалася через одне з відділень "Ощадбанку", де, як встановлено, у курсі того, що відбувалося були колишній керівник цього відділення і касир. Колишньому керівнику відділення банку пред'явлено повідомлення про підозру. Вона, за даними слідства, є активним учасником групи.

За словами Руслани Сотникової, в матеріалах справи фігурує більше 10 епізодів про те, що в очолюваному підозрюваної відділенні за підробленими документами були зняті гроші.

"Гроші отримували не лише у відділеннях "Ощадбанку", - розповідає Руслана Сотникова. – А та в банках-агентах, які визначав Фонд гарантування вкладів фізичних осіб".

У деяких ситуаціях шахраї з підробленим паспортом приходили самі в банк, не задіюючи повірених. Щоб не привертати увагу та не отримувати готівку в такій великій сумі, просили за безготівковим розрахунком перевести гроші на рахунок кого-небудь із своїх знайомих і вже через банкомат спокійно їх переводили в готівку.

Яким чином шахраї отримували персональні дані вкладників – це велике питання, на яке поки немає остаточної і повної відповіді. Але в матеріалах справи є докази, які вказують на те, що їх могли "зливати" працівники збанкрутілих фінустанов.

Це не звичайне розкрадання. Це розкрадання грошових коштів вкладників банків з використанням самої банківської системи. Тобто, без урахування тих нюансів, які знають тільки банківські співробітники, навряд чи схема буде так довго працювати. Докладніше в Нацполиции поки не коментують, посилаючись на інтереси слідства.

Не менше запитань і до Фонду гарантування вкладів, куди разом з довіреністю вирушали за чужими грошима проінструктовані громадяни. Чоловік, який виступав в якості повіреного, зі своїми документами звертався спочатку до Фонду, де писав відповідну заяву, докладав до нього підроблену довіреність, або її нотаріально завірену копію. Відповідно Фонд брав в обробку всі ці відомості, після чого повідомляли вже звернувся, ніби як повіреній особі, про те, в якому банку і в який період часу можна отримати гроші.

За словами Володимира Криволапова, від самого ФГВФО заяв не надходило. Цікаво, вони що, не розуміли, кому виплачують кошти?

Затримані, правда, спочатку розповідали щось про хакерську програмі, що викрадає особисті дані. Але вийшло якось непереконливо.

Серед іншого в одного з організаторів під час обшуку знайшли 50 підроблених паспортів громадян України, списки вкладників банків, чорнові записи про повірених, оригінали підроблених довіреностей і договорів про банківські вклади громадян і незареєстровану зброю. У нього ж, також печатки та штампи підприємств і державних установ.

"Ми встановили кількох співробітників банків, які пересилали інформацію по електронній пошті соорганизатору цієї схеми. До речі, її чоловік теж працював в одному з банків, який ліквідується, - розповідає Володимир Криволапов. – При обшуку у нього вдома знайшли 700 патронів, мисливський карабін, банківські картки".

Серед потерпілих - на сьогодні їх вже більше 100 людей - є і ті, у кого згорілий внесок був єдиним заощадженням. Немало в їх числі і літніх людей. Є й померлі, за підробленими документами яких теж отримували гроші.

НБУ, вводячи тимчасову адміністрацію в той чи інший банк, не втомлюється повторювати, що вкладами простих українців нічого не загрожує. Вони, мовляв, зможуть у будь-який момент отримати свої гроші, так як держава в особі Фонду гарантування, обіцяє вчасно і в повному обсязі повертати людям їх накопичення (якщо ті не перевищують 200 тисяч гривень). Разом з тим, вищеописана схема показує, що ніяким обіцянкам вірити не можна, а гарантії держави, за сприяння нечистих на руку співробітників фінустанов, перетворюються на порожні обіцянки.

Тетяна Бодня, для "Цензор. НЕТ"