У вересні в Україні підвищать мінімальну зарплату, пенсію, стипендію та проіндексують зарплати бюджетників. За інформацією міністра соцполітики Павла Розенка, у бік підвищення переглянуть більше 80 видів соцвиплат, що відчують на собі 12,5 млн громадян. До них, за розрахунками Мінсоцполітики, повинні додасться ще 3-4 млн осіб, зайнятих у недержавному секторі. Мінімальна зарплата з 1 вересня збільшитися з 1218 до 1378 грн, мінімальна пенсія – до 949 до 1074 грн. Виходячи з повідомлення Павла Розенка медики, в залежності від категорії, отримають надбавку у 300-450 грн, вчителя – від 470 грн до 605 грн.
За словами глави Мінфіну Наталії Яресько, підвищення соцстандартів було погоджено з МВФ. Цей крок не повинен призвести до виходу за межі граничного дефіциту держбюджету. Піти на такі заходи уряд зміг лише після досягнення домовленостей з кредиторами про реструктуризацію українського боргу, про що було оголошено 27 серпня 2015 року. Адже списання близько $3,8 млрд і відстрочка виплати решти 80% держборгу помітно знижує навантаження на державний бюджет України.
Зростання без грунту
В ідеалі підвищення соцстандартів має проводитися паралельно із зростанням економіки. Якщо динаміка негативна, а зарплати і пенсії підвищують, в держфінансах утворюється дірка, яку доводиться покривати за рахунок нових запозичень. Саме така політика уряду Азарова і привела Україну до переддефолтному стану навесні 2014 року. З цього моменту соціальні стандарти були заморожені, а споживчий кошик, за оцінками економістів, подорожчала приблизно на 80%. У підсумку за минулі півтора року утворився значний дисбаланс між динамікою доходів населення і зростанням цін. Вересневе підвищення соцстандартів, яке в середньому становить 13-14%, не компенсує втрати, а тільки трохи згладить негативний ефект. Адже, за останніми даними Держстату, реальні доходи українців в I кварталі 2015 року скоротилися на 24%.
Підвищення соцтсандартов, на яке зважилося уряд, ніяк не пов'язане з проходженням дна економічної кризи і відновленням зростання. Як зазначає заступник гендиректора "Кредит-Рейтинг" Ольга Шубіна, збільшення обсягів виробництва зараз демонструє тільки сільське господарство, а інші галузі лише уповільнюють скорочення. "Ситуація погіршилася в порівнянні з прогнозом, який робився при прийнятті бюджету і визначенні розмірів соціальних стандартів. Зокрема, з 5,5% до 8,9% погіршився прогноз падіння ВВП, з 27,6% до 46% збільшився прогноз інфляції – констатують в Економічному дискусійному клубі. Однак світло в кінці тунелю вже видно. Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь на 2016 рік прогнозує економічне зростання, який може початися вже в IV кварталі 2015-го. Принаймні, подальшого серйозного поглиблення кризи більшість опитаних Фокусом економістів не передбачає.
Підвищення соцстандартів у вересні 2015 року скоріше обумовлено соціальними і політичними факторами. На думку виконавчого директора "CASE-Україна" Дмитра Боярчука, основними передумовами для прийняття рішення стала стурбованість уряду зростаючим напруженням у суспільстві і можливим соціальних вибухів після чергового підвищення комунальних тарифів. Ще один стимул – місцеві вибори, напередодні яких партія влади зацікавлена хоч якось компенсувати зниження своїх рейтингів. За оцінкою експертів громадської організації "Економічний дискусійний клуб", поточне підвищення соцстандартів носить скоріше психологічний характер – з його допомогою людям показали наміри уряду щось робити з існуючим розривом між вартістю споживчого кошика і фактичними доходами.
На нові соцстандарти лише до кінця року уряду доведеться витратити додаткові 10 млрд грн. "Якщо порівняти виділяються на підвищення соцвиплат додаткові кошти з розміром бюджету України (475,93 млрд грн), нововведення не повинно стати для держфінансів критичним", – вважає Олександр Жолудь. Опитані Фокусом економісти впевнені, що додаткові кошти можна знайти, не вдаючись до емісії грошової маси. Директор IBI-Rating Ігор Андрусик вважає, що на даному етапі джерелом фінансування підвищення соцстандартів будуть кредитні кошти, а також ресурси, що вивільнилися після досягнення домовленості про списання частини боргу.
Правда, рекордні залишки коштів на єдиному казначейському рахунку України в 45,85 млрд грн, що дозволяють уряду провести індексацію, пояснюються зовсім не йде на поправку економікою. "Мінфін збирає більше коштів, ніж передбачено в бюджеті на 2015 рік. По-перше, це пояснюється зростанням надходжень від митних зборів на імпорт у зв'язку з девальвацією гривні. По-друге, з початком роботи з 1 липня системи електронного адміністрування ПДВ, що додатково дає близько 2 млрд грн щомісяця. По-третє, істотно меншим об'ємом відшкодування ПДВ бізнесу", – розповідає про можливе походження коштів для підвищення соцстандартів президент інвестиційної групи "УНІВЕР" Тарас Козак. Тому в 2016 році при відсутності економічного зростання держава навряд чи зможе перевиконати план по доходах без введення нових податків та посилення тиску на бізнес.
Примарний ефект
Більшість опитаних Фокусом економістів вважає, що ефект від підвищення соціальних стандартів буде ледь помітний. "Нововведення дозволить дещо покращити добробут окремих верств населення. Але так як зростання соцстандартів невисокий, порівняно з реальними темпами інфляції (близько 40% в цьому році. – Фокус), пожвавлення купівельної спроможності не відбудеться", – зазначає Ольга Шубіна з агентства "Кредит Рейтинг". На її думку, основний тягар з фінансування підвищення соцстандартів ляже на бізнес через проведеної фіскальної політики та необхідності підвищення мінімальної зарплати на тлі відсутності економічного зростання.
Дмитро Боярчук з "CASE-Україна" також не бачить у нововведеннях особливого позитиву: "Має місце досить помірна компенсація реального падіння доходів. Як на мене, це просто бравада. Але як додаткове джерело інфляції може спрацювати. Хоча на тлі зростання цін на 50% додаткові 1-2% вже нічого не вирішують". У той же час Тарас Козак з ІГ "УНІВЕР" не виключає, що викид додаткових фінансових коштів за рахунок підвищення соцстандартів допоможе трохи оживити економіку, адже незахищені громадяни напевно витратять ці кошти на споживання, а не на накопичення.
Всі новини