Багато українських банків на поточний момент не виконують вимоги Нацбанку зі збільшення капіталу, так що за найближчий рік може бути закрита до декількох десятків фінустанов.
Як повідомили UBR.ua в НБУ, станом на 1 березня 2016 р. капітали менше 120 млн. грн. мало 18 банків, від 120 до 300 млн. грн. — 53 фінустанови і від 300 до 500 млн. грн. — 12. На капіталізацію у банків залишилося зовсім небагато часу: мінімальна 120-мільйонне вимога фінансисти повинні виконати до 17 червня цього року, а збільшити капітали до 300 млн. грн. — до 11 січня 2017 р.
У Нацбанку не обіцяють підопічним ніяких поблажок, там впевнені, що збільшення капіталів банків — це гарантія стабільності системи. Тому збираються суворо стежити за виконанням вимог і вживати заходів щодо порушників.
"По-перше, докапіталізація зменшить ризики банків. Капітал призначений саме для абсорбування ризиків. Попередній графік збільшення вимог до капіталу був прийнятий півтора року тому, і враховував стан економіки на той момент. Поточний графік адекватний вже сьогоднішньої ситуації. По-друге, у багатьох малих банків низька якість капіталу", — пояснила UBR.ua позицію регулятора в. о. заступника голови Нацбанку Катерина Рожкова. І запевнила, що нарощування банками капіталів дозволить запобігти перетворення банків у фінансові піраміди.
"Банківський бізнес постійно розвивається, і ті, хто не в змозі встигнути за ринком, не може конкурувати за клієнтів. В результаті банки починають проїдати свій капітал, і залучати вклади під більш високі ставки не для кредитування, а для покриття операційних витрат. А значить, вимагати все більше і більше вкладів під зростаючі ставки — фактично, будувати фінансову піраміду", — уточнила Рожкова.
Правда, з цими доводами згодні далеко не всі, а багато хто просто вважають їх суперечливими і надуманими. І не тільки ті, хто любить нагадувати про нормально працюючих невеликих банках в США і в Європі: найчастіше вони спеціалізуються на кредитуванні малого і середнього бізнесу і населення. Але і ті, хто розуміє природу капіталізаційних вимог.
"Це викликано виконання вимог МВФ. Перший етап — зачистка банківської системи від сміття пройдена, і не безболісно: спричинила за собою недовіра з боку населення до банківської системи, але з іншого боку НБУ виконав дуже велику роботу, в тому числі розкрив структуру власності. Зараз починається другий етап, який повинен зменшити кількість банків шляхом злиття/поглинання або продажу тих банків, власники яких не готові вкладати свої гроші в розвиток бізнесу", — сказала нам директор фінансового департаменту РА "IBI-Rating" Анна Апостолова.
Як це працює
У банків є чотири варіанти для порятунку. Перший — сподіваються, що успішний розвиток бізнесу їх господарів дозволить їм за рахунок живих грошей збільшити капітали. "Це можуть бути вільні грошові кошти акціонерів, якими вони володіють і які вони готові влити в капітал для його відповідності вимогам НБУ", — уточнив UBR.ua голова правління банку "Михайлівський" Ігор Дорошенко.
Другий варіант — це залучення субординованого боргу. Тобто позикових коштів, які банк згодом буде частинами протягом 5 років віддавати своїм кредиторам з відсотками. По суті це кредит, який дозволено на певний час зараховувати в капітал. Найчастіше його виділяє власник банку, а іноді — просто дружні структури. "Починаючи з 2008 року багато банків для збільшення регулятивного капіталу залучали гроші власника на умовах субординованого боргу, тому у багатьох банків є можливість збільшення статутного капіталу за рахунок цих коштів", — зауважила Ганна Апостолова.
Третя можливість — це конвертація в капітал кредитних ліній, раніше відкритих акціонерами або партнерами. За словами нацбанківців, цей механізм використовується фінансистам найбільш активно з 2015 р.
З власниками найпростіше: по суті вони просто дозволяють своїм банкам не повертати раніше надані їм кредити. Найчастіше так чинять банки з іноземним капіталом — західні акціонери переписують в капітали кредити, які не стягнули зі своїх українських "дочок". Дещо складніше виглядає схема, коли залучається стороння структура, кредитовавшая цю саму "дочку" і не володіла її акціями. У цьому випадку, відбувається обмін кредитного боргу на акції банку. У нашій країні такий підхід практикував Європейський банк реконструкції і розвитку, який несподівано отримати великі пакети акцій у Райффайзен Банку Аваль та Укрсиббанк.
Четвертий варіант капіталізації зводиться до додаткової емісії акцій банку, яка викуповується новими акціонерами. Наприклад, відбувається продаж (повна або часткова) фінустанови більш заможному власнику. Це може бути просто структура або людина з грошима, а може бути й інший банк. І в цьому випадку відбувається злиття двох структур, а головне — двох капіталів.
Злиття або об'єднань в цьому році чекають, але зовсім трохи. "Поки не буде прийнято окремого законодавства щодо спрощення процедур злиття/поглинання, не думаю, що слід масово очікувати цих процесів на фінансовому ринку України", — підтвердила UBR.ua директор з ризиків Банку Кредит Дніпро Олена Домуз. І з нею погоджуються колеги. "Не думаю, що ми станемо свідками великої кількості угод по злиттю або поглинанню", — також сказав нам заступник голови Мегабанку Олександр Шипілов.
У Нацбанку запевняють, що відпрацювали механізм злиття і поглинань, і обіцяють оперативно його впровадити — влітку. Тобто після підведення першого раунду капіталізації — коли стане ясно, хто не виконав вимогу по 120 млн. грн., і повинен бути закритий.
Щоправда, навіть після цього залишаться питання. "Виникне багато питань, які необхідно буде вирішити вже при безпосередньому злиття. Наприклад, відповідність моделі ведення бізнесу між банками, стратегії банків, бачення подальшого бізнесу акціонерами, питання розподілу акціонерного капіталу і т. д. Відповідно, якщо всі вищеперелічені варіанти не реалізуються або будуть занадто витратними, то банки можуть прийняти рішення про ліквідацію", — вважає Ігор Дорошенко.
Інший важливий момент — хто ризикне об'єднатися з банком, який зовсім недавно міг вилетіти з ринку. "Згідно кластеризації банків, яку зробив НБУ в кінці 2015 року, на той момент ще в 3-ій і 4-ій групі банків тільки невелика кількість було визначено як "ринкові". А саме такі, можна припустити, можуть бути цікаві для нових потенційних акціонерів. Кептивні або схемні банки навряд чи знайдуть бажають для подальшого злиття як з точки зору їх перспектив на ринку, так і з точки зору бажання діючих акціонерів "впускати когось на свою кухню". Тому можливий обсяг злиттів і поглинань буде обмеженим", — зауважила Олена Домуз.
Хто залишиться
Найцікавіше — скільки банків реально зможуть скористатися тією чи іншою можливістю вижити і скільком все-таки доведеться покинути ринок. У Нацбанку поки налаштовані дуже оптимістично. Як повідомив там UBR.ua, поточні залишки на рахунках незареєстрованих капіталів можуть допомогти вирішити проблему з капіталом 14 банкам з капіталом до 120 млн. грн., 56 банкам з капіталами від 120 до 300 млн. грн., і 12 — від 300 до 500 млн. грн.
Куди більш критично налаштовані учасники ринку, які розуміють, що оцінки НБУ будуються на попередньому аналізі ситуації. Адже регулятор ще не провів стрес-тести усіх українських банків (за невеликі банки чиновники ще не бралися), і не знає до кінця всіх проблем своїх підопічних, хоча начебто і повинен був.
Саме в цьому і може виявитися проблема. Як показало тестування найбільших банків країни, від всіх з них у підсумку зажадали збільшень капіталів. Стала очевидною ключова проблема — недоформированные резерви. З'ясувалося, що багато фінустанов приукрашывали свої баланси, а коли стали очевидні їх реальні фінансові проблеми і потрібні були додаткові кошти на формування резервів у необхідних обсягах, їх просто не виявилося. Ось фінансистів і відправили за грошима до акціонерам — за капіталами.
Можна не сумніватися, що і менші банки зіткнутися з тим же самим. І далеко не всі зможуть вирішити проблему. "Більшість з дрібних недокапіталізованих банків будуть змушені піти з ринку. Потурання з боку НБУ зможуть отримати лише ті фінансові установи, які протягом цього року зможуть надати переконливі аргументи наявності зацікавлених інвесторів, охочих увійти в капітал банку, але не встигають це зробити в стислі терміни", — поділився з UBR.ua оцінкою гендиректор "Українського кредитно-рейтингового агентства" (UCRA) Станіслав Дубко.
Він вважає, що найболючішим стане не перший етап капіталізації, який банківська система повинна пройти цим літом, а початок наступного року. "Найскладнішим є другий етап, який передбачає різке (до 300 млн.) збільшення капіталу у вкрай стислі терміни (до січня 2017 року). Банки, які успішно пройшли цей етап, далі будуть мати значно більше часу для більш поступального збільшення капіталу", — підкреслив Дубко.
З огляду на стрес-тестування фінансисти дають два прогнозу: згідно з оптимістичним, до весни 2017 р. Нацбанк в рамках програми капіталізації прикриє близько 15 банків, за песимістичним — все 25-30. Нагадаємо, що за 2014-2015 рр. регулятор вже закрив майже 70 банків і на поточний момент в країні їх залишилося 111.
Другий шанс?
На поточний момент чиновники налаштовані рішуче наполягають на термінах дотримання строків капіталізації. Хоча, якщо вірити фінансистам, попутно ведуть переговори про можливі сприяння і відстрочки.
"Безумовно, акціонери банків зацікавлені у збереженні власного бізнесу, тому спроби відстрочки у програмах капіталізації банків є предметом переговорів з регулятором. Першим озвученими результатом таких спроб є перенесення строків за твердженням програм капіталізації першої і другої десятки банків на 1-2 місяці", — зазначив Ігор Дорошенко.
Фінансисти Не виключають і рішень по окремим структурам (зі збереженням загальних вимог для всієї системи). "Є професійна дискусія на цю тему. Ми бачимо чітку позицію з цього питання з боку регулятора. Можливо, при наявності чіткого плану капіталізації банку, з одного боку, і об'єктивних причин, які не дозволяють виконати вимоги у строк, з іншого, необхідно приймати особисті рішення в кожному конкретному випадку", — вважає Олександр Шипілов.
Перші підсумки капитализационной кампанії фінансисти збираються підводити до серпня. Від НБУ не очікують тотального відкликання ліцензій з капіталом менше 120 млн. грн. до 17 червня, як йдеться в його постанові. З одного боку, експерти нарікають на неповороткість Національного банку, який навіть за відверто проблемним банкам не приймає своєчасні рішення. А з іншого — на те, що регулятор, швидше за все, спробує пом'якшити удар по банківській системі, розтягнути в часі закриття недокапіталізованих банків.
Решта новин