Закон «Про реструктуризацію зобов'язань по кредитах в іноземній валюті» був скасований 27 січня. Раніше цей документ ветував президент.
Це – погані новини для українських позичальників, які сподівалися, що в разі прийняття закону вони зможуть реструктуризувати свої іпотечні кредити 2005-2008 років на вигідних умовах. Зате скасування закону стала гарною новиною для банків, які понесли б збитки при подібної реструктуризації.
Згідно з вимогами НБУ і МВФ, банки і так повинні постійно збільшувати свій капітал, а реструктуризація іпотеки призвела б до додаткових витрат для фінансових установ. Відзначимо, що мова йде насамперед про установи з іноземним капіталом – великих іноземних інвесторів, не допустити відходу яких розраховують і НБУ, і парламент, і президент.
Власниками найбільших портфелів іпотечних кредитів є банки з іноземним, європейським капіталом. Це Райффайзен Банк Аваль, що входить в австрійську групу «Райффайзен», ОТП Банк – донька угорського банку ОТР, що належить французькій BNP Baribas Укрсиббанк, Укрсоцбанк італійської Unicredit, проданий в січні ABH Holdings SA («Альфа Груп») з резиденцією в Люксембурзі.
Згідно з Базелем III, до всіх банків з європейської юрисдикцією застосовуються посилені вимоги щодо докапіталізації. Особливо жорстко європейський фінансовий регулятор дивиться на банки, що працюють в країнах Східної Європи, як Болгарія, Україна, Польща. Це вже стало причиною виходу з нашої країни деяких європейських банківських груп, і бажання піти – майже у всіх решти.
Ті, хто планують залишитися на ринку, тримають великі портфелі валютних кредитів та іпотеки. На 1 грудня 2015 року портфель кредитів, виданих фізособам у валюті, у всіх банків країни становив 75 млрд гривень. Іпотечний портфель (як гривневий, так і валютний) у банківській системі перевищував 77 млрд гривень.
Вважається, що основним супротивником масової реструктуризації боргів є МВФ. Проте ні з боку НБУ, ні з боку Мінфіну не було розумних пропозицій про вирішення цієї проблеми.
«НБУ від вирішення проблем іпотеки усунувся, тоді як треба було його шукати. Регулятор повинен був заздалегідь передбачити цю проблему. Якщо не регулятор, то, принаймні, Асоціація банків, – уточнює екс-член Ради НБУ Василь Горбаль. – Хоча іноземні банкіри, заходячи на ринок України, розуміли, куди вони заходили. Але компроміс необхідно шукати».
Банкіри визнають, що якийсь законодавчий рецепт все одно потрібен.
«Банку і клієнту треба знайти компромісне рішення щодо курсу, терміну реструктуризованого кредиту, процентної ставки в гривні, яке влаштувало б обидві сторони. В умовах кризи, при нинішній девальвації національної валюти, падінні цін на нерухомість, ми розуміємо, що без законодавчого врегулювання на рівні окремих гравців ринку вирішити проблему валютних кредитів буде вкрай складно», – пояснює заступник директора з питань простроченої заборгованості Укрсиббанку BNP Paribas Group Тарас Блощаневич.
На думку банкіра, банківська система, НБУ, НАБУ ініціюють ряд кроків у вирішенні даного питання. «Тільки держава своїми конкретними діями може допомогти вийти з ситуації, що склалася. При цьому не менш важливо враховувати інтереси тих громадян країни, які або не користувалися кредитами, або брали кредити в національній валюті. Так, прийняття економічно необґрунтованих законів може спричинити за собою збитки банківської системи і, як наслідок, неможливість частини банків виконати свої зобов'язання перед вкладниками. А це, в свою чергу, може негативно вплинути на економіку країни в цілому», – пояснює Блощаневич.
Він нагадує, що реструктуризація призводить до додаткових збитків, а оптимальна схема реструктуризації, яка б влаштувала і банк, і позичальника, досі не знайдена. Свій рецепт реструктуризації був в Угорщині, яка, до речі, теж співпрацювала з МВФ, прийнявши рішення реструктуризувати іпотеку. Однак цей варіант, на думку банкірів, Україні не підходить.
Цілий ряд причин, по яких угорський сценарій до України непридатний, озвучив голова правління ОТП Банку Тамаш Хак Ковач. «Наприклад, угорська економіка та її банківська система істотно зміцнилися в період між 2009 і 2015 роками, і більше не були настільки чутливими до ринкових потрясінь, і могли пройти через необхідну конвертацію», – додає Ковач.
У разі якщо б закон був підписаний президентом, він завдав би шкоди банкам з іноземним капіталом. По суті, це прямий збиток приватним структурам, від яких НБУ вимагає капіталізації.
Адже ці установи досить впливовими в Європі, у якої Україна просить продовження санкцій проти Росії, так і допомоги у війні і розвитку економіки. Наприклад, Жан Лем'єр, голова BNP Paribas – колишній глава Європейського банку реконструкції і розвитку, і колишній директор казначейства Франції. «Як Петро Порошенко буде розмовляти з президентом Франції Олланд, якщо Жан Лем'єр поскаржиться на те, що відбувається в Україні?» – запитує один із співрозмовників видання.
Голова правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко вважає, що проблема іпотеки в Україні потребує комплексного вирішення.«Банки – утримувачі іпотечних портфелів в іноземній валюті не чекають готового рецепту ззовні, а активно працюють з позичальниками по врегулюванню проблеми, пропонуючи різні програми реструктуризації. Якщо говорити про вирішення проблеми в комплексі, слід узаконити спеціальні умови (прощення частини боргу) для соціально незахищених позичальників та інших категорій громадян, які можуть претендувати на такі спеціальні умови (наприклад, учасники бойових дій в зоні АТО), скасувати податкові зобов'язання в сумі прощення боргу як для позичальника, так і для банку», – підкреслює Савощенко.
Також, за словами Тамари Савощенко, необхідно зняття мораторію на звернення стягнення на предмет іпотеки: «Наявність такого мораторію насамперед допомагає несумлінним позичальникам, які просто не хочуть платити ні, ні домовлятися про реструктуризацію».
Таким чином може бути знайдений ще один, новий рецепт реструктуризації. У будь-якому випадку, парламент покаже готовність підтримувати самі сміливі ініціативи. Політична складова настільки сильна, що парламент знову проголосує за масову реструктуризацію валютних позик. «Поки є загроза дострокових виборів – а така загроза є завжди – парламент буде голосувати за реструктуризацію», – впевнений Василь Горбаль.
На думку експертів, насамперед потрібно надати банкам можливість вирішити питання зі злісними неплатниками, які розглядали іпотечне кредитування як інвестиційну діяльність, але, купивши кілька квартир, відмовляються платити за рахунками. Коли ця група неплатників буде виділена із загальної маси власників валютної іпотеки, можна буде пропонувати поетапне вирішення питань з рядовими клієнтами.
Решта новин