Про це йдеться в матеріалі Realist'a.
Вартість послуги, згідно економічної теорії, повинні визначати кілька факторів. Це і собівартість виробництва, і купівельна спроможність тих, хто користується послугою, і ситуація на ринку. Ще одна важлива умова — обов'язкова наявність конкуренції. Тоді виробники будуть зацікавлені в тому, щоб знижувати собівартість виробництва. А коли на ринку працюють монополії і всі втрати включають в кінцевий тариф, стимулу для економії і модернізації немає. Для прикладу: компанія«Київенерго» при генерації та транспортування втрачає приблизно 16% тепла. Втрати закладають у тарифи і платять за них всі споживачі. І вибрати замість«Київенерго» іншого постачальника кияни не можуть. Якщо б існувала альтернатива, можна було б вибирати між різними постачальниками, компаніям довелося б боротися за клієнтів за ринковими правилами, знижувати ціни або ж підвищувати якість послуги.
Ще один цікавий приклад — формування тарифу на газ. Його своєю постановою визначає Кабінет Міністрів. Весь видобутий газ «Укргазвидобування» має продати «Нафтогазу». А вже «Нафтогаз», будучи монополістом, перепродує його за встановленою ціною урядом. Фактично «Нафтогаз» отримує блакитне паливо за двома умовним каналах — більш дешевий газ українського видобутку і дорогий імпортний газ, в основному з Європи. Але й українське і імпортне паливо населенню продають за ціною європейського газу.
«Собівартість українського газу з усіма необхідними операційними витратами нехай навіть $ 50, а він продається за $ 300. Також закуповується газ імпортний, це ще 4 млрд до тих 13, які видобуваються в Україні. Якщо змішати ці дві цифри, то мінімум $ 100 додаткового прибутку на тисячі кубів газу там присутня», — упевнений екс-начальник управління по зв'язках з громадськістю «Нафтогазу» Валентин Землянський.
Решта новин