Так, за останній рік Україна, як і раніше, переживала уже звичні неконтрольовані підвищення цін на споживчі товари, корупцію та порушення прав людини.
Але, незважаючи на все це, щонайменше в одному місці в Україні покращення життя відчувалось і вчора, і сьогодні. Це місце – колишня державна резиденція Межигір’я, яка простягається на більш ніж сто гектарів, у селі Нові Петрівці, на північ від Києва. Саме там будівництво не припинялось увесь минулий рік і продовжується до цього часу.
“Україна для людей” і люстра за $50 тисяч
За інформацією “Української правди”, споріднені фірми ТОВ “Дом Лесника” та ТОВ “СПС-Груп”, які пов'язані з оточенням Януковича та які зареєстровано за однією адресою в Броварах на вулиці Кірова, 90, офіс 16, у 2009 році тратили мільйони доларів на імпорт матеріалів для об'єктів в Межигір'ї, здебільшого для зовнішнього оформлення фасадів будівель. У першій половині 2010 року згадані вище дві фірми закупляли за кордоном переважно дерев'яні вироби для внутрішнього оздоблення приміщень.
За офіційними даними Державної митної служби, які потрапили в розпорядження Kyiv Post, у другому півріччі минулого року динаміка витрат на закупки “обналічки” та інших будівельних матеріалів фірмами “Дом Лесника” та “СПС-Груп” лише зростала. Як і раніше, закуплялось лише найкраще та найдорожче.
Так, за даними Державної митної служби, протягом 2010 року “Дом Лесника” та “СПС-Груп” завезли матеріалів на суму 152 672 399, 14 гривень, тобто на трохи більше $19 мільйонів.
За невеликим винятком усі завезені матеріали було придбано у німецької фірми Brunold Innenausbau und Design GmbH, яка відома в Європі своїми ручними ексклюзивними виробами класу люкс.
Німецький виробник елітної “обналічки” та меблів Brunold.
Невеликий виняток становлять російські фірми “Прогресс групп”, “Интэс” та “Рестамп”, а також німецька Butzbach GmbH Industrietore. У минулому році матеріали у цих чотирьох фірм закупляла близька, за даними “Української правди”, до оточення Януковича “СПС-Груп”.
Інформації щодо перших двох російських фірм у відкритих джерелах обмаль, а от фірма “Рестамп” вже з середини 90-х років славиться своїми розкішними світильниками та бра для великих об'єктів, як-то Храм Христа Спасителя, Державний російський музей “Мраморный дворец” та особисті апартаменти президента Росії в Кремлі — так зване “Здание №1 Московского Кремля”.
Російський виробник елітного освітлення “Рестамп”.
31 грудня 2010 року “СПС-Груп” придбало у російської фірми “Рестамп” та завезло в Україну 8-кілограмову люстру. За цей витвір мистецтва довелось заплатити 355 тис. грн., чи майже $50 тис.
Схоже, що обсяг будівництва, яке ведеться в Межигір'ї, тільки наростає, адже якщо у 2009 році згадані вище фірми закупили за кордоном матеріалів на $3,2 млн, у першій половині 2010 року — на $5,9 млн., то у другій половині минулого року — на ще більшу суму — $13 млн.
Загалом, зі структури закупівель “Дому Лісника” та “СПС-Груп” у другій половині минулого року складається враження, що будівництво на певних об'єктах Межигір'я уже переходить у завершальну стадію — там починають займатись зовнішнім оздобленням будівель та закупляти меблі.
Так, 14 липня 2010 року фірма “СПС-Груп” завезла в Україну майже чотири тонни дерев'яних виробів на 3,2 млн. грн., а вже через два тижні — 29 липня — чотири тонни таких же виробів на майже 3,1 млн. грн.
Того ж дня фірмою “СПС-Груп” було закуплено 11 дверей з хвойних порід на 1,397 млн. грн., тобто рівно по 127 тис. грн. (чи по $16 тис.) за двері. Загалом за друге півріччя 2010 року на закупку імпортних дерев'яних виробів для внутрішнього оздоблення кімнат “Дом Лесника” та “СПС-Груп” потратили майже 70 млн. грн.
У другій половині серпня “СПС-Груп” закупив у російської фірми “Прогресс-групп” вироби з цементу, бетону, штучного каменю на більш ніж півтора мільйона гривень. Таку ж ціну “СПС-Груп” витратив на закупку алюмінієвих “мостів та секцій мостів, башт та решітчастих щогл” у німецького виробника Butzbach GmbH Industrietore, яке спеціалізується на виготовленні дверей і фасадів для заводів, складів та ангарів.
Німецький виробник фасадів для складів та ангарів.
Для чого знадобились послуги цієї фірми — загороджувати стайню зі страусами, будувати навісні двері для ангару з гвинтокрилом, на якому президент скоро буде добиратись на роботу, чи для виготовлення воріт гаража на декілька десятків місць — можна лише здогадуватись.
Крім того, якщо у 2009 році та у перших шести місяцях 2010 року “СПС-Груп” та “Дім Лісника” взагалі не імпортували дерев'яні меблі для столових та житлових кімнат, то з липня по грудень минулого року вони на цю графу у власному бюджеті витратили більше двох мільйонів гривень. Ці меблі закупляла лише “СПС-Груп”.
Так, 3 вересня “СПС-Груп” завезла кілька письмових столів загальною вартістю 343 тис. грн. Серед іншого, ця фірма того ж дня купила пару дверей загальною вартістю майже 300 тис. грн. Для порівняння — за ту ж суму можна придбати маленьку однокімнатну квартиру на 22 м² в Оболонському районі міста Києва.
Межигір’я як воно є
Про активне і масштабне будівництво там “Українська правда” писала ще минулого року з посиланням на одного з колишніх інженерів, який працював на території Межигір'я. Він розповідав про штучне озеро, про будівництво гаража на 70 одиниць техніки і про те, що влітку ще 2009 року у розпал будівельних робіт через контрольно-пропускні пункти туди щоденно проходило 500 робітників.
Про те, що масштабна розбудова колишньої державної резиденції продовжується і зараз, телеканалу ТВі розповідав в січні і один з робітників Межигір'я.
Працівник Межигір'я розповідає про те, що там будується (ТВі).
За інформацією “Української правди”, ТОВ “Дом Лесника” та ТОВ “СПС-Груп” пов'язує між собою не лише спільний офіс в Броварах, але й наявність рахунків в “УкрБізнесБанку”. У цьому банку також мають рахунки і підприємства, які залучено в схемах відчуження, обслуговування та забудови Межигір’я.
У цьому будинку в Броварах зареєстровані “Дом Лесника” і “СПС-Груп”
Зв'язатись з цими фірмами виявилось проблематично. У жодному з довідників номери телефонів їхнього офісу не вказано. Тому Kyiv Post навідався до цих фірм у їхній офіс в Броварах. Як виявилось, у цьому офісі, який здає в оренду приватне підприємство “Броварська нерухомість”, насправді розташована інша компанія — ТОВ “Українська нафтова група”. А на вхідних дверях до цього офісу взагалі нема жодних назв чи логотипів, хоча з дірок справа від дверей помітно, що колись така табличка там була.
Двері у офіс “Дому Лесника” та “СПС-Груп” без розпізнавальних табличок.
На запитання про “Дом Лесника” та “СПС-Груп”, представники "Української нафтової групи" вказують на закриті двері до однієї невеличкої кімнати, яка зарезервована за цими двома фірмами. Під час цього візиту нікого з представників цих двох компаній на місці, на жаль, не було. У приймальні нафтової компанії говорять, що представники цих двох фірм приходять сюди нечасто і то лише для того, аби забрати пошту. На дверній ручці у цю кімнату навіть висить поліетиленовий файл, який відіграє роль своєрідної поштової скриньки. Там Kyiv Post і залишив свої інформаційні запити, у яких повідомив про відомі нам факти імпорту цими фірмами будівельних та оздоблювальних матеріалів на мільйони гривень і поцікавився, для яких саме об'єктів призначався цей дорогий імпорт та за чий кошт його було куплено.
Представник "Української нафтової групи" в нашій присутності подзвонив до представника орендодавця, ПП “Броварська нерухомість”, який пообіцяв зв'язатись з представниками згаданих двох фірм та повідомити про наші листи. Наступного дня у розмові з Kyiv Post той же представник орендодавця повідомив, що представники “Дома Лесника” і “СПС-Груп” отримали наші листи у той же день. Проте, протягом тижня представники цих фірм з нами так і не зв'язались, щоб відповісти на питання.
Поза тим, несподіваною виявилась додаткова нитка, яка пов'язує ці дві фірми та чинного керівника Державного управління справами. Виявляється, директором ПП “Броварська нерухомість”, яке здає в оренду офіс, де прописані “Дом Лесника” та “СПС-Груп”, є дружина теперішнього керівника Державного управління справами Андрія Кравця Марина Пелих. Це випливає з документів про пожежну безпеку, які висять на стіні офісу і на яких є її підпис як директора цього підприємства.
Відповідальна за протипожежний стан в офісі “СПС-Груп” та “Дом Лесника” - директор ПП “Броварська нерухомість” Марина Пелих.
Саме “Дом Лесника” та “СПС-Груп”, як показує розслідування “Української правди”, входять у схему з низкою компаній, пов'язаних з оточенням Президента Віктора Януковича і які володіють левовою частиною колишньої державної резиденції Межигір'я. Тим часом, сам президент Янукович орендує там лише 1,78 га землі, за яку щомісячно платить символічні 3 гривні за “сотку”.
Схема відчуження Межигір'я з державної власності (Українська правда).
"Тільки майте не увазі, що в мене там півтора гектара. Там, де я власник, а далі — заборонено ходити. […] Там є власник ”, - казав 4 червня 2010 року Янукович, коли запрошував журналістів на екскурсію у свій заміський маєток.
Схема розташування об'єктів у Межигір'ї (Українська правда).
Тим часом, як відомо з попередніх розслідувань по Межигір'ю, “Дом Лесника” володіє у 17,5 гектарами в Сухолуччі, мисливському господарстві далі на північ, і там, за інформацією “Української правди”, будує розважальний комплекс.
Журналістам зась
Колишній віце-прем’єр-міністр України з питань євроінтеграції і колишній голова Секретаріату президента Віктора Ющенка Олег Рибачук каже, що в Європі, куди Україна прагне, взагалі соромно та не прийнято демонструвати якусь розкіш, особливо зараз — у розпал кризи.
“На фоні того, що наш президент начебто має найнижчу зарплату з усіх президентів у світі, він веде один з найбільш розкішних способів життя. Це і гелікоптери, і Межигір'я, від якого він відхрещується, але досі не може привести туди журналістів, - каже він і додає. - Йому, напевно, потрібно збудувати якесь маленьке Межигір'ячко, як “потьомкінське село”, куди можна буде возити людей і показувати скромну садибу, а ті 140 гектарів — це начебто не його, хоча до них мають відношення члени його сім'ї”.
На думку Рибачука, в Європі така людина ніколи не була б обрана на жодну посаду і не мала б політичної кар'єри.
Зважаючи на все зазначене вище, не дивно, що Янукович не запрошує, як обіцяв, журналістів у гості до себе в резиденцію у Межигір'ї, щоб розвіяти домисли. Йому, напевно, буде незручно, якщо журналісти побачать у будинку президента стіл з кедрового дерева за сотні тисяч гривень чи розкішну люстру за $50 тис.
У Януковича кажуть, що поїздку журналістів до резиденції президента у Межигір'я поки що не планують через зайнятість президента. Його прес-секретар Денис Іванеско сказав Kyiv Post, що обіцяна ще 4 червня минулого року поїздка відкладається на невизначений час. Він пояснив це тим, що “зараз у президента дуже важкий графік, багато поїздок”, йде підготовка до першої річниці інавгурації, яка відбулася 25 лютого 2010 року.
То же не дивно, що журналістів у Межигір'я повезуть не скоро.
Решта новин