Українська влада вирішила всерйоз взятися за "тіньову" економіку і ухилення від сплати податків. Зокрема, очікується відчутний удар по так званим ФОПам, які платять податків істотно менше, ніж наймані працівники, чим нерідко користується бізнес.
Вийти з тіні
Нещодавно голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев анонсував наміри влади посилити тиск на бізнес з метою припинення практики оформлення найманих працівників як фізичних осіб-підприємців (ФОП).
"Це величезна проблема, оскільки йдеться про пряме ухиляння від оподаткування. З цим можна боротися законодавчо. Адже йдеться про, до певної міри, удавану операцію, яка податковою може бути перекваліфікована, виходячи з її економічного змісту, а не юридичної форми. Розумію, що сьогодні така практика не склалась, і це явище є масовим. Те, що ми з цим боротимемось, очевидні речі. Наводитимемо лад як внесенням змін до законодавства, так і адмініструванням", - заявив Данило Гетманцев в інтерв’ю "Фактам".
На думку ідеолога влади у сфері податкової політики, подібна практика є методом ухилення від сплати податків. Тому, вважає він, всі підприємства в Україні повинні знаходитися в однакових умовах: "Ми повинні вивести з "тіні" цілі галузі - будівельну, торговельну, ресторанний бізнес, підакцизні товари тощо. Й лише після цього говорити про певні методи податкового регулювання шляхом зниження податків. Але точкового зниження".
З цією позицією згоден експерт з податкового планування Олексій Тройніков. На його думку, всі працівники, незалежно від того, якою є організаційна форма їх роботи, повинні обкладатися однаковими податками.
"Сьогодні за працівника, який оформлений, як найманий працівник, з окладу 15 тисяч гривень треба заплатити 2,9 тисячі гривень податку на доходи (18%) і воєнного податку (1,5%) плюс 3,3 тисячі ЄСВ (22%), - говорить експерт. - Разом виходить 6,2 тисячі - 41% (41,5% - "Апостроф") від розміру зарплати. В той же час, податкове навантаження на ФОПа складає всього 6,5% (5% податку на доходи плюс 1,5% воєнного збору). До того ж,у роботодавця зникають проблеми зі звільненням співробітників - розірвав договір, та й по всьому. Зрозуміло, що податки на фонд заробітної плати ніколи не будуть нижчими, ніж 6,5%. Тому люди завжди намагатимуться працювати по схемі, яка має значно нижче навантаження".
Додамо від себе, що робота через ФОП вигідна як робітнику, який сплачує замість 18% податку на доходу фізичних осіб (ПДФО) єдиний податок в розмірі 5%, так і роботодавцю, оскільки йому не потрібно сплачувати 22% єдиного соціального внеску (ЄСВ) за кожного найманого робітника – цей обов’язок покладено на ФОПа.
До того ж, ФОПи досить часто використовуються для різного роду схем з ухилення від податків.
"Наприклад, коли пасажир розраховується карткою в таксі Bolt, екваєром виступає естонська компанія, - говорить Олексій Тройніков. - Але ПДВ - податок, що сплачується за територіальним принципом: де надана послуга, там вона і оподатковується. А який стосунок має Естонія до того, що в Україні машина перевезла вас з точки А в точку Б? Ця операція однозначно має обкладатися ПДВ".
Саме тому, на думку експерта, назріла реформа, яка має прирівняти ФОПів до інших економічних суб’єктів. Це дозволить збільшити надходження до державного бюджету і більш успішно фінансувати видатки Пенсійного фонду.
Про мишей і лосів
В той же час, інші експерти переконують, що влада не там шукає можливості для поповнення бюджету. Хоча ФОПи дійсно далеко не завжди є законослухняними громадянами, проте навіть порушники закону серед них наносять відносно невеликі збитки державному бюджету.
Згідно з даними дослідження різних схем ухиляння від податків, що було проведено спільно CASE Україна та Інститутом соціально-економічної трансформації, найбільшу "діру" в бюджеті України пробивають "сірий" імпорт та контрабанда. Від них держава щороку втрачає 63-93 мільярди гривень (великий діапазон значень зумовлений тим, що йдеться про законспіровану злочинну діяльність, точні розміри якої важко оцінити, і експертам доводиться робити приблизні оцінки на основі економічних показників). Ще 25-73 мільярди гривень недоотримує бюджет через виплату зарплат "в конвертах". Третє місце в цьому рейтингу займають офшорні схеми, які приносять щорічно 22-36 мільярдів гривень бюджетних втрат.
В той же час, схема "ФОП замість найму" опинилася всього на восьмому місці і приносить державному бюджету всього 4-7 мільярдів гривень недостачі.
"Як бачимо, втрати через працевлаштування ФОПів є дуже невеликими, порівняно з іншими схемами, - розповів "Апострофу" старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський. - Проте галасу навколо них набагато більше. Олігархи, які контролюють цілі сектори економіки і ЗМІ, використовують розмови про зловживання ФОПів як "димову завісу" для прикриття набагато масштабніших схем і втрат для бюджету".
За словами експерта, частка підприємств, що працюють на спрощеній системі оподаткування, складає всього 7-8% від загального грошового обігу в Україні. До того ж, за оцінками фахівців, до різного роду "тіньових" схем залучена лише невелика їх частина - кілька десятків тисяч з 1,5 мільйона ФОПів. І якщо порівняти масштаб зловживань серед ФОПів, то він ніскільки не більший, ніж серед корпоративного бізнесу. А з огляду на значно менші масштаби, збитки від мікробізнесу майже непомітні на загальному тлі великих схем.
"В той же час, тотальний контроль мікробізнесу, який пропонує впровадити держава, дуже витратна справа, - зауважує Володимир Дубровський. - Ці підприємства легко ховаються в "тінь" і без проблем там працюють, взагалі не сплачуючи податків. Тож насправді реальною альтернативою ФОПам є не загальна система оподаткування, а повний їх перехід в "тіньовий" сектор. Саме тому майже в усіх країнах світу, за декількома винятками, існують в тій чи іншій формі спрощені системи оподаткування, які дозволяють мікробізнесу вийти з "тіні" і сплачувати податки".
Відтак, набагато доцільнішим застосуванням для зусиль держави, на думку експерта, є не полювання за крихітними ФОПами, а закриття масштабних багатомільярдних схем, що завдають державі величезних збитків.
"Вся країна знає про півтора десятка людей, які займаються масовою контрабандою, - говорить Володимир Дубровський. - І вона возиться не бусіками малих підприємців, а фурами і кораблями. Але держава нічого не може з цим вдіяти. Завезений товар реалізується повністю в "тіні", ФОПи не мають до цього ніякого відношення. Навпаки, "тіньова" торгівля створює конкуренцію для легального мікробізнесу. Виникає питання: якщо по лісі бігають лосі, який сенс полювати на мишей?"
Не вихлюпнути з водою дитину
Це, звичайно, не означає, що держава взагалі не повинна намагатися навести порядок з працевлаштуванням ФОПів. Навіть, якщо це не порятує держбюджет, проте допоможе забезпечити справедливу конкуренцію для підприємств, одні з яких наймають працівників, як належить, а інші оптимізують свої видатки.
Проте будь які дії в цьому напрямку повинні бути добре продуманими.
"Сьогодні дуже важко провести чітку лінію між найманими працівниками і підприємцями, - говорить Володимир Дубровський. - Сучасна економіка в багатьох випадках передбачає дуже гнучкий графік роботи. Тож працівники часто мають ряд ознак підприємців - не мають постійного робочого місця, несуть значні ризики тощо. Відтак дуже проблематично буде прописати в законі чіткі критерії, чим конкретно відрізняється ФОП від найманого працівника".
До того ж, вважає експерт, слід пам’ятати, що в сучасній постіндустріальній економіці успішними бувають лише країни, які створюють інтелектуальний продукт з високою доданою вартістю. А сьогодні значна частина творчих людей, наприклад, в ІТ-секторі, працює саме як ФОПи. І, незважаючи на те, що вони користуються перевагами спрощеної системи оподаткування, ми все одно бачимо відтік з України "мізків" - людей, які уособлюють надію на економічне відродження. А посилення податкового тиску лише прискорить цей рух.
Тож як би ганяючися за копійками для поточного бюджету, нам не втратити перспективу майбутнього нашої країни.
Решта новин