У Мінфіні розробили критерії віднесення українців до категорії заможних, і оформили їх у законопроект. Його текст днями був оприлюднений на сайті Мінфіну для громадського обговорення. Документ зобов'язує товстосумів щорічно звітувати про свій стан.
Оскільки порядок отримання інформації про обіг коштів на рахунках на вимогу громадян ГФС пов'язаний з розкриттям банківської таємниці і регулюється нормами Податкового кодексу та законодавства про банківську діяльність, всі новації в цій сфері повинні проходити на рівні законів.
Критерії багатства
Мінфін пропонує доповнити норми ПК визначенням «осіб з великими доходами». Такими будуть вважатися ті, хто відповідає хоча б одному з таких критеріїв:
- український резидент-фізична особа особа є кінцевим бенефіціаром великих українських платників податків;
- володіє 10% і більше статутного капіталу або часткою юрособи-нерезидента, яке задекларувало за звітний рік 10 млн євро і більше;
- особа, чий річний оподатковуваний дохід за попередній рік перевищує 50 млн грн.
Нагадаємо, що після зміни критеріїв з 1 січня 2018 року кількість великих платників податків в Україні скоротилося до 1364 підприємств. Тепер великим платником вважається юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, чий дохід від усіх видів діяльності за останні чотири квартали перевищує 50 млн євро (раніше — 1 млрд грн) за середньозваженим курсом НБУ. Або загальна сума сплачених до держбюджету податків, зборів і платежів за той же період перевищує 1 млн євро (раніше — 20 млн грн) за умови, що без митних платежів вона вище 500 тис. євро.
Як зазначають у Мінфіні, посилаючись на аналіз світового досвіду та вітчизняної практики, дані критерії заможності громадян були розроблені виходячи з того, що основний доход українські багатії отримують у вигляді зарплати, а з інших джерел (інвестиційний прибуток, банківські депозити, операції з нерухомістю тощо).
Щоб відстежувати відповідність цим критеріям і скоротити можливості для маніпуляцій, законопроектом пропонується розширити повноваження ГФС отримувати інформацію щодо обороту коштів на банківських рахунках таких платників податків.
Особливості контролю
Податківців наділять право безкоштовно отримувати інформацію від банків та інших фінустанов про наявність банківських рахунків і оборотів на них. У тому числі відомостей про неповернення валютної виручки компаніями (ймовірно, маються на увазі підконтрольні власнику-багачеві).
Крім того, фіскали зможуть отримувати за рішенням суду інформацію про зберігання банками цінностей людини або оренди ним банківської комірки.
Заможні українці будуть підлягати окремому обліку. У Держреєстрі фізичних осіб-платників податків буде вноситися окрема запис про дату внесення у список багатих фізосіб або виключення з нього, а також про місце такої реєстрації.
Для них не буде винятків в обов'язку подавати щорічну декларацію про доходи і майновий стан фізичних осіб, як це передбачено для інших фізосіб (наприклад, при отриманні тільки зарплати на підприємстві). Тобто, вони зобов'язані подавати декларацію, навіть якщо податок з доходів фізосіб (ПДФО) вже були утримані податковими агентами.
Хто не відзвітує буде оштрафований за несвоєчасне декларування доходів у розмірі 10% від суми нарахованого ПДФО. Для всіх інших українців сума штрафу залишиться значно менше — 170-1020 грн.
Мало того, як зазначає адвокат, керуючий партнер ЮФ «Можаєв і партнери» Михайло Можаєв, термін давності, протягом якого податківці можуть самостійно визначати суму податкових зобов'язань для таких платників замість трьох років (1095 днів) буде складати 10 років (3650 днів).
«Важливо, щоб не було зловживань з боку податківців. А для цього потрібно грамотно прописати механізм отримання інформації про активи і інших даних. Наприклад, громадянина неправомірно віднесено до заможним платникам, а потім почнуться судові суперечки», — зауважив Можаєв.
Ключовими моментом стане не те, якою вартістю володіє особа (наприклад, у частці компанії), а який розмір дивідендів виплачується. Те ж саме можна сказати і валовому доході, який не так важливий, як прибуток компанії.
До чого готуватися
За словами юристів, це розширює поле для самодіяльності податківців. Зараз працівники ГФС часто неправомірно знімають витрати (для розрахунку податку на прибуток) або податковий кредит (для розрахунку ПДВ) заради наповнення бюджету.
У цьому сенсі новий закон може стати ще одним інструментом для поповнення казни, коли платника будуть відносити до заможним за формальними ознаками. В результаті громадяни через суд будуть доводити надуманість таких дій.
«Формальна неподання декларації — і відразу штраф 10% це дуже небезпечно. Зараз податкова, наприклад, сама створює перешкоди для подачі електронної звітності підприємствами, а потім за формальними ознаками (не подача звітності в строк) штрафує. Доводиться в суді доводити, що ГФС неправомірно відключило компанію від системи подання електронної звітності», — пояснив Михайло Можаєв.
Багато іноземні компанії, відкриті нашими бізнесменами, наприклад, в офшорах, часто відкриваються на іншу особу, яка не обов'язково отримує дивіденди. А саме підприємство може бути посередником, який отримує кошти лише на обслуговування власних потреб. Відповідно, власник такої компанії може не отримувати істотних доходів.
«В цілому реєстр бенефіціарів великих українських підприємств і так вже є у ГФС. Якщо власник спеціально не ховається, то про бенефіціарів українських компаній і так буде відомо», — запевнив керуючий партнер Crowe LF Ukraine Дмитро Михайленко.
Що стосується зарубіжних компаній, то такий критерій буде ефективно працювати тільки коли налагодиться обмін інформацією з іншими країнами. Вперше такий обмін даними планується здійснити в 2020 році (за даними за 2019-й).
«По доходу в 50 млн грн інформація надійде або від податкових агентів, або сам громадянин повинен задекларувати свої доходи. Так що ці відомості вже і так доступні для податківців», — упевнений Михайленко.
За його словами, українське законодавство намагаються трансформувати під міжнародні норми. Податківці намагаються отримати якомога більше інформації про наших платників за кордоном.
Проте варто пам'ятати, що не тільки іноземні банки будуть інформувати наші контролюючі органи, але і навпаки.
Якщо активи записані на дружину, то вже вона буде потрапляти під контроль.
«Поняття контролю постійно еволюціонує. Наприклад, для цілей Податкового кодексу вже давно подружжя вважаються пов'язаними особами. Для цілей закону про бенефіціарів формулювання більш розмиті, тим не менш, можливості розробляти конкретну особу у ГФС є», — підкреслили в Crowe LF Ukraine.
Всі новини